11 друзів України в Польщі. Чого очікуємо від зміни уряду

Відносини Києва та Варшави не будуть безхмарними

У Польщі після двох місяців післявиборчих баталій та затягувань із переданням владних повноважень нарешті створено новий уряд, прем’єром якого прогнозовано обрали Дональда Туска.

Багато надій покладають в Україні на нашого великого друга в Польщі, який упродовж багатьох років був лідером опозиції до пропрезидентської партії «Право і справедливість». Мовляв, тепер поляки й кордон розблокують, і зернову кризу швидко владнають, і решту проблемних ситуацій розв’яжуть. Звісно, «Громадянська коаліція» Туска після 8 років в опозиції якнайбільше зацікавлена показати свою рішучість та вміння розв'язувати складні питання як в Польщі, так і на рівні Євросоюзу. Адже в ЄС новий глава уряду має хорошу репутацію та важелі впливу. Утім, не все залежить від Туска.

«Українське питання» для нової коаліції лишатиметься складним

Нова керівна коаліція в Польщі складається з трьох партнерів: «Громадянської коаліції», «Лівиці» і «Третьої дороги». Це не партії, а великі блоки з різних політичних сил. Загалом владу дістали 11 партій зі своїми часто дуже суперечливими інтересами. Справді, як поєднати консервативні засади «Польської селянської партії» з її сільським електоратом та ліберальні погляди лівих?

Нова 11-партійна влада Польщі отримала настільки мінімальну перевагу над попередниками, правоконсервативною партією «Право і Справедливість», що стабільність коаліції завжди буде хиткою. Тобто на окремі питання, зокрема пов’язані з Україною, збирати голоси буде непросто. Наприклад, важко повірити, що польські «селяни» (Польська селянська партія, увійшла до коаліції як учасниця альянсу «Третій шлях»PSL) проголосують за проукраїнські рішення, якщо це навіть теоретично може занепокоїти їхній електорат. А голоси поза коаліцією належать затятому ворогу нової влади — «Праву і Справедливості», а також відверто антиукраїнській партії «Конфедерація» (саме вона ініціювала блокування кордону польськими перевізниками).

Як вважає польський політолог Пшемислав Журавський вель Ґраєвський, політика Варшави щодо України буде дуже складною та заплутаною саме через різні інтереси учасників нової коаліції: «Ця нова коаліція, більшість у парламенті, складається з 11 партій, тобто цих груп інтересів дуже багато. І їм, наприклад, PSL, доведеться враховувати інтереси виборця у різних сільськогосподарських суперечках, як це було зі збіжжям та іншими питаннями».

На думку політолога, загалом політика коаліції щодо України цілком збігатиметься з політикою Європейського Союзу та з позицією Німеччини, що зрештою призведе до схиляння України дипломатичним шляхом до перемовин з росією.

За словами вель Ґраєвського, є багато песимістичних очікувань щодо польської політики, узгодженої з мейнстримом ЄС: «Формувати її (політику ЄС) будуть Німеччина і Франція, які своєю чергою від самого початку війни провадили політику тиску в напрямку пошуку компромісу з росією і припинення бойових дій. Принаймні так вони собі це уявляли, але, на мою думку, в інтересах Німеччини — якнайшвидше розблокувати торгівлю газом з росією, адже німецька економіка позбавлена дешевого газу. Окрім того, пріоритети Франції — на півдні, в Середземномор'ї та Африці, а не на сході».

За інформацією джерел у високих кабінетах, польський політикум, зокрема «ПіС» і президент Анджей Дуда, є трохи ображеним, начебто офіційний Київ проміняв відносини з Варшавою на відносини з Берліном. У президентському палаці це сприйняли вкрай негативно.

Звісно, загалом Польща і надалі підтримуватиме Україну в стані війни, тут нічого не зміниться, бо це в її інтересах, зазначає публіцист і колишній дипломат Вітольд Юраш. Утім, не варто очікувати, що з новою владою Польщі відбудеться засаднича зміна у відносинах Києва та Варшави щодо тих проблем, де під питанням є національні інтереси поляків.

«У Польщі є таке враження, що... українські еліти останнім часом досить погано ставилися до нашої країни. А беручи до уваги значну допомогу, яку Варшава надавала, все ж таки були сподівання, що ми не будемо ображені президентом Зеленським. Але були. І це справило дуже погане враження у Польщі, незалежно від політичних уподобань. Мені здається, що в Києві мають сподівання, наче зараз нова польська влада все змінить. І це фундаментальна помилка. А як буде насправді? Це буде така сама політика, як зараз. Тобто, кажучи коротко, Польща не призведе до банкрутства своїх підприємців в ім'я інтересів кількох великих груп українських капіталів», — вважає Юраш.

Політика України й особисті образи в публічному просторі на рівні президентів не сприяють збільшенню проукраїнських настроїв у Польщі, яка надала настільки значну військову допомогу Україні, що навіть порушила свої стратегічні запаси зброї, переконаний експерт. І ці особисті образи сприяли значному погіршенню відносин. Вітольд Юраш підтвердив, що польська влада на рівні президента є ображеною на українську, на президента Зеленського: «Це дійсно так».

На його думку, українська влада могла б зробити певні дружні кроки назустріч, щоб залагодити цей конфлікт еліт.

Чи справді Україна проміняє Польщу на Німеччину?

Політолог Марцин Заборовський звертає увагу, що інтереси України полягають в тому, щоб налагодити добрі відносини з Польщею — найбільшим своїм західним сусідом, залученим у східну політику ЄС. Він переконаний, що відносини з Польщею Україна не може змінити на відносини з Німеччиною, в України тут «немає вибору». Політолог водночас відзначив зростання протекціонізму в Польщі та проблеми економічного характеру у двосторонніх відносинах, які вийшли на перший план протягом останніх декількох місяців. Він переконаний, що попередній уряд Матеуша Моравецького не був зацікавлений у розв’язанні проблем зі збіжжям чи з перевізниками, оскільки тодішня влада в боротьбі за голоси виборців прагнула перетягнути на свій бік електорат, скептично налаштований до України.

«Вони просто нічого не робили для розв'язання проблем, тоді як новий уряд буде зацікавлений стратегічно повернутися до сильних звʼязків з Україною», — підкреслив Заборовський.

На користь цього бачення наводить той факт, що значна кількість друзів України тепер є на топових позиціях в Польщі — це сам Дональд Туск, Радослав Сікорський та інші політики.

«Щоб зрозуміти, наскільки можуть бути стабільними польсько-українські відносини, слід подивитися на стабільність політичних змін в Польщі, адже вже є розбіжності серед партнерів по коаліції», — зазначив німецький аналітик Ян Шонефельдер. Він звернув увагу, що «лід є тоненьким, бо, окрім ідеологічних розбіжностей, нова більшість у Сеймі має досить невелику перевагу над опозицією: десь близько 18 голосів парламентарів». Водночас усі учасники коаліції декларують підтримку України:

«Великим плюсом для України буде повернення до великої польської політики Дональда Туска, політика загальноєвропейського рівня. Він має чудові особисті стосунки з Берліном, Парижем, Брюсселем, що зробить відносини України та Польщі більш ефективними».

За словами Шонефельдера, нинішня влада дозволить країні позбутися репутаційних проблем та конфліктів з ЄС та зняти конфронтацію з Німеччиною. Німецький аналітик бачить позитив в узгодженій політиці Євросоюзу та Польщі щодо України, адже не буде протистояння між Варшавою та іншими столицями.

Зрештою, думки політологів збігаються в тому, що польсько-українські відносини мають потенціал для розвитку — Варшава підтримуватиме свого найбільшого сусіда на східному кордоні, який воює з росією. Але відносини ці будуть більш прагматичними, менш емоційно відданими та дружніми, ніж могли бути раніше. Тож і розігрувати «польську карту» проти консервативних Німеччини та Франції вже буде неможливо. Варіантів оновлення зовнішньої політики маємо небагато.

Матеріал підготовлено за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.