Що адміністрація Трампа робить і не робить зі штучним інтелектом

Масштабні федеральні інвестиції як контекст нової політики

Зростання державних видатків на ШІ в США випереджає темпи розвитку галузі загалом. Тільки у 2026 році глобальні витрати на ШІ сягнуть 2,5 трильйона доларів (+44%, якщо порівнювати з попереднім роком), а у 2027-му — 3,3 трильйона. 

На цьому тлі федеральні витрати США на ШІ зростають ще стрімкіше: обсяг укладених контрактів збільшився на 966% між 2024 і 2026 роками, а вартість потенційних контрактів зросла до 91,8 мільярда доларів. 

Водночас витрати на розвиток ШІ на федеральному рівні залишаються вкрай нерівномірними. 

Абсолютним лідером є оновлене Міністерство війни, колишнє Міністерство оборони, (90 мільярдів доларів), тоді як решта агентств отримує суттєво менше. 

Наприклад, Міністерство торгівлі акумулює 197 мільйонів, сфера охорони здоров'я — 138 мільйонів, NASA — 45 мільйонів. Отже, пріоритетом федеральної політики залишається використання штучного інтелекту насамперед для оборонних і безпекових завдань, тоді як його цивільне впровадження має значно скромніші масштаби.

Від governance-led adoption до adoption-led governance

На думку дослідників Brookings Джеймса Денфорда, Грегорі Доусона та Кевіна Десузи, відмінність між підходами адміністрацій Байдена і Трампа найкраще пояснюють дві моделі. 

Адміністрація Байдена дотримувалася моделі «врядування, що веде за собою впровадження», тобто governance-led adoption. Інакше кажучи, розвиток ШІ мав відбуватися через управління ризиками, ретельний облік випадків використання та запровадження базових гарантій безпеки. 

Натомість адміністрація Трампа перейшла до моделі «впровадження, що веде за собою врядування» (adoption-led governance), у якій пріоритетом стало швидке впровадження технологій, а механізми контролю були збережені лише настільки, щоб не стримувати інновації та конкурентоспроможність США у протистоянні з Китаєм.

Ця зміна добре простежується на прикладі Ради головних посадовців з питань ШІ (Chief AI Officers Council, CAIOC), створеної ще у 2024 році. Якщо за Байдена до її складу входили представники різних сфер (державного управління, науки, охорони здоров'я, права та цифрової трансформації), то за Трампа рада стала значно більш однорідною. Майже 90% її членів мали попередній досвід роботи тільки в державному секторі. Водночас основна увага змістилася на кібербезпеку, ІТ-управління та роботу з даними.

Змінилися й вимоги до керівників з питань ШІ у федеральних агентствах. Раніше від них насамперед очікували створення систем нагляду, координації та управління ризиками, а наразі найважливішим критерієм стала здатність швидко впроваджувати технології та долати бюрократичні бар'єри. Управління ризиками не зникло, але перестало бути визначальним принципом і перетворилося на один з елементів моделі.

Адміністрація Трампа: поворот до безпеки без відмови від дерегуляції

Підписаний 2 червня 2026 року указ «Про сприяння передовим інноваціям та безпеці у сфері штучного інтелекту» став першим суттєвим кроком адміністрації Трампа до формалізованого державного нагляду за найпотужнішими моделями ШІ. 

Водночас документ зберігає характерну для адміністрації антирегуляторну риторику. Так, у преамбулі наголошується на демонтажі бюрократичних обмежень, запроваджених попередньою адміністрацією, та необхідності підтримувати інновації. Окрім, цього вперше офіційно визнається, що розвиток передових моделей ШІ створює нові ризики для національної безпеки.

Указ передбачає низку практичних заходів для посилення кібербезпеки. Профільні федеральні відомства мають зміцнити захист власних інформаційних систем, розширити доступ до сучасних інструментів кіберзахисту для штатів, органів місцевого самоврядування та операторів критичної інфраструктури. Окремо Міністерство фінансів має створити добровільний координаційний центр, через який уряд і приватні компанії обмінюватимуться інформацією про кіберзагрози та програмні вразливості.

Найважливішою новацією документа, на наш погляд, є запровадження державної системи оцінювання найпотужніших моделей ШІ. Водночас Міністерство фінансів, Міністерство війни та Міністерство внутрішньої безпеки повинні розробити закритий механізм перевірки того, чи здатні такі моделі знаходити або використовувати вразливості в комп'ютерних системах. Саме результати цієї оцінки визначатимуть, чи належить модель до категорії covered frontier models — систем, що можуть становити підвищений ризик для національної кібербезпеки.

Водночас адміністрація намагалася не створювати враження посилення державного контролю. Розробники лише добровільно можуть звернутися до уряду для оцінки своїх моделей і, за бажанням, надати їх для тестування за 30 днів до офіційного релізу. Указ окремо підкреслює, що не запроваджує ліцензування чи попереднього дозволу на розробку нових моделей. Показово, що на етапі підготовки документа уряд розглядав 90-денний період попереднього доступу до моделей, однак зрештою скоротив його до 30 днів, покликаючись на необхідність зберегти конкурентні переваги американських компаній у змаганні з Китаєм.

Коли ШІ став питанням національної безпеки

Одним із головних чинників ухвалення указу стало дедалі більше занепокоєння здатністю найпотужніших моделей ШІ, зокрема Anthropic Claude Mythos, самостійно знаходити та використовувати приховані вразливості в реальному програмному забезпеченні. Від появи перших повідомлень про такі можливості до спроби уряду сформувати узгоджену політичну відповідь минуло лише близько двох місяців. Додатковим сигналом стали дослідження Google, які засвідчили, що передові моделі вже використовуються державними суб'єктами для автоматизації підготовки та проведення кібератак.

Паралельно загострювався конфлікт між федеральним урядом і Anthropic. У лютому 2026 року Пентагон визнав компанію «ризиком у ланцюгу постачання» після її відмови скасувати власні обмеження на використання моделей для масового стеження та повністю автономної зброї. Попри це, через відсутність рівноцінної альтернативи військове відомство продовжило використовувати Claude, а кіберможливості передових моделей стрімко розвивалися. Зокрема, система Maven компанії Palantir, яка інтегрує Claude, за словами американських посадовців, скоротила час від виявлення цілі до ухвалення рішення про її ураження під час операцій в Ірані з кількох днів до кількох хвилин.

У відповідь на виклики 30 червня 2026 року було ухвалено указ, який уперше на федеральному рівні запровадив комплексний режим нагляду за передовими моделями. Після майже тритижневих обмежень Міністерство торгівлі США скасувало експортні обмеження щодо моделей Claude Fable 5 і Claude Mythos 5, визнавши, що Anthropic у тісній координації з урядом реалізувала необхідні заходи для зниження ризиків. Своєю чергою Anthropic оголосила про відновлення глобального доступу до моделей та ініціювала створення спільного з Amazon, Microsoft, Google й іншими технологічними компаніями механізму оцінювання критичних вразливостей передових моделей і реагування на них. 

Так, указ став не реакцією на окремий інцидент, а спробою інституціоналізувати державний контроль над технологіями й своєрідно став підтвердженням тези Economist про непередбачуваність регулювання ШІ за другої адміністрації Трампа.

Що не так з американським кейсом регулювання ШІ?

Американські експерти загалом позитивно оцінили указ №14409, назвавши його важливим кроком до державного контролю над найпотужнішими моделями ШІ. Водночас вони наголошують, що документ залишає чимало відкритих питань.

Старший дослідник CFR Вінь Нгуєн звертає увагу на головну проблему. Сьогодні майже неможливо чітко визначити, які моделі слід вважати достатньо потужними для державного нагляду. Крім цього, можливості сучасних систем ШІ швидко змінюються. Модель, яка сьогодні здається безпечною, завтра може стати ефективним інструментом для кібератак після інтеграції в інші системи. Тому надто вузькі критерії можуть залишити небезпечні моделі поза контролем, а надто широкі — перевантажити державну систему оцінювання.

Аналітики Atlantic Council зосередилися й на організаційних труднощах. На їхню думку, незрозуміло, чому координацію доручили Міністерству фінансів, тоді як питаннями кібербезпеки вже займаються інші федеральні установи. Це може призвести до дублювання повноважень і ще більшої бюрократії.

Ще одна проблема — практична реалізація указу. Дослідник CFR Метью Феррен зазначає, що знайти вразливість — тільки половина справи, не менш важливо швидко її усунути. Найскладніше це зробити невеликим лікарням, школам, комунальним підприємствам та іншим організаціям, яким часто бракує ресурсів навіть для базового кіберзахисту. 

До того ж федеральний уряд останнім часом скоротив власні кіберпідрозділи, що може ускладнити координацію таких зусиль.

Залишаються осторонь питання використання ШІ самими державними органами. Документ майже не пояснює, як контролюватиметься застосування таких систем у сферах, де вони безпосередньо впливають на життя людей, як-от в охороні здоров'я чи соціальному забезпеченні.

Штучний інтелект як нова лінія політичного розлому 

Неочікувано, що така контроверсійна історія, як штучний інтелект, стала зближенням позицій частини руху MAGA та прогресивного крила демократів щодо необхідності жорсткішого контролю над штучним інтелектом. Консервативні союзники президента на чолі зі Стівом Бенноном дедалі активніше звинувачують великі компанії зі сфери штучного інтелекту не лише в порушенні авторських прав чи монополізації технологій, а й у руйнуванні американського ринку праці та концентрації безпрецедентної економічної й політичної влади в руках невеликої групи технологічних корпорацій. 

Одночасно сенатор Берні Сандерс пропонує принципово іншу модель розподілу вигод від розвитку ШІ — створення державного фонду, який дав би американцям змогу отримати частку прибутків від технологічної революції. Наприкінці червня Дональд Трамп також несподівано заявив, що федеральний уряд міг би отримувати частки в акціонерному капіталі провідних компаній штучного інтелекту, зокрема OpenAI, Anthropic та xAI. За словами Трампа, це дало б змогу зробити американців «партнерами цієї революції». 

Не менш показово, що сама індустрія дедалі частіше визнає необхідність участі держави у формуванні правил гри. Генеральний директор OpenAI Сем Альтман ще до публічних заяв Берні Сандерса обговорював з представниками адміністрації ідею створення американського суверенного фонду добробуту, який дав би громадянам змогу отримувати частину економічних вигод від розвитку штучного інтелекту. Хоча OpenAI продовжує виступати проти непрозорих механізмів державного погодження нових моделей, компанія дедалі активніше підтримує запровадження зрозумілих процедур безпеки та більш передбачуваного регуляторного середовища.

Утім, за політичною риторикою ховається значно складніша економічна реальність. Провідні лабораторії штучного інтелекту залишаються надзвичайно збитковими. За оцінками американських видань, OpenAI може накопичити десятки мільярдів доларів збитків до кінця десятиліття, а xAI Ілона Маска вже сьогодні витрачає значно більше коштів, ніж генерує доходів. У такій ситуації ідея державного входження до капіталу цих компаній дедалі частіше викликає питання, чи йдеться про справедливий розподіл майбутніх прибутків, чи про потенційне перекладання ризиків високовартісних технологічних перегонів на американських платників податків.

Сьогодні Вашингтон проходить шлях від майже безумовної віри в дерегуляцію до усвідомлення того, що революція у сфері ШІ більше не може розвиватися лише за правилами Кремнієва долина (Silicon Valley) — це головний світовий центр високих технологій та інновацій, розташований у штаті Каліфорнія, США, поблизу затоки Сан-Франциско.Кремнієвої долини. Страх втрати робочих місць, ризики для національної безпеки, стрімке зростання суспільної недовіри та безпрецедентні масштаби впливу великих технологічних компаній змусили політиків переглянути власні ідеологічні установки.

Друга адміністрація Дональда Трампа поки що намагається втримати баланс між двома цілями — не сповільнити американське технологічне лідерство новими правилами й водночас переконати суспільство, що держава не втратила контролю над однією з найвпливовіших технологій XXI століття. 

Добровільне тестування моделей, нові вимоги до кібербезпеки та дискусії про участь держави в економіці ШІ можуть виявитися лише першими кроками значно масштабнішої трансформації. Наступні місяці покажуть, чи перетвориться нинішній компроміс на нову модель врядування ШІ, адже боротьба триває вже не за технології, а за правила цифрової епохи.

Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою автора.