Advanced чи повний нуль: наскільки добре українські президенти володіють англійською

Чи має глава держави досконало володіти мовою міжнародного спілкування — англійською? Здавалося б, відповідь очевидна: президентові важливо знати англійську як для неформального спілкування, так і бізнес-англійську — для офіційних зустрічей та публічних виступів. А втім, гарне володіння навіть державною для деяких президентів України, як бачимо, виявилося завищеною вимогою.

Разом зі школою англійської мови Green Forest ми вирішили проаналізувати, наскільки знання англійської реально допомагали президентам у виконанні їхніх обов’язків і чи впливали на формування іміджу України у світі? А заодно чи справді володіння іноземною мовою — це уже не побажання, а вимога до першої особи держави?

Володимир Зеленський

Ще змагаючись за президентство у 2019-му, Володимир Зеленський в інтерв’ю BBC намагався продемонструвати свій рівень володіння англійською. Однак тоді він наштовхнувся на критику: кілька загальних фраз на зразок «first of all I’m a normal human» прозвучало лише у перших двадцяти секундах розмови з Джоною Фішером, а далі майбутній президент перейшов на більш звичну йому російську.

Нині у ролі президента Зеленський більшість інтерв’ю іноземним медіа дає українською (що в принципі логічно, адже країна перебуває у війні з Росією) за посередництва перекладача. Водночас за нагоди намагається демонструвати й знання англійської — не соромлячись, хоча і з помилками.

Так, наприклад, під час зустрічі з експрезидентом США Дональдом Трампом восени 2019 року, відповідаючи на запитання журналістів, Зеленський то забував вживати артиклі перед іменниками (як-от означений The перед USA), то деякі слова (уточнював у представників української делегації, як будуть «вибори» англійською), то трохи забував про гарну вимову.

Щоправда, тут не варто виключати, що президент помітно нервував: зустріч відбувалась у розпал скандалу з першим імпічментом Дональда Трампа й увесь світ, здається, цікавило одне питання: тиснув Трамп врешті-решт на Зеленського чи ні. Прикметно, що про відсутність будь-якого тиску Зеленський найбільше розповідав іноземним журналістам якраз англійською — ймовірно, щоби краще донести меседж.

З посади Трампа так і не усунули, а у критиків та прибічників Зеленського з’явилась можливість обговорювати рівень його англійської. Експерти у своїх оцінках не дуже одностайні, а ось у пресслужбі президента його англійську неприховано хвалять.

«Англійську мову президента ви неодноразово чули, вона — на пристойному рівні. З лідерами іноземних держав він може легко спілкуватися без перекладачів. Якось вдосконалювати мову президент, на жаль, не має часу, але регулярно практикується у телефонних та персональних розмовах з іноземними партнерами», — розповів у коментарі hromadske чинний прессекретар президента Сергій Нікіфоров.

Проте варто зауважити, що спілкування однією мовою зі світовими лідерами у неформальних обставинах та ведення переговорів на високому рівні — це явно не рівнозначні речі. Для другого Зеленському усе ж таки необхідні професійні перекладачі. Але їхнє посередництво теж не гарантує повного порозуміння (хоча, звісно, це виняткові випадки): один необережний відповідник до терміна, вжитого главою держави, може спричинити ледь не дипломатичний скандал.

Так, у січні 2020-го багато румунських видань вийшли із заголовками про те, що Зеленський звинуватив Румунію в окупації української Північної Буковини після Першої світової війни. У своєму зверненні до українців на День Соборності президент згадав про історичні події столітньої давнини — і начебто сказав усе правильно, але...

«Невдовзі УНР залишила Київ під натиском більшовиків, більшість території Галичини зайняли польські війська. Північну Буковину — румуни, а Закарпаття відійшло Чехословаччині». В англійському перекладі цієї частини звернення перекладачі Офісу президента використали не слово «зайняли» (taken), а «окупували» (occupied). Від української сторони, зрозуміло, зажадали пояснення таких заяв.

Петро Порошенко

П’ятий президент України — перший глава держави, який послуговувався англійською на високому рівні: на міжнародних самітах, у зверненні до Конгресу США та виступах на Генеральній асамблеї ООН. Англійська Порошенка — здебільшого граматично й лексично правильна, однак із доволі відчутним акцентом. Головне — достатньо впевнена: поки що він єдиний з українських президентів, хто давав інтерв’ю іноземним медіа виключно англійською.

Будучи випускником Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Порошенко добре володіє не лише англійською, але й знає болгарську, румунську і польську. Так виступаючи на засіданні ПАРЄ у 2017 році, Порошенко розповідав: «Коли я почав працювати в Києві з польськими колегами, то rozumiem wszystko po polsku, I speak English fluently, спокойно и комфортно разговариваю по-русски, розмовляю українською».

На посаді президента він чимало уваги приділяв просвітницькій роботі, спонукав, щоб англійську вчили більше українців, зокрема тих, хто претендує на високі посади. У часи після Революції гідності, анексії Криму та початку війни на Донбасі, англійська мала б витіснити російську мову з ужитку принаймні на управлінському рівні. У 2015-му експрезидент наполягав на тому, що англійська має стати другою робочою мовою після української. А ще обіцяв, що володіння англійською у майбутньому буде обов'язковим критерієм під час прийому на державну службу (хоча цього так і не сталося).

Зрозуміло, що мова стає дуже чутливою в умовах війни, і казуси із некоректним вживанням термінів траплялися і в Порошенка. Так, у 2015-му під час виступу в Цюріхському університеті англійською мовою експрезидент вжив слово «rebels» (повстанці) щодо бойовиків на Донбасі. «Росія, яка екіпірувала, навчила, забезпечила повстанців (rebels), продовжує вести війну проти українських Збройних Сил», — необачно заявив тоді Порошенко. Але згодом у розшифровці на офіційному сайті президента сказаних президентом «повстанців» замінили на «бойовиків».

Трохи про попередників

Знання англійської та інших іноземних мов лідерами держави та популяризація їх вивчення, крім усього, віддзеркалює і євроатлантичні прагнення України. Однак складно не помітити, як тісно це питання пов’язане і зі ставленням до української мови. За часів президентства Віктора Януковича непросто було навіть уявити, що глава держави спроможний щось сказати англійською — враховуючи рівень його знання державної. Але «щось» таки він сказав. У своїй урочистій промові під час жеребкування на Євро-2012 експрезидент виголосив: «Welcome in Ukraine». Саме з прийменником in, а не з правильним to. Це був рідкісний випадок, коли Янукович говорив публічно англійською за час свого президентства. До слова, цієї помилки Янукович уже припускався під час свого візиту до Японії роком раніше.

А ось практично усі інтерв’ю президента Януковича іноземним медіа були російською — з перекладом. Нині це було б немислимо, зауважує нам в коментарі Євгенія Габер, дипломатка, перекладачка, радниця прем'єр-міністра України із зовнішньополітичних питань, колишня заступниця директора Дипломатичної академії України.

«Зараз у нас такої проблеми вже немає, але я пам’ятаю, що коли тільки починала роботу на дипломатичній службі, приїхала делегація одного з українських міністерств (це було у 2012-2013 роках), і міністр говорив російською мовою. Наша посольська перекладачка відмовилася перекладати англійською: вона зауважила, що вона не уповноважена перекладати з російської. Це була незвична ситуація, тут зіграла роль радше громадянська позиція, але все ж. Якщо ми говоримо про міністрів, дипломатів, усіх тих, хто представляє українську державу на офіційному рівні, жодної мови, крім української, як на мене, бути не може. Хіба англійська як мова міжнародного спілкування», — пояснює експертка.

Віктору Ющенку подібним дорікнути складно: він багато уваги приділяв як формуванню української національної ідентичності, так і зовнішній політиці (у 2008 році започаткував діалог з ЄС про отримання Україною безвізового режиму, добивався отримання Плану дій щодо членства в НАТО). Але англійською не володів. Принаймні ніколи не послуговувався нею у публічних виступах та на високих прийомах. Дарма що батько Ющенка викладав англійську мову у школі, а його друга дружина Катерина була громадянкою США і, очевидно, знала англійську.

Зрозуміло, що Ющенку постійно потрібна була допомога перекладача. Олександр Білкун, який супроводжував президента під час перших офіційних візитів на посаді, розповідав про деякі труднощі перекладу Ющенка, зокрема метафоричності його мови.

«Говорячи про перспективи інвестування в Україну, президент сказав, що треба дивитись на речі реально, а не будувати — тут він перейшов на російську і згадав Маяковського — «облако в штанах». Навіть українською «хмара у штанях» була б мало зрозумілою, що казати про «cloud in trousers». І там виникла невеличка пауза. Я не те що розгубився — я просто вирішив пояснити, що президент має на увазі щось нематеріальне, я вжив тоді вислів «фата моргана». Усі чудово зрозуміли думку пана Ющенка», — розповідав Білкун.

Перший та другий президенти України Леонід Кравчук та Леонід Кучма іноземними мовами у публічній площині ніколи не спілкувалися, і не зрозуміло, чи вивчали їх взагалі. Ми намагалися з’ясувати у прессекретарів колишніх глав держави — та безрезультатно. Але й у ті часи в українському політичному житті не раз траплялися епізоди, які доводили, як багато важать мовні деталі.

«Усі ці речі мають значення, аж до артиклів. У мемуарах колишній міністр закордонних справ Анатолій Зленко згадував, як під час Генеральної Асамблеї ООН, коли Україна відмовлялася від ядерної зброї у далекому 1995 році, наша делегація билася з російською за артикль перед «ядерною зброєю». Якщо б це був означений артикль, це б фактично означало приналежність її до України, а Росія виступала за те, що це ядерний арсенал Радянського союзу, тому має бути неозначений. Ці дебати та дискусії тривали не один день», — розповідає Євгенія Габер.

Чи знання англійської справді важливі для перших осіб держави? Підбиваємо підсумки з Євгенією Габер

Важливі знання не лише англійської, а будь-якої іноземної мови. Перекладач — професіонал, але все одно посередник. Адже коли люди спілкуються напряму, важить і інтонація, і міміка, і наголоси, а тон та емоційне забарвлення неможливо з абсолютною точністю передати перекладачу. Під час особистого спілкування виникає певна «персональна хімія» і ефективність переговорів вища. Є такий вислів, що коли ви говорите зі співрозмовником однією мовою, ви звертаєтеся не стільки до його розуму, скільки до його серця. Тому що це мінімізує труднощі міжкультурної комунікації, спрощує діалог, пришвидшує спілкування. Крім того, знання іноземної свідчить і про загальний рівень ерудиції.

Але недостатнє знання може нашкодити. Треба розуміти, що володіння іноземною мовою може бути різного рівня, а спілкування у неофіційному контексті й ведення переговорів, заяви для преси або якісь офіційні заяви й офіційні переговори вимагають різного рівня підготовки. Це вищий рівень відповідальності, коли кожне слово має величезну вагу й тягне за собою значні наслідки — і політичні, і міжнародно-правові. Тому у будь-якому разі, якщо немає певності, що володіння мовою є досконалим, краще скористатися послугами професійних перекладачів, які правильно перекладуть з урахуванням всіх нюансів, синонімів, особливостей політичної ситуації, культурного контексту. Бо якщо назвати адміністративну лінію розмежування з Кримом кордоном, нас звинуватять у визнанні анексії Криму.

Іноді перекладачі — не лише перекладачі, а й політичні радники. Один перекладач необов’язково зараз закріплений за одним президентом: буває, що перекладач залишається навіть після зміни президента. Це важливо, бо, крім знання мови, важливою є й інституційна пам’ять. І фахівці, котрі перекладають президентам, ще й знають, як поводяться інші президенти, які у них особливості спілкування й ведення переговорів, про що говорили минулого разу на якихось переговорах, а про що не згадували. Перекладачі завжди ходять по дуже тонкому льоду: з одного боку вони мають передати емоційне забарвлення і не робити політкоректними ті речі, які задумувалися як неполіткоректні, а водночас бути тінню президента, не додати чогось від себе, чого не було на початку, і не погіршити ситуацію.

Президент задає мовні тренди (хоча б трохи). Володіння першими особами держави іноземними мовами сприяє відчуттю гордості і за Україну, і за свого президента. Тому певна внутрішня мотивація наслідувати цей приклад і теж розвиватися для кожної людини у своїй сфері й мові — це важливо. Якщо президент вільно володіє англійською, французькою чи ще якоюсь іноземною мовою, то це показник того, що людина поважає ті країни, культури й міжнародних партнерів, з якими спілкується їхньою мовою.

Чи справді українці підтримують тренд гарного володіння англійською? Наразі не дуже: за даними порталу EF English Proficiency Index, Україна має низький відсоток англомовних громадян і входить у п’ятірку країн Європи з найгіршим коефіцієнтом знання англійської мови у 2020 році. Однак маємо усі шанси підійматися у цьому рейтингу, зокрема завдяки школі англійської Green Forest, яка щорічно навчає близько 20 тисяч осіб. Формат — на ваш вибір: онлайн або в офісі школи.

Проєкт створений за спонсорської підтримки Green Forest. Над проєктом працювали журналістка Олена Куренкова, креативна продюсерка Віка Слобода, редакторка Вікторія Бега та дизайнерка Тетяна Присяжнюк.