Кількість ресурсів, які подалися на реєстрацію як онлайн-медіа, зросла в рази після дозволу рекламувати казино
У квітні набули чинності зміни в законодавстві, які дозволили офіційно зареєстрованим онлайн-медіа легально розміщувати рекламу азартних ігор. Після цього кількість реєстрацій онлайн-медіа збільшилася в рази. Серед таких медіа помітили назви, що асоціюються із бетинговими фірмами.
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення повідомила, що протягом 2023-2024 років відбулось усього 10 реєстрацій онлайн-медіа спортивного спрямування. Упродовж першого кварталу 2025 року — 33 реєстрації. А вже у другому кварталі 2025-го зареєструвалось 187 спортивних онлайн-медіа.
Видання Dev.ua помітило, що серед зареєстрованих онлайн-медіа з’явилися соціальні мережі — Telegram-канали, Instagram-сторінки, YouTube-акаунти, — що асоціюються з популярними брендами казино.
У Нацраді пояснюють: нині встановлені критерії, що таке «медіа» та «онлайн-медіа», дають змогу багатьом ресурсам їм відповідати. Навіть тим, що раніше не сприймали себе як медіа.
«Якщо видання виглядає як таке, що схоже на медіа, то ми його реєструємо. Коли подається на реєстрацію якесь онлайн-медіа, його може не існувати до моменту реєстрації. І там тільки заявні документи свідчать про те, що це медіа, що вони відповідають цьому в розумінні медіа і ми ту реєстрацію здійснюємо. Те, що вони мають назву [асоційовану з онлайн-казино] — це ми для себе розуміємо, що це пов’язано з бетингом або з азартними іграми. Але на момент реєстрації ми не проводимо якихось моніторингових дій стосовно цього», — сказав у коментарі hromadske Валентин Коваль, перший заступник голови Національної ради.
То що, всі можуть рекламувати казино?
Ні, для цього офіційно зареєстроване онлайн-медіа ще й повинне мати статус «для дорослих», тобто 21+. Але як це оформити — не уточнюється. Dev.ua помітило, що на сайтах низки українських видань уже з’явилося попередження для неповнолітніх відвідувачів.
Проте незрозуміло, як контролювати, що на сайт заходять тільки дорослі. Коваль вважає, що такі плашки не є реальним обмеженням аудиторії.
«І це серйозна проблема. Адже не тільки в Україні, а і в Європі не існує зрозумілих механізмів верифікації віку відвідувачів. Отже, ніхто не заважає 15-річному сказати, що йому вже 21 рік», — сказав він.
То що із цим планують робити?
У Нацраді зазначили, що не реєструють сайти, на яких безпосередньо можна грати в онлайн-казино чи робити ставки. Вибірковий моніторинг показав, що серед зареєстрованих онлайн-ресурсів таких нема.
Хоча Нацрада знайшла медіа, де є реклама азартних ігор і матеріали, що «можуть заохочувати взяти участь у розіграшах та зробити свій прогноз на гру чи зробити ставку, які іноді містять гіперпосилання на сайти букмекерів і онлайн-казино».
Нині розробляються додаткові критерії для регулювання у сфері онлайн-медіа. Нацрада також вважає, що можна повпливати на ситуацію шляхом змін до законів «Про рекламу» і «Про медіа», які можуть відбутись на базі законопроєктів № 12111 і № 12253.
«Ними, серед іншого, планується чітко розмежувати повноваження щодо нагляду і контролю за розповсюдженням реклами в медіа між держагентством ПЛЕЙСІТІ та Національною радою, замість вікового обмеження для онлайн-медіа, “спрямованого на аудиторію 21+”, передбачити часову рамку, коли дозволено поширення реклами азартних ігор, заборонити в такій рекламі розміщення гіперпосилань на казино і букмекерів тощо», — кажуть у Нацраді.
Ще одне питання, яке порушили законодавчі зміни: ті, хто провадять системну медійну діяльність та отримують держреєстрацію, можуть отримати додаткові можливості в інформаційній сфері: акредитація, видача посвідчень журналістам, можливість брати участь у тендерах на висвітлення діяльності тощо.
У соцмережах, зокрема обговорювалося питання, чи можуть представники зареєстрованих онлайн-медіа користуватися правом журналістів на короткоствольну травматичну зброю. Коваль вважає, що це має бути «індустріальним питанням».
«Тобто індустрія має напрацювати механізми, кого можна реєструвати як онлайн-медіа, а кого — не можна. І взагалі, якщо, умовно кажучи, факт реєстрації надає якісь додаткові преференції, то можливо, треба обговорити, які преференції — реальні й нормальні, а які — ненормальні. Журналістське посвідчення — це напевно нормальна річ. Те, що за цим йде історія про дозволи на носіння зброї і так далі — це питання точно не до нас, це питання до журналістської спільноти, яка мала б висловити свою позицію», — сказав він.