Війна і нестача грошей: Україні треба шукати кошти і на 2025, і на 2026 рік

Літнє переписування бюджету-2025

Кабінет Міністрів найближчим часом внесе до Верховної Ради запит збільшити видатки цьогорічного держбюджету на приблизно 400 мільярдів гривень. Ці зміни треба ухвалити до вересня. У першому півріччі витрати на закупівлю зброї були більшими, ніж очікувалося, тому постала потреба збільшити аналогічні витрати в другій половині року.

Так, видатки загального фонду держбюджету на безпеку та оборону в січні-квітні становили 765 мільярдів гривень, це 64,5% від усіх видатків за цей період. У цілому ж у держбюджеті на цей рік було закладено 2,23 трильйона гривень на оборонні потреби.

«У першій половині цього року були законтрактовані озброєння та боєприпаси на більш як 300 мільярдів гривень. Зараз уряд та парламент мають оперативно внести зміни до держбюджету, щоб потреба в забезпеченні військовослужбовців та в майбутніх закупівлях озброєння була повністю закрита», — зазначила народна депутатка Роксолана Підласа, очільниця бюджетного комітету Ради.

Чи вдасться уряду знайти потрібні 400 мільярдів гривень? «Ми бачимо певне перевиконання щодо доходів. Мені здається, частково з цього і планують взяти кошти. Чому Мінфін активно говорить про проблеми з бюджетом — дивно, адже грошей на війну завжди не вистачає, для війни потрібно багато грошей. Ще кілька місяців тому Мінфін був усім задоволений, а зараз усім незадоволений», — говорить Дмитро Боярчук, виконавчий директор експертного центру Case Ukraine.

За підсумками січня-травня до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 1,54 трильйона гривень податків, зборів та платежів. Перевиконання планів Податкової служби та Митної служби становило 41,4 мільярда гривень.

Але ж потреба вже цього року є значно більшою за 41,4 мільярда гривень. Тож чи будуть збільшуватися податки?

«Попри складні виклики війни, Мінфін робить усе можливе для того, щоб податкова політика залишалася стабільною та передбачуваною. Про підвищення податків для громадян та бізнесу наразі не йдеться, фокус на покращенні адміністрування доходів. Додаткові видатки держбюджету здійснюватимуться коштом внутрішніх джерел: економії видатків, перевиконання планових показників доходів, а також завдяки збільшенню внутрішніх запозичень», — відповіли в пресслужбі Міністерства фінансів на запит hromadske.

Підтримати

Як пояснив економіст Олег Гетман, закрити цьогорічну дірку в бюджеті можуть, додатково залучивши 100 мільярдів гривень від детінізації та перевиконання доходів, тобто більш активної роботи податківців та митників, ще 120 мільярдів гривень — через випуск облігацій внутрішньої позики, а решту коштів доведеться шукати через урізання державних видатків.

«Може бути порізано будь-що: соціальні видатки, економічні стимули на кшталт програми “Національний кешбек”, яка викривлює конкуренцію, а ще освіта — у нас шалене державне замовлення на здобуття освіти», — каже Олег Гетман.

Детінізація вже відбувається: Податкова служба активно «полює» на продавців товарів в інтернеті, відмовляючись миритися з тим, що деякі з них, ймовірно, не сплачують податки. Фінансово-податковий комітет Ради вважає, що детінізація вже цього року дасть змогу залучити до бюджету додаткові 4 мільярди доларів, якщо порівнювати з 2,5 мільярда доларів минулого року.

Зростають і вкладення громадян та бізнесу в облігації внутрішньої позики — ОВДП. Так, обсяг інвестицій юридичних та фізичних осіб в ОВДП протягом останніх дванадцяти місяців зріс на 25%. Але це ринок, де майже все залежить від того, скільки ОВДП купують Національний банк та комерційні банки.

«Потенціал збільшення податкових надходжень та потенціал додаткового розміщення ОВДП досить обмежені. Ці джерела незіставні з потребами України на фінансування військових витрат», — вважають аналітики інвестиційної групи ICU.

Великим обтяженням для державного бюджету є фінансування регіональних громад. Так, за даними руху «Чесно», у 2025 році 70% громад отримають базові дотації з центрального бюджету для фінансування дефіциту та подолання наслідків збройної агресії росії. А ще уряд передбачив дотацію обсягом 36,5 мільярда гривень для тимчасово окупованих та деокупованих громад. Досі фінансуються місцеві органи влади та часом навіть комунальні компанії з окупованих місцевостей, попри те що вони вже виїхали звідти. Це робиться з метою показати, що Україна все ж розраховує на деокупацію, тому ці органи треба підтримувати.

У 2025 році найбільше базових дотацій отримають громади в Донецькій, Харківській та Закарпатській областях.

Економічний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що фінансувати українські адміністрації окупованих регіонів слід вкрай ощадливо. «Скільки грошей іде на фінансування держустанов з окупованих територій, а треба було б лише платити цим чиновникам голу ставку, без будь-яких доплат, — говорить він. — Навіщо фінансувати комунальні підприємства міст, які фактично втрачені?».

Океан невизначеності в бюджеті-2026

Ще складніше уряду буде сформувати державний бюджет на 2026 рік, адже якщо в бюджеті нинішнього року треба бодай якось «заткнути діри», то бюджет наступного року треба розпланувати з нуля, ще й в умовах пресингу від Міжнародного валютного фонду, котрий вимагає зменшення бюджетного дефіциту.

«Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри — йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо», — сказав нещодавно міністр фінансів Сергій Марченко, виступаючи в парламенті.

Цим він пояснив той факт, що уряд не зміг вчасно, тобто 1 червня, подати до Верховної Ради бюджетну декларацію на 2026-2028 роки, у якій були б прописані ключові параметри державної системи фінансів.

Ще одне гостре питання — як довго ще триватиме війна високої інтенсивності. Мінфін готується до обох сценаріїв — і до того, де у 2026 році війна завершиться, і до того, у якому вона буде тривати весь 2026 рік. Це робить бюджетне планування вкрай складним.

«Навіть якщо інтенсивність війни зменшиться, військові видатки залишатимуться на високому рівні. Загроза з боку росії залишається, а витрати на соціальну підтримку, допомогу ветеранам війни зростатимуть. Повернутися до довоєнного рівня військових видатків буде вкрай важко. Саме тому міжнародна фінансова підтримка залишається критично важливою», — пояснили hromadske в пресслужбі Мінфіну.

За підрахунками аналітиків групи ICU, потреби у зовнішньому фінансуванні бюджетного дефіциту України у 2026 році будуть зіставними з потребами цьогоріч і становитимуть 40-45 мільярдів доларів. Наразі, відповідно до планів МВФ, який контролює параметри українського бюджету, передбачено фінансування на 2026 рік розміром до 25 мільярдів доларів, включно з частиною коштів, які надійдуть цьогоріч і які можна буде успадкувати наступного року. Ще 15-20 мільярдів доларів треба знайти.

«Звісно, оцінка потреб у фінансуванні на рівні до 25 мільярдів доларів — занадто оптимістична навіть для сценарію швидкого завершення війни. Тож Міністерство фінансів уже зараз говорить про необхідність пошуку додаткових джерел фінансування. Чіткої ясності про такі можливі джерела поки що немає», — кажуть в ICU.

Україна наразі має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 року. Це програма МВФ на 15,5 мільярда доларів, програма Ukraine Facility від Євросоюзу на 50 мільярдів євро та програма ERA від «Великої сімки» на 50 мільярдів доларів, які погашатимуться коштом заморожених активів російської федерації.

А втім, як бачимо, навіть цих масштабних програм не вистачає, аби закрити бюджетні потреби наступного року. Треба активно шукати гроші. Де?

І Мінфін, і незалежні аналітики вважають, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, мовляв, і так достатньо високі в Україні. Центр економічної стратегії підрахував, що у 2023 році сукупні податкові та соціальні надходження в Україні становили 31% ВВП. Це більше, ніж у країнах зі схожими доходами, як-от у Мексиці (18% ВВП), Чилі (21% ВВП), Колумбії (22% ВВП), Туреччині (23% ВВП) та Коста-Риці (25% ВВП).

Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі Експертний центр із захисту національних інтересів.«АНТС», вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ. «Чи потрібна нам така кількість різноманітних державних установ, чиї функції подекуди дублюються? Чи потрібна нам така кількість поліціянтів?» — каже економіст.

Економіст Олег Гетман своєю чергою вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року — до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от «Енергоатом» та «Нафтогаз».

Ще один ресурс — резерви Національного банку, які нині становлять 44,5 мільярда доларів. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету. Дмитро Боярчук з Case Ukraine припускає, що можлива й емісія НБУ — збільшення надання гривні для урядових потреб. Критики називають це «друком грошей». «Можливо, це буде комбінація емісії та певних бюджетних рішень», — зазначає експерт.

Якщо говорити про додаткову іноземну допомогу, то вже зрозуміло, що звертатися по допомогу до США марно. Міністр оборони Америки Піт Гегсет нещодавно заявив, що американська військова допомога для України у 2026 році скоротиться.

Залишаються, відповідно, МВФ, «Велика сімка» та Євросоюз.

«Поточна програма МВФ не буде принципово змінюватися до планового терміну завершення — у першому кварталі 2027 року. Але, звісно, у межах цієї програми Україні потрібно буде робити запит на збільшення пакета фінансової допомоги на 2026 рік. По суті, Україна потребує більше коштів, ніж передбачено навіть несприятливим сценарієм програми МВФ, тож без коригування програми не обійтися», — вважають аналітики групи ICU.

«Потрібно домовлятися з МВФ про нову велику програму приблизно на 10 мільярдів доларів», — говорить економіст Олег Гетман.

Якщо говорити про «Велику сімку», то від неї залежить частка заморожених російських активів. У Мінфіні своєю чергою кажуть, що працюють над наданням Україні всіх знерухомлених резервів Центробанку росії, а це близько 300 мільярдів доларів. Утім, це дуже оптимістичний розрахунок — у Європі чимало критиків надання Україні повної суми цих грошей.

Подивімося на ЄС. Перше, на що варто звернути увагу, — це план переозброєння Євросоюзу під назвою ReArm Europe. Він передбачає близько 800 мільярдів євро для підвищення обороноздатності ЄС. Країнам-членам буде дозволено збільшити власний державний борг на загальну суму в 650 мільярдів євро для інвестицій в оборону. Ще на 150 мільярдів євро Брюссель планує надати кредитів, теж на оборонні потреби.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вважає, що цілком доречно частину цих грошей спрямувати на військову допомогу для України. Але про це ще треба домовлятися — і це теж нелегко.

Так, Україна навіть не спромоглася отримати всі належні кошти за лінією Ukraine Facility. «Ми вже втратили за перший квартал 1,2 мільярда євро. З них 500 мільйонів — це грантові кошти, втратили через непроголосовані закони та зобов'язання щодо Ukraine Facility», — заявив нещодавно міністр фінансів Сергій Марченко.

Міжнародні партнери чекають від України обрання директора Бюро економічної безпеки та реформи роботи Митної служби. Але список вимог ширший.

Тож чи реально Україні отримати бодай якісь суми від нового європейського оборонного фонду на 800 мільярдів євро? «Наразі ведемо діалог щодо можливості інтеграції українського військового потенціалу в оборонну систему Європи. Що ми пропонуємо: участь партнерів у фінансуванні українських Збройних сил та, відповідно, інтеграцію української армії в оборонну систему Європи», — пропонує міністр фінансів Сергій Марченко. Можливо, підтримка української армії могла б навіть зараховуватися як виконання бюджетних вимог для країн НАТО, яким світить підвищення оборонних видатків до 5% ВВП.

«Видаткам на оборону суттєва увага приділяється, Євросоюз виділяє кошти на наші потреби. Але от соціальні видатки — під великим питанням», — говорить Дмитро Боярчук з Case Ukraine.

«На моє переконання, перед тим, як звертатися до європейців, нам необхідно самим виконати певні кроки. Реформа на митниці відкладена, хоча на митниці ми однозначно втрачаємо десятки мільярдів гривень», — вважає економіст Ілля Несходовський.

Насамкінець потрібно, щоб Рахункова палата краще контролювала використання бюджетних коштів та міжнародної допомоги, бо іноземні партнери досі мусять переважно вірити на слово українським урядовцям, коли ті роблять фінансові запити.

«Коли немає адекватного результату аудитів, коли в нас зведений бюджет продовжує фінансувати видатки мирного часу — висадку клумб, косіння трави, перекладання асфальту, — дуже важко зрозуміти, скільки нам треба насправді грошей, особливо зовнішніх», — зазначає економічний експерт Юрій Гаврилечко.