45-та Молодість: з висоти досвіду
Сергій Сергійович Тряшин бачив, як Молодість виросла зі студентського конкурсу до міжнародного кінофестивалю. Впродовж більш ніж сорока років він уболіває за фільми конкурсної програми, шукає свіжі сюжети та слідкує за світовим кінопроцесом. Разом зі старожилом Молодості журналісти Громадське Культура поспілкувалися з режисерами, які цього року представили свої стрічки на фестивалі.
Особливу симпатію Сергія Сергійовича завоював фільм Абонент Оксани та Марини Артеменко: «У нас просто дуже мало режисерів, які вміють знімати хороші цікаві комедії. Вони — одні з небагатьох».
Одна з режисерок так пояснює нечасте звертання до комедійного жанру: «Багато студентів, які особисто до нас звертаються зі своїми сценаріями, пишуть депресивні драми. Їм здається, що це фестивальне кіно. Вони хочуть цим вистрелити, показати, що вони глибокі особистості. Ніхто не вірить, що комедія теж може бути глибокою». Її сестра доповнює: «Багато хто хоче підняти різні актуальні проблеми і так, як вони їх бачать, так вони їх і висвітлюють. А інколи ж можна подивитися на цю проблему під іншим кутом зору, тому що одну й ту ж історію можна показати і драмою, і мелодрамою, і комедією».
Ще одним із фаворитів Сергія Сергійовича Тряшина став фільм Міна режисера українського походження Вофки Соловйова про події на сході України. «Ми намагалися бути неполітичними, недокументальними, хоча можна сказати, що використовувалися деякі документальні факти. Основною ідеєю було показати соціальну і культурну частину цього конфлікту», — розповідає про фільм режисер.
Сергій Тряшин особливо відзначив містичний трилер По той бік про дівчину, яка переживши клінічну смерть, здобула дар бачити у своїх видіннях місця злочинів. Режисер фільму Олександр Литвиненко розповідає про свій фільм: «Ця історія могла б відбуватися в будь-який час — і зараз, і в майбутньому, але мені хотілося занурити глядача в цікавішу атмосферу. 80-ті та 70-ті були більш щасливими в плані того, що було менше сумбуру, менше метушні. Для них маленька трагедія, особливо в такому невеликому селищі, де все відбувається розмірено і всі одне одного знають, значно більше вистрілює, викликає значно більше емоцій».
На додачу до цьогорічних номінантів, Сергій Тряшин з особливим трепетом згадує фільм Голоси режисера Андрія Осипова про поетів срібної доби: «Коли фільм був показаний у Києві, він захопив усі призи, які тільки було можна. Але найголовніше, чого ніколи не було, і не знаю, чи буде: тоді збіглися приз міжнародного журі, і приз глядацьких симпатій. Дуже рідко збігаються симпатії глядачів, і симпатії професіоналів».
На церемонії нагородження Молодості Сергію Сергійовичу вручили пожиттєвий абонемент на всі наступні проведення кінофестивалю. «Сертифікат на довічне утримання багато до чого зобов’язує, доведеться жити років до 100 принаймні», — робить висновок головний старожил «Молодості».
/ Матеріал підготували: Катерина Мізіна, Анна Перепелиця
Слідкуйте за Громадське Культура на Facebook