А ЧИ БУВ АРЕШТ?
«Усе майно, про яке відомо слідству, що належить колишньому вищому керівництву держави (а їх 29 осіб), на нього накладено арешт…»
Цими словами Генеральна прокуратура та її тепер уже колишній очільник Віталій Ярема намагалися переконати українців у тому, що екс-президент Віктор Янукович та його свита не могли і не можуть розпоряджатися своєю розкішною нерухомістю в Україні.
Нам сказали неправду.
Точно відомо, що будинок старшого сина Януковича Олександра на Оболонській набережній, 33 ще восени 2014-го спокійно змінив господаря на наближену до родини Януковичів фізособу. Тоді ж отримала нового власника квартира сина екс-генпрокурора Віктора Пшонки Артема на Володимирській. А влітку минулого року екс-прем’єр-міністр Микола Азаров у Москві виписав довіреність на продаж свого маєтку на Звіринецькій.
А що з іншою нерухомістю колишніх чиновників?
Після появи інформації про наміри екс-прем’єра продати будинок на Звіринецькій у ГПУ заявили: майно колишнього чиновника – будинок і квартира – під арештом. Остання, за повідомленням прокуратури, розташована на вулиці Володимирській у центрі столиці України.
Згідно з витягом з єдиного державного реєстру, Микола Азаров разом з сином та дружиною є співзасновниками кримського дачного кооперативу «Чехово». Це не стосується справи, але у витягу є повна інформація про місце реєстрації засновників. Так от, ще напередодні втечі з України у січні 2014-го Микола і Людмила Азарови були зареєстровані на Володимирській, 20/1-А, у квартирі №16. Дані про квартиру «на Володимирській» Азаров вносив в усі свої податкові декларації за часів прем’єрства.
ГПУ буде цікаво дізнатися, що воно Азаровим більше не належить.
За інформацією вже з іншого реєстру – речових прав на нерухоме майно – 5 квітня 2014 року цю квартиру було зареєстровано на людину, зв’язків з родиною Азарових у якої ми не виявили. Напрошується логічний висновок – екс-прем’єр спокійно продав свої елітні квадратні метри. Причому зробив він це мало не одразу після перемоги Революції Гідності.
Чому ж тоді Генпрокуратура каже, що заарештувала це помешкання Азарова?
Ми попросили ГПУ надати нам копії ухвал про арешт майна Азарова, зокрема й вищезгаданої квартири. Тут відповіли – квартира на Володимирській – під арештом. Решта інформації – таємниця слідства.
Квартира колишнього шефа Азарова Віктора Януковича розташована поруч із синовою, на Оболонській набережній, 15. Це так звані Оболонські Липки, мікрорайон на півночі Києва. Згідно з інформацією з реєстру, 5-кімнатна квартира досі належить екс-президенту. Елітні метри Віктор Федорович оформив на себе у квітні 2011-го. Про жодні арешти чи «заборони відчуження» в офіційному витязі з реєстру не згадується.
Аналогічна ситуація з квартирою екс-керівника МВС Віталія Захарченка. Вона також розташована у «козирному» місці – в центрі Києва, на Щорса, 44а. Екс-міністр володіє нею з червня 2011-го. «Володіє», бо чиновник-утікач залишається її офіційним власником. Знову ж таки, жодної інформації про заборони на відчуження нерухомості у реєстрі немає.
В якийсь момент ми подумали, що рішення про арешти майна екс-високопосадовців могли просто не встигнути відобразити в даних з реєстру.
Та цю версію зруйнував наступний витяг – щодо офісної будівлі на Волоській, 11а. Вона багато років слугувалав офісом для компаній «Танталіт» і «Дом Лесника». Перша – власник найбільшої частки від загальної території резиденції Януковича у «Межигір’ї». Друга – «розпорядник» мисливського угіддя Януковича у Сухолуччі.
Нерухомість записана на ТОВ «Офісний центр «Волоський» і з вересня 2014-го перебуває під арештом за рішенням Подільського районного суду Києва. Хоча наміри його продати, схоже, були. У квітні 2014-го власник нерухомості дава запит на дублікат договору купівлі-продажу, який разом з тисячами інших компрометуючих документів, цілком імовірно, могли знищити під час або після Революції Гідності.
Менше з тим, витяг про офісний центр доводить – дані про обтяження, а отже, й про арешти нерухомості таки вносяться до державного реєстру.
Це може підтвердити й наступний документ.
У ньому – інформація про квартиру колишнього міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової на вул. Панаса Мирного у Києві. Нині вона під арештом. Його хоч і з чималим запізненням, але таки наклали у жовтні 2014-го за рішенням Печерського районного суду Києва. «Ложкою дьогтю» в цій історії може стати той факт, що колишня міністр володіла не усією житловою площею, а, згідно з витягом, лише її чвертю. Богатирьова отримала її за «договором дарування» мало не одразу після того, як Віктор Янукович став президентом – у травні/червні 2010-го.
До слова, інший офіс фірми-власника «Межигір’я» «Танталіт», яку нардеп Сергій Клюєв показово придбав восени 2013-го (нині прізвище нардепа зникло з числа співзасновників), розташований на Різницькій, 3. Він досі має у власниках компанію з орбіти родини братів Клюєвих – «Укрпідшипник».
Танталіт3
Танталіт4
Щоправда, продати офісний центр «Укрпідшипник» зараз не може. Ні, не через прокурорські арешти, а через іпотечний договір, підписаний ще у 2006-му з «Укрексімбанком» на суму в 38 мільйонів євро. Виконати свої зобов’язання перед банком «Укрпідшипник», згідно з інформацією з реєстру, має до лютого 2016-го. До того моменту будівля фактично перебуває в заставі.
І ще кілька слів про «Танталіт» - на десерт. Так званий «Центр відпочинку і здоров’я», як названо в документах елітну нерухомість у резиденції «Межигір’я», досі лишається в його власності. Без обтяжень і арештів. Про цей свій «здобуток» Генпрокуратура ще не доповідала.
Та, як засвідчують документи, усі інші заявлені ГПУ успіхи з арештом майна колишніх можновладців, м’яко кажучи, перебільшені.
/Максим Опанасенко, Бюро журналістських розслідувань «Свідомо» для проекту «Слідство.Інфо»