Замах, офшори й коштовні витрати. Що відомо про Германа Галущенка, якого суд відправив під варту

Трохи біографії

Герман Галущенко родом зі Львова. Там закінчив юридичний факультет Львівського державного університету. Після навчання працював у прокуратурі Львова та в одному з департаментів МЗС України.

З 1997 року до 2010-го на різних посадах працював в Адміністрації президента. Після цього перейшов у Міністерство юстиції на посаду директора департаменту. У 2013 році близько року пропрацював виконавчим директором в «Енергоатомі».

З початком війни, у 2014-му, як повідомляли в Міненерго, Галущенко долучався до захисту інтересів України та українських компаній у міжнародних судах. Зокрема, працював над притягненням росії до відповідальності за експропріацію власності українських державних і приватних компаній у Криму. Також був у команді, яка готувала справи для розгляду Міжнародним судом ООН про фінансування тероризму (тимчасово окупована Донеччина) та про расову дискримінацію (Крим).

Політичну діяльність Галущенко поєднував із викладанням на кафедрі міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка. Є заслуженим юристом України й автором наукових статей і монографій.

У травні 2020 року Галущенко повернувся в «Енергоатом» на посаду віцепрезидента. Там, як стверджує Міненерго, відповідав за розвиток компанії, енергетичні ринки, реалізацію нових проєктів, а також міжнародний та правовий напрями.

29 квітня 2021-го Галущенко обійняв посаду міністра енергетики. Наступного місяця його ввели до складу Ради нацбезпеки і оборони. У липні 2025-го він очолив Міністерство юстиції.

Минулі скандали

Ще в січні 2025-го парламентарі зареєстрували постанову про відставку Германа Галущенка, який тоді очолював Міненерго, через «системну корупцію» та нібито втрату довіри міжнародних партнерів. Це сталося після суперечки Галущенка з депутаткою Інною Совсун, яка заявила, що партнери не підтримують будівництво нових блоків Хмельницької АЕС, а міністр відповів, що вона «бігає по посольствах і поливає брудом» енергетику й державу.

Совсун тоді зазначала, що накопичилося достатньо підстав для його відставки, а депутат Ярослав Железняк додав, що серед причин — корупція, ігнорування викликів на засідання парламенту та  «намагання протягнути корупційну схему “великого атомного будівництва”». Однак Галущенко продовжив працювати на своїй посаді.

У листопаді 2025-го, коли Галущенко вже очолював Мінʼюст, журналісти «Схем» випустили розслідування про те, що посадовець приховував роботу у своєму відомстві Олександра Рувіна. Це колишній директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, якому ЗМІ закидали спірні експертні висновки в резонансних справах. Серед них — спроба упізнати підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета за ходою та позитивні висновки щодо законності формули «Роттердам+».

За даними журналістів, Галущенко призначив Рувіна своїм радником одразу після того, як обійняв посаду міністра юстиції. Але через тиждень після наказу через розголос скасував це призначення. Водночас, за даними «Схем», після того Рувін продовжував регулярно їздити до міністерства й брати участь у зустрічах, зокрема із самим міністром.

У грудні 2025 року журналісти проєкту «Схеми» випустили нове розслідування про Галущенка. Воно стосувалося того, що експосадовець не вказав у декларації інформацію про навчання свого сина в одному з найдорожчих приватних коледжів Європи — College Alpin Beau Soleil у Швейцарії. Вартість навчання разом із проживанням могла сягати 200 тисяч доларів на рік — такі цифри тоді були на сайті коледжу.

Ці витрати, за даними розслідувачів, не були відображені в декларації Галущенка, хоча загалом за чотири роки навчання вони могли сягнути приблизно 700 тисяч доларів. Витрати на освіту дитини перевищували задекларовані доходи родини.

У коментарі «Схемам» адвокат експосадовця зазначив, що «цими питаннями займається колишня дружина Германа Валерійовича». А ще зазначив, що буцімто сума навчання є «значно меншою», хоча не надав жодних підтверджень.

Останню декларацію Галущенко подав у грудні 2025 року. Серед власності родини він вказав будинок на 319 квадратних метрів і три земельні ділянки загалом на майже 5 тисяч квадратів у селі Велика Солтанівка на Київщині, а також невелику квартиру в Києві. Ще задекларував 106 тисяч доларів і 400 тисяч гривень готівкою, а також 6,1 мільйона гривень, 61 тисячу доларів і 3 тисячі євро на рахунках у банках.

До речі, Герман Галущенко нещодавно заявив, що в лютому 2022 року на нього намагалися скоїти замах у Києві, після чого йому призначили охорону. Він не уточнив, хто стояв за нападом, та зазначив, що після цього жив у різних місцях, зокрема в будинку, пов’язаному з Віталієм Захарченком — ексміністром внутрішніх справ часів Віктора Януковича.

Схема з енергетикою

Герману Галущенку оголосили підозру у справі «Мідас» — масштабній корупційній схемі в енергетиці. Суть справи, за даними слідства, така: учасники схеми отримували «відкати» від підрядників «Енергоатому» — від 10 до 15% від вартості контрактів, — щоб ті могли продовжувати працювати або уникнути блокування платежів. Гроші переказували через фонд за кордоном та різні офшорні компанії, щоб приховати їхнє походження.

Для прикриття участі Галущенка нібито створили компанії, бенефіціарами яких стали його колишня дружина та четверо дітей. Через ці компанії родині Галущенка буцімто переказали 7,4 мільйона доларів, 1,3 мільйона швейцарських франків і 2,4 мільйона євро. Як стверджує слідство, частину грошей витратили на навчання дітей у Швейцарії, решту поклали на депозит і використовували для власних потреб.

Коли про справу «Мідас» стало відомо в листопаді 2025 року, Германа Галущенка та чинну на той момент міністерку енергетики Світлану Гринчук Володимир Зеленський попросив залишити посади й виключив їх зі складу РНБО. І парламентарі підтримали їхнє звільнення.

Тоді Галущенко прокоментував це так: «Вважаю, що відсторонення на час розслідування — це цивілізований і правильний сценарій. Захищатиму себе в юридичній площині та доводитиму свою позицію».

15 лютого 2026 року Галущенка затримали під час спроби виїхати з України. Спершу він був свідком у справі, але потім його статус змінили на підозрюваного. Слідчі провели в нього обшуки.

Експосадовця підозрюють у відмиванні грошей та участі у злочинній організації — за ч. 2 ст. 255 та ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України. Покарання за першою статтею передбачає від 5 до 12 років увʼязнення, а за другою — від 5 до 8 років вʼязниці з позбавленням права обіймати певні посади на строк до 3 років. Обидві статті передбачають конфіскацію майна.

Незабаром Герману Галущенку мають обрати запобіжний захід. За інформацією, отриманою hromadske у ВАКС, клопотання до суду наразі не надходило.