30 років конфлікту. Як пожежа в костелі знищила орган і роздмухала суперечки про власність

Коли вогонь, що спалахнуву костелі Святого Миколая, знищив унікальний орган, пожвавилися розмови, кому має належати пам’ятка. 

Костел руйнувався й раніше: тріскався фундамент, стіни вкривалися грибком, а торік від фасаду відколовся 100-кілограмовий шматок. Віряни неодноразово просили передати будівлю Католицькій церкві, щоб та відновила споруду. Релігійна громада ділила храм із будинком органної музики — у костелі розташовувалася концертна зала. Представники будинку побоювалися: якщо костел передати вірянам, то не зможуть проводити там концерти, а деінде орган так не звучатиме через особливу акустику храму.

А тепер усіх — і католиків, і музикантів, і поціновувачів музики — вогонь виселив на вулицю. Як розгорталося протистояння за власність, чи підуть тепер віряни до суду та що буде з органом — у матеріалі hromadske. 

Свобода і поділ: конфлікт часів Незалежності 

На початку 90-х, коли на зміну радянському атеїзму прийшла релігійна свобода, у Києві історичні храми ділили між найбільшими на той час конфесіями України. Домовилися, що в Києво-Печерській лаврі житимуть монахи Московського Патріархату, у Володимирському соборі — глава Київського Патріархату (згодом відбудують ще Михайлівський Золотоверхий), Софія Київська залишатиметься у нейтралітеті — там буде музей. Римо-католикам належало повернутися в костел Олександра, куди радянська влада помістила планетарій.

Але римо-католицькі єпископи відразу почали наполягати, щоб у їхнє розпорядження перейшов і костел Миколая, найбільший у Києві католицький храм. Цю вимогу не задовольнили. У костелі тільки 10 років як розмістили новий орган, й зводити спеціальну будівлю під інструмент, аби передати храм католикам, не вважали за доцільне. Тож у 1991 році костел внесли до списку культових споруд, які не підлягають поверненню, — він залишився під опікою держави. Католики молилися просто неба під костелом до січня 1992 року, а опісля дійшли такого-сякого компромісу: приміщення може використовуватися і як органний зал, і як храм.

Дотепер католики молилися в костелі у підвалі, а великі богослужіння — в неділю, на Великдень чи Різдво — проводили в центральній частині храму. Поки вогонь не роздмухав давню суперечку, кому має належати костел і хто як слід піклуватиметься про нього.

Знищений орган: унікальна втрата

За тиждень перед пожежею мав початися 41-й концертний сезон. Ввечері музиканти готувалися: програвали партії Баха, Вагнера і Бортнянського.

Під час репетиції побачили дим з інструмента і викликали пожежників. Ті прибули за 6 хвилин. Вогонь загасили до того, поки він знищив би весь костел. Але сам орган не підлягає відновленню. На фотографіях тих, хто потрапив у костел першим після пожежників, видно: вцілів тільки каскад, частини з дорогоцінного дерева згоріли, а труби поплавилися і повалилися.

Чеська фірма Rieger-Kloss, яка в 1979 році виготовила цей інструмент, кілька років тому оголосила про банкрутство. Фірма була основним постачальником духових інструментів для радянської України.

Знищений орган із костелу Миколая був четвертим у списку найбільших органів України та одним із найкращих концертних інструментів України. Він складався із майже 4 тисяч труб і 55 регістрів. Із-поміж основних версій пожежі називають загоряння електродротів усередині дерев’яного корпусу органу, яким було понад 40 років. Орган давно потребував ремонту, і про це говорять уже кілька років поспіль, але власне до справи не дійшло.

Костел у радянські часи: від архіву до глушників західного радіо

«Хочемо знову туди повернутися», — каже очільник Києво-Житомирської дієцезії Римо-католицької церкви Віталій Кривицький, нагадуючи, що костел первинно належав парафіянам.

У них є дві причини боротися за храм. Перша, цілком практична, — потрібне місце, щоб молитися. І друга, більш піднесена: повернення до костелу розцінюють як історичну справедливість.

Польський архітектор, який працював у Києві, Владислав Городецький, у 1899 році отримав замовлення на будівництво церкви для київських католиків. Церква мала постати на тодішній околиці столиці. Понад сто років тому нею вважалася вулиця Велика Васильківська.

Ще до завершення будівництва костелу Городецький закінчить інший найвідоміший свій проєкт у Києві — будинок із химерами на Банковій, відомий чудернацьким оздобленням.

Городецький найчастіше використовував для прикрас новітній на той час матеріал — цемент. Користувався статусом співвласника цементного заводу «Фор», що був тоді на Куренівці. Але без належного догляду й оновлення, під дощами матеріал швидко псується — не дивина, що століття потому, в наші дні саме цементний фасад вагою 100 кілограмів відвалився.

Новозведену церкву освятили в грудні 1909 року. Але молилися там недовго. Настоятеля костелу Йосипа Змигродського арештували чекісти в 1919 році. А в 1930-х на священника чекало заслання в таборах на сім років. За рік до початку Другої світової костел закрили.

Храм свого часу вже пережив одну пожежу —  від артилерійського обстрілу. Після війни його дах відремонтували, а будівлю переробили на обласний архів: додали дерев'яні стелажі, між східною і західною парою колон звели цегляні стіни. Найімовірніше, що під час реконструкції (а не війни) знищили й оригінальний орган. У вежах храму також містилася станція, що глушила західні радіохвилі BBC та Радіо «Свобода».

Будинком органної та камерної музики костел став за рік до Олімпіади 1980 року. Тоді ж замовили й новий орган в чеської фірми Rieger-Kloss, а також переробили будівлю під концертний зал: з'явився паркет, гардероб, каси. Дехто згадує навіть про бар, але зараз його вже немає.

Нині костел у підпорядкуванні Міністерства культури та інформаційної політики. У ніч пожежі заступник міністра культури Ростислав Карандєєв підтвердив, що Мінкульт досі є власником будівлі.

Хоча рік тому, 16 вересня, Кабмін на виконання розпорядження Указу Президента прийняв документ-дорожню карту. За ним, до кінця 2023 року в Києві мали б побудувати новий «Будинок музики», куди б переїхали музиканти з будинку органної музики в костелі Миколая. Також у документі Кабміну йдеться, що Мінкульт має передати костел римо-католицькій парафії.

Минув рік — досі шукають землю під новий Будинок Музики.

Храм чи концертний зал?   

Коли у 2017 році одесит Віталій Кривицький став єпископом Києво-Житомирської дієцезії, від попередника отримав завдання розв’язати конфлікт навколо костелу. Єпископ говорить: громада воліє повернутися в храм, бо відчуває єдність із предками-парафіянами. Вони ж бо будували цей собор, збирали на нього гроші, шукали землю.

Він бив на сполох: костел потребує комплексної реставрації. Хоча вона і здійснювалася у 2008-му, але вже після цього торік від фасаду будівлі відвалився 100-кілограмовий бетонний шматок. Тодішній очільник Мінкульту Володимир Бородянський заявив у лютому 2020-го, що на реставрацію фасадів у державному бюджеті на 2020 рік було заплановано близько 50 мільйонів гривень. Мінкульт вирішив спрямувати кошти на костел, адже той, за словами міністра, вже тоді вимагав негайної реставрації. Але її так і не провели.

Єпископ каже, що його парафіяни не раз жалілися: у зливу з даху тече вода під час служби.

Мінкульт же не передав храм вірянам, аргументуючи це тим, що в 1979-му, коли будувався орган, його розмістили не на хорах, де звично розташовані органи в католицьких храмах, а за вівтарем — на одному рівні зі слухачем. У різні роки чиновники міністерства побоювалися: щойно костел перейде на баланс РКЦ, проситимуть забрати орган із важливої для богослужінь частини храму. Перенести ж інструмент в новий зал неможливо, бо це негативно вплине на якість звуку, казали у відомстві.

Віталій Кривицький також звертав увагу на те, що костел потребує термінової реставрації, якою б мала займатися держава, оскільки будинок — на балансі в міністерстві. Та в церкві обіцяли залучати своїх жертводавців, іноземних благодійників до реставрації будівлі.

Зранку після пожежі теперішній міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко під костелом сказав журналістам, що реставрація в костелі мала початися кілька місяців тому, але тендер заблокували.

Новий Будинок Музики планували збудувати до 2023 року, а костел передати католицькій громаді святого Миколая. Та пожежа внесла свої корективи до планів.

Що далі?

У неділю після пожежі католики молилися просто неба. На завершення єпископ Віталій Кривицький попередив: це не востаннє. Радив запастися теплим одягом.

«Нам не звикати молитися тут, на вулиці. Просто треба згадати, як ми робили це востаннє», — сказав він.

Єпископ каже, що досі конфлікт навколо власності храму розв’язували здебільшого шляхом переговорів. Але, ймовірно, переглянуть позицію:

«Ми раніше думали про спробу вирішити справу в суді. Після цього випадку вже точно підемо. Ця пожежа і її наслідки вже мають обговорюватися в правовому полі. Якщо храм на балансі Мінкульту, то хтось має нести відповідальність за невиконані обов’язки. Пожежа могла статися за будь-чийого господарювання, але бачимо, що до храму ставляться недбало», — вважає Віталій Кривицький.

Незалежно від того, у кого на балансі буде костел завтра, — рятувати його треба вже сьогодні. Тепер він потребує не тільки реставрації, а бодай протиаварійного ремонту, з яким треба встигнути до зими.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко оголосив збір коштів на відновлення Будинку органної музики. За півтори доби українські підприємці вже назбирали понад 20 млн гривень. Віряни кажуть, що теж готові долучитися до відновлення будівлі. Але не поспішають цього робити, поки не вирішений статус власності.

Авторки: Софія Кочмар-Тимошенко, Ярослава Тимощук