«Було враження, що АОЗ — це кульгава качка». Керівник Агенції оборонних закупівель про іфтар на квартирі Міндіча і 20 мільйонів дронів

Чи виправдало себе це рішення, яке спочатку дуже критикували? Скільки мільйонів дронів Україна зможе поставити на фронт і чи немає дефіциту боєприпасів? Які висновки після скандалу зі зривом постачання хімічних грілок взимку? Як опинився на квартирі у Тимура Міндіча й чи немає тут конфлікту інтересів? А також про роботу з Умєровим і Федоровим — говоримо з очільником Агенції оборонних закупівель ДОТ Міноборони Арсеном Жумаділовим.

Арсен Жумаділов — 40-річний кримський татарин, родом із Сімферополя. Магістр права та політології (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка), магістр публічного менеджменту та управління (Лондонська школа економіки). З 1 січня 2026-го — директор Агенції оборонних закупівель ДОТ. З 2023-го по 2025-й — гендиректор Державного оператора тилу. До цього чотири роки очолював «Медичні закупівлі», після чого в держпідприємстві звітували про понад 5 мільярдів гривень зекономлених для держави коштів.

«Неспроможна АОЗ»

Арсене, останнє наше інтерв'ю було півтора року тому, коли ви ще були очільником Державного оператора тилу. І тоді розмови про можливе злиття двох агенцій доволі жорстко сприймалися з боку громадського сектору. Далі був скандал зі звільненням попередньої керівниці АОЗ Марини Безрукової, яку ви змінили на посаді, — і от із січня цього року АОЗ і ДОТ працюють як єдина інституція під вашим керівництвом. Чи виправдане це об’єднання? Бо весь цей процес від початку був схожий на переламування через коліно. І, наскільки пам’ятаю, ви до нього спочатку ставилися також насторожено.   

Я насторожено ставився до цієї ідеї з огляду на те, що ці дві агенції на тому етапі були нові і їх необхідно було розвивати. Тобто з якихось суто об'єктивних чинників.

Загалом що стосується доцільності такого об'єднання, то воно було визначене вимогами НАТО, де йшлось про те, що все ж таки має бути єдина закупівельна агенція для всіх Сил оборони. Але тоді була позиція нашої української сторони — не вимагати цього від нас негайно. Тобто відтермінувати це об'єднання до закінчення воєнного стану. 

Перепрошую, але пам'ятаю, що якраз тоді була відповідь від НАТО про те, що вимоги про об'єднання не було. 

Ні, дивіться, вона була, але вона була відтермінована — що хай би це об'єднання було після воєнного стану. І це відтермінування було саме на запит української сторони навесні 2023 року. Але тоді здавалося, що воєнний стан не буде тривати настільки довго... А ми ще досі в ньому. Тому зрештою це об'єднання, фактичне і формальне, сталося раніше.

Добре, але наскільки виправданим виявилось це рішення?

Абсолютно виправданим.

У чому плюси?

Це те, про що я казав, але не факт, що чули. В Агенції оборонних закупівель, яка на тому етапі займалася закупівлями озброєння і військової техніки (ОВТ), є об'єктивна вага в оборонній екосистемі. Тому що це великі бюджети, це ключова роль у забезпеченні ОВТ нашого війська. І, відповідно, це те, чого якоюсь мірою бракувало Державному оператору тилу, бо було складно виходити на якісь більш високі рівні ухвалення рішень. Тому саме в сенсі адміністративної ваги АОЗ, по суті, поділилася цим ресурсом із ДОТ. І зараз ті чи інші ідеї, ініціативи, які в нас є щодо тилового забезпечення, виносяться на досить високий рівень, там проговорюються, і далі відповідні рішення ухвалюються. Тобто АОЗ була таким донором, так би мовити, для ДОТ.

ДОТ, з іншого боку, мав ключові цифрові рішення й хорошу експертизу в проведенні саме конкурентних торгів у контурі публічних закупівель. Ця експертиза в тому, у який спосіб необхідно формувати очікувану вартість, пропрацьовувати ринок, технічні вимоги тощо. І зараз уже об'єднана агенція активно цією експертизою користується. 

Тому переваги є абсолютно точно. Якісь ризики, якщо вони є, — ми їх усвідомлюємо і з ними намагаємося активно працювати.

Ключові цифрові рішення — це DOT-Chain — українська ІТ-система, створена для управління тиловими потребами та постачанням озброєння для ЗСУ. Вона об’єднує заявки, накладні та електронні підписи в єдиний цифровий ланцюг, скорочуючи час логістики та усуваючи паперову бюрократію.DOT-Chain?

Так. Ви ж подивіться, які були тенденції, коли ми починали свій шлях в АОЗ. Вони були такі, що міністерство забирало гроші в АОЗ і передавало на прикордонників, на бригади.

Було враження, що АОЗ — це кульгава качка. І насправді в міністерстві, коли відбувались усі ці події, у багатьох посадовців були питання щодо взагалі доцільності функціонування окремої агенції. Бо це мало такий вигляд, що АОЗ не спроможна.Арсен Жумаділов, очільник Агенції оборонних закупівель ДОТ Міноборони

І подивіться на тенденцію, яку ми бачимо зараз. Дедалі більше бригад, зокрема в межах «Лінія дронів» — проєкт, ініційований президентом, для розвитку і масштабування найефективніших підрозділів БпЛА. У червні 2025 року увійшов до складу Угруповання Сил безпілотних систем під командуванням Роберта Бровді (Мадяра).«Лінії дронів», кажуть: «Давайте ми наші бюджети в певному обсязі віддамо в АОЗ, щоб вони їх проадміністрували в DOT-Chain». Їм краще заходити на маркетплейс, де вони зробили два кліки й через кілька днів їм усе приїхало, ніж самостійно укладати контракти, підписувати акти, видаткові й так далі. У нашому цифровому середовищі всім працювати зручно. 

Розкажіть для людей, яким, можливо, мало що говорить назва DOT Chain — що це і як працює?

DOT-Chain — це революційна зміна, яку ми реалізували для того, щоб наші хлопці отримали те, що їм дійсно потрібно. Це не система закупівель (як Prozorro), а система постачання — уже на етапі виконання контрактів.

Є два формати: DOT-Chain Defense і DOT-Chain Arsenal. Перший — це там, де бригади (їх кілька сотень) виступають, по суті, замовниками, розміщують замовлення, і обрані засоби їдуть безпосередньо до них, оминаючи склади Командування Сил логістики.

По суті, це працює як онлайн-магазин, де військовий відкрив каталог, обрав потрібну модель, додав у «кошик», зробив кілька кліків — і отримав замовлені засоби.Арсен Жумаділов, очільник Агенції оборонних закупівель ДОТ Міноборони

Це та децентралізація постачання, про яку багато пишуть, якою цікавляться в НАТО, яку в нас копіюють уже якоюсь мірою, яка досить добре себе зарекомендувала як така, що дійсно швидко закриває реальні потреби бригад. Тобто не щось, колись, коли вони запитали й отримали пізно, і не те, і не тоді — а щось, що вони конкретно хотіли.

DOT-Chain Arsenal — це цифровізація процесу постачання на склади Командування Сил логістики. Це схожа система, але там отримувачем уже виступає КСЛ, і це вже так зване централізоване забезпечення. Усе це заведено в цифровий формат.

«Мені не було зрозуміло, чи це квартира Міндіча»

Арсене, я дуже добре пам’ятаю слова Марини Безрукової, яку знімали з посади, про те, що «Міноборони так намагається взяти АОЗ під ручний контроль». Ви мені в інтерв’ю казали, що якщо буде хоча б натяк на те, що якісь рішення будуть відбуватись за погодженням — це для вас червона лінія. Але водночас — як ми тепер побачили із записів так званих плівок Міндіча (і нещодавно ви підтверджували на парламентській Тимчасова слідча комісія ВР з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони та антикорупційного законодавства.ТСК) — ви були на неформальній зустрічі з Рустемом Умєровим і Тимуром Міндічем, де обговорювався контракт на ізраїльські бронежилети. Чи не був для вас червоною лінією сам факт такої зустрічі?

Дивіться. Є відносини між посадовими особами, міністром і директором агенції. А є відносини, які пов'язані з тим, що і я, і тодішній міністр — як кримські татари — ми в одній, так би мовити, національній спільноті. І в місяць Рамадан (а це був саме місяць Рамадан) у нас є хорошим тоном запрошувати одне одного на вечерю. Це так зване розговіння, тобто коли ти постиш цілий день, нічого не п'єш, не їси, і після заходу сонця відбувається святкова вечеря.

Міністр, власне, мене на таку вечерю і запросив. І я їхав на неї з припущенням, що це іфтар (так називається ця вечеря) у священний місяць Рамадан. І це й був іфтар (я просто не хотів на ТСК надто багато цього всього розповідати, бо ксенофоби знову матимуть додаткове тло, щоби спекулювати на цій темі). І коли тебе запрошують у Рамадан на іфтар, ти приймаєш це запрошення від свого одновірця, земляка, — у цьому немає нічого крамольного.

Тобто не викликало жодних підозр. 

Це в мене тоді не викликало жодного якогось сумніву, підозри й так далі.

На тому етапі мені взагалі не було зрозуміло, чи це квартира Міндіча, чи не Міндіча — там не було на ній жодної таблички.Арсен Жумаділов, очільник Агенції оборонних закупівель ДОТ Міноборони

Ця квартира була схожа на місце, де люди зустрічаються. Тобто вона не справляла враження якоїсь типової квартири. Вона радше була схожа на якийсь ресторан закритого типу, бо там було обслуговування, офіціанти й так далі. Розмова за цією вечерею здебільшого взагалі не стосувалася жодних контрактів.

І те, що під час цієї розмови цей громадянин поставив мені питання щодо ситуації з контрактом на бронежилети, у яких, як виявилось, він має певний інтерес… По-перше, це ніяк не вплинуло і не могло вплинути на те, як ми оголошували ці закупівлі, як ми їх проводили, як укладали контракт (бо контракт уже був укладений ще в лютому 2025 року, а познайомились ми через місяць, у березні).

Він мене запитав [що буде за контрактом щодо бронежилетів — ред.]. З огляду на те що я тоді взагалі уже не був посадовою особою у ДОТ — я відкоментував тією інформацією, яка є в публічному просторі. Що так, дійсно є укладений контракт, він є на Prozorro (будь-хто може ознайомитись), буде постачання. Якщо товар буде прийнято — буде прийнято й замовник має за нього сплатити. Якщо він не буде прийнятий — то не буде. От і все. Воно не було схоже на тиск, на щось, що мало б мене збентежити в тому контексті.

Але після цієї зустрічі, коли ви вже зрозуміли, що Міндіч має стосунок до цього контракту, — як вам узагалі був сам факт такої ситуації з боку міністра, сам факт такої неформальної зустрічі? Що це щонайменше конфлікт інтересів?

Дивіться, суто формально це не був конфлікт інтересів, тому що я З 6 березня 2025 року Арсен Жумаділов залишив посаду гендиректора ДОТ. Натомість Міноборони призначило його на посаду директора Агенції оборонних закупівель.не був посадовою особою в ДОТ [на той момент уже був директором АОЗ — ред.]. Мене спитали про інформацію, яка була в публічному просторі. Я її прокоментував як людина, яка в цілому розуміється на тому, як відбуваються закупівлі, як відбувається приймання — не більше.

Чи мені було приємно, що відбувся саме такий діалог? Точно не було приємно, бо я точно такого не практикую. Чи ця неприємність є перетином червоних ліній? Ні, бо з боку міністра або Міндіча не було якихось посилів, які були б схожі на тиск на мене. Це було просто питання, ніби як людина принагідно поцікавилась.Арсен Жумаділов, очільник Агенції оборонних закупівель ДОТ Міноборони

Ну але ви не сказали після того Умєрову щось на кшталт «Блін, а що це було?». Що це не ок? Чи якось іще?

Ми взагалі не обговорювали цю тему потім. Ну хіба що під час того одного дзвінка, коли він потім мене набрав, запитав, що із цим контрактом і з прийомкою. Я відповів, що там є питання щодо якості.

Тобто це (я маю на увазі такі неформальні зустрічі) не було якоюсь системною історією?

Абсолютно точно ні. Немає жодного контрагента, який би сказав, що я з ним бодай раз десь неформально зустрічався. Я завжди з нашими контрагентами зустрічаюсь в офісі, тут, під час зустрічей, які мають абсолютно формальний, тобто офіційний, характер.

Антикорупційна Рада при МО розцінює це як свідчення якраз-таки системного конфлікту інтересів за каденції Умєрова. Чи бачили ви ознаки цієї системності? І чи вважаєте, що має бути якась правова оцінка?

Складно сказати. На це питання мають відповідати правоохоронні органи. Але правова оцінка наразі й відбувається — з того, що ми всі знаємо.

Як працюється з Федоровим

Яка зараз, до речі, ситуація із закупівлями бронежилетів? Я так розумію, тепер знайшли українських виробників і ціни, за даними «Наших грошей», вдалось знизити майже втричі?

Ну не втричі. А майже в півтора раза. Зараз ми торгуємо бронежилет на рівні 17-18 тисяч гривень. При тому, що тоді, у кінці 2024 року, коли ми мали всю цю ситуацію, ми їх торгували на рівні 28-30 тисяч гривень за одиницю. Але тоді, коли ми намагалися розширити конкурентне поле для закупівель бронежилетів, щоб знизити ціну — не було інших гравців на цьому полі, які з'явились зараз і які дійсно цю конкуренцію уже розширили.

Тобто ми не можемо казати про те, що «а от бачите, у 2026 році з'явились нові конкуренти, відповідно, у 2024 році їм треба було почекати 2026-го, щоби з'явились нові виробники й ситуація сама собою якось вирівнялась». Ми як закупівельники мали вживати заходів для того, щоб розширяти таку конкуренцію на ринку, де в нас ситуація була погана.

Ситуація була погана і в тому сенсі, що ми не забезпечували запиту Збройних сил, і в тому, що ми його забезпечували за цінами, які з місяця в місяць зростали. Наші виробники могли ставити будь-яку ціну і розуміли, що будь-яку ціну ми акцептуємо. Бо немає регуляторних обмежень щодо прибутковості, граничної вартості тощо.

Як вам працюється зараз із Федоровим?

З Федоровим ми працюємо в дуже динамічному форматі. І він про цей формат досить часто пише насправді — про те, що ми закупили, що ми забезпечили.

Це цифри, які в деяких випадках удвічі більші, ніж за той самий період минулого року. Якихось виробів за чотири місяці ми забезпечили більше, ніж за весь минулий рік.Арсен Жумаділов, очільник Агенції оборонних закупівель ДОТ Міноборони

Це все про те, що в міністерства є очікування щодо нашої ефективної роботи. Ми ці очікування, я впевнений, більш ніж виправдовуємо. Вони точно бачать у нашій команді спроможність.

Є контакт із міністром. Але він людина зайнята, тому більше, звісно, я контактую з його заступниками: і з першим, і з профільним заступником. Абсолютно нормальні робочі відносини.

2/3 бюджету на дрони

За даними Міноборони, частка українських виробників озброєння за останній рік зросла із 46% до 82%. Чи можна сказати, за рахунок чого? Яка це зброя, чи не поступається вона якістю?

Є дві причини, чому зросла питома вага українського виробника в наших закупівлях. Перша полягає в тому, що те, що ми традиційно виключно імпортували — ми дедалі більше виробляємо самостійно. Я маю на увазі майже всю лінійку артилерійських пострілів. Мінометні постріли ми й до того виробляли, але збільшили спроможність. І інші постріли, інших калібрів тощо. Наші виробники або розвинули спроможності, або розширили їх. І, відповідно, це є імпортозаміщенням по суті.

А друга причина — і вона насправді є ключовою — полягає в тому, що ми минулого року закупили безпілотних систем на суму більшу, ніж ми закупили боєприпасів. Цей злам стався вперше.Арсен Жумаділов, очільник Агенції оборонних закупівель ДОТ Міноборони

Цього року ця тенденція триває, і насправді вона лише зростатиме. Щоб не розкривати якихось абсолютних цифр — гадаю, що щонайменше 2/3 всього бюджету, який ми адмініструємо, у нас піде на фінансування саме безпілотних систем.

У категорії БпЛА на 95% ми контрактуємо саме наших вітчизняних виробників. І тут це вже не про імпортозаміщення. Це про зміну структури самих закупівель.Арсен Жумаділов, очільник Агенції оборонних закупівель ДОТ Міноборони

А що залишається в цих 18%, які ми імпортуємо?

Залишаються, власне, деякі категорії боєприпасів. Тоді, коли в нас або не вистачає спроможності, або в принципі ми не виробляємо відповідних калібрів. Це, зокрема, рештки радянських калібрів (хоча вони ще активно використовуються в деяких випадках), це деякі радарні системи. Ми імпортуємо деякі компоненти, які далі використовуються уже в нашому вітчизняному виробництві.  

Який бюджет на цей рік і якщо дві третини піде на дрони — то це скільки?

Це дуже багато. Абсолютних цифр ми не називаємо, тим більше, що це агреговані цифри, для службового користування.

За результатами року ми подивимося, який буде бюджет. Він у нас Бюджет АОЗ ДОТ не фіксований на початку року, а змінюється протягом року залежно від надходжень міжнародної допомоги.накочується хвилями, і це планування дуже сильно залежить від того, як нам доводяться кошти. І, як ви знаєте, зараз загалом досить суттєва обставина — те, що доводяться кошти єврокредиту, які були розблоковані. Відповідно, зараз проводиться робота на адміністративному, юридичному, бюрократичному рівнях. Тепер це треба, так би мовити, операціоналізувати. Ми розуміємо, що ці кошти будуть доводитися хвилями. І за результатами цього року ми подивимось, скільки зрештою нам вдасться проадмініструвати.  

Минулого року бюджет був понад 600 мільярдів. Цьогоріч він буде більший чи менший?

Буде більший. Думаю, значно більший.

В одному з інтерв’ю ви казали, що цього року плануєте вдосконалити підхід до закупівель. Як саме? В оборонних закупівлях є слабкі місця?

Та звісно, є. Я їх знаю, ми над ними працюємо, але я вам не буду про них казати.

Я краще скажу про сильні сторони. Наприклад, запуск реєстру верифікованих постачальників. Це, пам'ятаєте, були розмови громадськості про те, що Жумаділов запустив «закритий клуб за інтересами» й так далі? Хоча зараз він уже оцінюється як успішна й ефективна процедура.

У мене був абсолютно реальний кейс. У перші тижні моєї роботи в АОЗ ми проводимо колегіальний орган, який, по суті, є тендерним комітетом. На нього виносяться комерційні пропозиції. І колега доповідає: «Дивіться, сьогодні зранку зайшла ще одна комерційна пропозиція. Вона буквально на кілька доларів дешевша, ніж те, що ми розглядаємо. Наша пропозиція — укласти контракт саме з цим постачальником».

Я кажу: «Чекайте, але ж комерційні пропозиції інших і відповідні ціни були розкриті до того, як ми отримали цю комерційну пропозицію, правильно? І ми не виключаємо, що хтось у межах агенції міг злити ціни цьому постачальнику — і він сьогодні на ранок, коли це питання має розглядатись, надав пропозицію, яка буквально на кілька доларів дешевша. Ми ж не виключаємо, що міг статися такий витік?». — «Ні, не виключаємо». Я кажу: «Тоді, друзі, ми цю процедуру завертаємо, і ви розсилаєте на всіх цих постачальників запити з тим, щоб вони на одну дату й на один час дали свої пропозиції». І лише тоді, коли дедлайн минув, ми розкриваємо всі пропозиції одночасно.

До мене дуже багато різних постачальників зверталися з тим, що «а скажи, що у вас у запиті — ми вам підготуємо комерційну пропозицію». Інформація про те, що доводилось у запиті до Агенції оборонних закупівель, була дуже цінною, скажімо так. Я тоді сказав: «Хлопці, дивіться, це неправильний закупівельний процес. Я в закупівлях з 2007 року. Щось та й знаю, напевно».Арсен Жумаділов, очільник Агенції оборонних закупівель ДОТ Міноборони

Ми сформували перелік відповідних потенційних постачальників, які працюють з цією категорією товарів. І щойно в нас зайде запит або якщо він зайде на таку категорію товарів — ми зробимо власну розсилку із запитом на комерційну пропозицію на всіх таких потенційних постачальників. Усіх без винятку. Автоматично. Ті, які в реєстрі, у яких буде помічено, що вони постачають, наприклад, 155 пострілів.

Така система унеможливлює те, що хтось дізнався про ціну своїх конкурентів, що хтось надіслав свою комерційну пропозицію після того, як всі «розкрились», або що якусь комерційну пропозицію ми не побачили й так далі. 

Зараз ця система саме так працює. І постачальникам, і виробникам нарешті не треба прокладати щоразу якісь стежинки до кабінетів чи то в Агенції, чи то в Генштабі, чи то в міністерстві — і витягувати інформацію про те, а що ж там включено в перелік.Арсен Жумаділов, очільник Агенції оборонних закупівель ДОТ Міноборони

А скільки було шуму про те, що створюється щось таке погане-погане, це активно критикувалися. А зараз змінився контекст. До команди міністерства є довіра — і слава богу.

Ви казали про «тендерний комітет» — тобто рішення ухвалюється не одноосібно, а колегіально? Зі скількох осіб він складається?

Саме так: рішення ухвалюється колегіально. Саме на зараз — це десь 12 людей. Це досить широке коло моїх колег.

Більше дронів — менше снарядів?

Яка спроможність України з виробництва дронів і яка спроможність держави їх купити?

Хороше питання. Щодо спроможності виробництва — нещодавно профільний заступник Міністерства оборони Мстислав Баннік це коментував і назвав цифру у 20 мільйонів дронів різних типів.

Спроможність нашої держави їх викупити буде прямопропорційна тому, що нам нададуть як фінансування наші європейські партнери. У нас точно в Агенції оборонних закупівель ДОТ є спроможність все це проадмініструвати.

Скільки законтрактовано дронів на цей рік?

Значно більше, ніж минулого року. Я не можу казати абсолютну цифру.

Але можу сказати, що за п'ять місяців цього року ми вже взяли зобов'язання на суму, яка перевищує річний обсяг минулого року.Арсен Жумаділов, очільник Агенції оборонних закупівель ДОТ Міноборони

Це до того, як ми інтенсифікувалися зараз з огляду на дві обставини, що є команда в міністерстві, яка нарощує цей запит, і наші європейські партнери, які надали єврокредит.

Але чи немає на тлі ставки на дрони дефіциту артснарядів?

Тобто чи дрони не канібалізують артснаряди? Це хороше питання. Його варто адресувати тим, хто все ж таки планує потребу. Тобто Генштабу і Міністерству оборони. Зараз у них відбувається активний діалог щодо цього. Наскільки я знаю, є різні позиції: хтось більш консервативний, хтось більш революційний. Правда, напевно, десь посередині.

Чи хотілось би, щоби було більше пострілів? Ну, звісно, хотілось би. Чи хотілось би, щоб їх було більше за рахунок того, що буде менше дронів? Не знаю. Це питання до Генштабу. Бо це все ж таки питання обмеженого ресурсу і куди його спрямувати.Арсен Жумаділов, очільник Агенції оборонних закупівель ДОТ Міноборони

Зараз є затримки щодо якихось контрактів?

Усе те, що стосується виконання окремих контрактів, — це інформація, яка не є публічною. Але я вам скажу, що дисципліна з виконання наших контрактів загалом є кращою, ніж була колись. Напевно, гіршою, ніж мені хотілось би. Але повірте: ми вживаємо всіх можливих заходів для того, щоби ця дисципліна була на високому рівні. Ми це не просто моніторимо — ми контролюємо, ми переконуємось у тому, що ризики відсутні. Якщо вони є — ми ними управляємо.

А чи зроблені висновки, зокрема, після скандалу з хімічними грілками?

Зроблені. Наприклад, тепер у нас є вимога щодо критичної номенклатури, яку в тиловому розрізі ми визначаємо як засоби індивідуального захисту та засоби індивідуального обігріву — ми там не толеруємо невиконання контрактів.

Якщо в нас є контрагент, який до того не виконав контракт, ми його не допускаємо в нову закупівлю.Арсен Жумаділов, очільник Агенції оборонних закупівель ДОТ Міноборони

Раніше ми всіх допускали, була конкуренція, низькі ціни. Але коли ти закупив щось за низькою ціною, але його немає — у принципі це ніяк не допомагає. Тому за останніми нашими контрактами ми заплатили більше, ніж ми готові були заплатити за них у грудні. Але це вже контрагенти, які спроможні, у яких немає в минулому фактів зривів постачання.

Ви казали, що Україна вже закуповує зенітні ракети ППО власного виробництва. Ви не розкриваєте деталей щодо номенклатури, але наскільки вони покривають потреби?

Ми можемо говорити про різні ракети. Якщо ми говоримо про контрбалістичні засоби — то в нас їх немає. Ми їх не виробляємо. І, відповідно, ми як агенція їх не купуємо. Це не секрет.

Тобто про якісь аналоги ракет до Patriot не йдеться?

Це не PAC-2 та PAC-3 — це два основні покоління зенітних керованих ракет-перехоплювачів для системи протиповітряної оборони Patriot.PAC-3, звісно. І навіть не PAC -2. Але в нас є інші ракети, які використовуються в ППО для збиття повітряних цілей. Єдине, що це не балістичні ракети. Тут наше виробництво, скажімо так, розвивається й має розвиватись. Бо наші потреби дійсно є більшими, ніж поки що є спроможності у виробників. 

Який зараз загалом середній цикл від замовлення до постачання?

Зважаючи на те, за якими категоріями товарів. Дуже по-різному. Для FPV це два місяці від замовлення до постачання. Чотири місяці — для Наземний роботизований комплекс.НРК. Це я кажу про централізоване забезпечення, яке йде на склади Командування Сил логістики.

На DOT-Chain Defense усе набагато швидше, бо там інша логіка. Там дуже часто виготовляють не на замовлення, а «на поличку», і далі бригади з полички забирають. Є підтверджені факти, коли це [строк постачання — ред.] навіть один день. Або три дні й так далі.

Наостанок запитаю про можливий експорт зброї. Ви казали, що про це може йтися в межах формату коаліції закупівельних агенцій країн-партнерів. Але чи не має це такого вигляду, що держава готова продавати, коли не здатна повністю забезпечити власні потреби війська?

Держава буде адмініструвати дозволи на продаж тієї номенклатури, яку ми не викуповуємо з тих чи інших причин. Або вона нам не цікава, тобто вона в принципі на фронті не потрібна. Або вона нам цікава, але наш фінансовий ресурс не дозволяє викупити весь обсяг того, що виробляє той чи інший виробник.

А про що може йтися? Що в нас у надлишку?

Та про все. Про багато всього. Ну навіть ось ця цифра у 20 мільйонів дронів різного типу. Для того, щоб їх викупити, нам необхідно не просто отримати єврокредит, а його наростити, знайти інші джерела й так далі.

Тобто воно не схоже на те, що ми всі ці 20 мільйонів поставимо на фронт. Відповідно, те, що ми на фронт не поставимо через те, що в нас на це не буде грошей, — це можна буде експортувати.