Зеленський провів повторні зустрічі з Драпатим, Горбатюком та іншими військовими. Що про них відомо? (ДОПОВНЕНО)
Президент Володимир Зеленський провів повторні розмови з військовими високопосадовцями Михайлом Драпатим, Володимиром Горбатюком та Андрієм Білецьким та іншими на тлі чуток про заміну головнокомандувача ЗСУ.
Про це він повідомив у соцмережах.
Зазначимо, Михайло Драпатий є командувачем Об'єднаних сил ЗСУ. Його вважають одним із потенційних кандидатів на місце головнокомандувача ЗСУ.
«Багато речей встигли обговорити з Михайлом Драпатим. Важливо, щоб досвід усіх складників Сил оборони України застосовувався злагоджено», — заявив Зеленський за підсумками розмови з ним.
Тим часом Володимир Горбатюк є заступником начальника Генерального штабу ЗСУ Андрія Гнатова. Журналіст Віталій Глагола із посиланням на джерела заявив, що Гнатова можуть звільнити разом із чинним головкомом Олександром Сирським.
Зеленський назвав зустріч із Горбатюком «змістовною»: «Обговорюємо стратегію захисту України та деталі взаємодії з нашими партнерами. Прискорюємо реалізацію домовленостей про постачання».
Доповнено о 16:55. Зеленський також повідомив про повторну зустріч з Андрієм Білецьким — командиром Третього армійського корпусу ЗСУ, Ігорем Оболєнським — командиром корпусу «Хартія» та Олегом Апостолом — командувачем Десантно-штурмових військ ЗСУ.
Що відомо про Драпатого?
Генерал-майор відомий, зокрема, участю у звільненні окупованого Маріуполя 2014 року. За його наказом 9 травня українські бойові машини піхоти прорвалися через блокпости окупованого міста. У першій БМП, яка перетнула загородження, був і сам Драпатий.
У березні 2022 року він керував обороною Кривого Рогу, тоді окупантів удалося зупинити й стабілізувати лінію зіткнення. Згодом бригадний генерал очолив оперативне угруповання «Херсон» та був одним із командувачів, які керували звільненням правобережжя Херсонщини.
У лютому 2024-го Драпатого призначили заступником начальника Генштабу ЗСУ. А у травні, на тлі наступу російських військ на північ Харківщини, він також став командувачем оперативно-тактичного угруповання військ «Харків», змінивши Юрія Галушкіна. Наприкінці січня 2024-го його також призначили командувати оперативно-стратегічним угрупованням військ «Хортиця» за сумісництвом із посадою командувача Сухопутних сил.
У листопаді 2024 року Драпатий став командувачем Сухопутних військ ЗСУ Тоді він обіцяв «масштабну» трансформацію Сухопутних військ, назвавши людей, технології та прозоре управління своїми пріоритетами. Він також казав, що цей рід військ має стати «елітою».
Але після того, як російські війська завдали ракетного удару по розташуванню по полігону «Черкаське» у Дніпропетровській області, Драпатий узяв на себе відповідальність і подав у відставку. Після розмови з президентом Володимиром Зеленським Драпатий повідомив, що залишається у війську. У червні 2025-го його призначили командувачем Обʼєднаних сил ЗСУ
Що відомо про Горбатюка?
Володимир Горбатюк — бригадний генерал, на посаді заступника начальника Генерального штабу ЗСУ він займається оперативною роботою, роботою штабів, планування та управління.
Горбатюк родом із Тиврова на Вінниччині. У 2008 році брав участь у міжнародній миротворчій місії в Косові. Після навчання у військовій академії був командиром батальйону й заступником командира 72 бригади.
Горбатюк розповідав, що російсько-українська війна застала його в Косові, де він служив командиром контингенту. З 2014 до 2017 року Горбатюк був командиром 54 окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи, яка дислокувалася в місті Бахмут. Зокрема, Горбатюк керував бригадою, коли тривали бої на Світлодарській дузі. У тому ж 2015 році його відзначили орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
Після цього він навчався у військовому коледжі у Вашингтоні, де захистив диплом магістра національної безпеки.
Після повернення був призначений заступником командира корпусу резерву, а з квітня 2020 року — заступником командувача військ оперативного командування «Захід».
Що відомо про Білецького?
Андрій Білецький — родом із Харкова, закінчив з відзнакою історичний факультет Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна і працював викладачем харківських вишів. У 2006 році балотувався до Верховної Ради від Української консервативної партії.
З 2014 року був командиром спочатку добровольчого батальйону, а згодом — полку Національної гвардії «Азов». З початку 2012 року до закінчення Революції гідності був політв’язнем режиму Януковича. До цього багато років очолював націоналістичні організації «Патріот України» та «Соціал-Національна Асамблея», брав участь в акції «Україна без Кучми».
Білецький також очолював партію «Національний Корпус». З 2014 року був народним депутатом 8-го скликання, а у 2019-му балотувався до Верховної Ради від ВО «Свобода» як безпартійний.
На початку великої війни Андрій Білецький сформував загін ТрО «Азов», кістяком якого стали ветерани-добровольці. Загін був розширений, а згодом реформований в ССО «Азов». У січні 2023 року підрозділ масштабували до Третьої штурмової бригади.
Що відомо про Оболєнського?
Ігор Оболєнський — випускник Військового інституту ракетних військ та артилерії. Але, попри військову освіту, працював на керівних і менеджерських посадах бізнес-компаній.
У 2014 році служив в артилерійській бригаді Збройних сил України та спецпідрозділі «Омега». У 2015 році призначений командиром 1 батальйону 4 бригади оперативного призначення Національної гвардії України. Впродовж цього часу брав участь у бойових діях за Краматорськ і Слов’янськ.
У 2019 році Оболєнський звільнився з військової служби й повернувся в бізнес. Однак перед повномасштабним вторгненням знову долучився до війська. Так Оболєнський очолив добровільне формування територіальної громади «Хартія», на базі якого утворена 13 бригада оперативного призначення НГУ «Хартія». У 2023 році його призначили комбригом.
Що відомо про Апостола?
Генерал-майор Олег Апостол — кадровий військовий родом із Прикарпаття. Закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові й із 2014 року воював у складі 80 окремої десантно-штурмової бригади. Згодом командував батальйоном. Був поранений у бою під Луганським аеропортом.
З листопада 2022 року був командиром 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади, брав участь у наступальній операції на Курщині. У 2024–2025 роках служив на посаді заступника головнокомандувача ЗСУ. А з 2025 року став командувачем Десантно-штурмових військ Збройних сил України.