«19-річний командир» — Hromadske.doc
У18років Максима Громова призначили командувати окремою розвідувальною чотою 42—го батальйону. Пройшов Савур—Могилу (контузія, госпіталь), Дебальцеве (контузія), Піски (три осколки вногу), Вуглегірськ (підрив міни, госпіталь), Зайцеве, Горлівку...
«Розміновуємо мінні поля. Кожен день 10-15 розтяжок, мін доводиться знімати, щоб свої хлопці не «літали».
Майдан, коктейлі Молотова, полон у «беркутівців», а потім іспити, шкільний випускний — і на війну. Під вигаданим ім’ям, прикидаючись біженцем з анексованого півострова, хлопець іде добровольцем у батальйон «Крим». Там усі його знають як Женю, хоча насправді він — Максим. Без вигаданої історії про втрачені документи підліток не потрапив би до війська: 17-річних воювати не пускають.
«Майдан закінчився — знову школа, ЗНО. Думав вступати до Львівської академії сухопутних військ на інженерний факультет. Але все-таки вважав, що більш потрібен на війні, ніж десь у Львові».
Максим Громов (ліворуч) фото з особистого архіву
Сьогодні Максим Громов — командир розвідчоти ЗСУ, який працює на самому «нулі», під окупованим Донецьком. З 2014 він побував сапером розвідгрупи, командиром інженерно-саперного відділення, виконував обов’язки начальника інженерної служби.
У 18 років хлопця призначили командувати окремою розвідувальною чотою 42-го батальйону. Пройшов Савур-Могилу (контузія, госпіталь), Дебальцеве (контузія), Піски (три осколки в ногу), Вуглегірськ (підрив міни, госпіталь), Зайцеве, Горлівку...
Командир окремої розвідувальної чоти 42-го батальйону ЗСУ Максим Громов Фото: Богдан Кутєпов/Громадське
У свої 19 років Максим Громов отримав серйозний бойовий досвід і планує далі навчатися військовій справі.
Історія юного командира від журналістського-документального проекту Hromadske.doc.
Автор фотографії на обкладинці Роман Ніколаєв
Підписуйтесь на наш канал в Telegram