Арестович пропонує перейменувати Україну і відібрати у Росії бренд «руських». У РФ відповіли
Спікер української делегації в Тристоронній контактній групі Олексій Арестович заявив, що змінив би назву держави на «Русь—Україна», щоб відібрати бренд «руських» у Російської Федерації.
Про це він заявив в інтерв'ю журналісту Роману Цимбалюку.
Арестович зазначив, що росіяни для підтримання твердження про свою давню спадщину та велику історію щорічно витрачають мільярди доларів на пропаганду. Натомість Україні, за словами Арестовича, варто просто пригадати свою історію.
«Треба у них відібрати бренд "руських" врешті-решт. Я борюся за те, щоб ми називали війну правильно ㅡ "русько-російська" війна. Русь ㅡ це ми», ㅡ сказав він.
Він також заявив, що змінив би назву України на «Русь-Україна», щоб «врешті-решт закрити це питання». Арестович на запитання журналіста про те, коли ж чекати на відповідний указ президента Володимира Зеленського, відповів, що «над цим працюють».
«Звісно, якщо говорити історично справедливо, то є гілка слов'янська, яка пішла на Москву, і десь там глибоко ми з цією гілкою є родичами. Але, по-перше, Росія не зводиться лише до слов'янського елементу, там багато хто є. І на цей конструкт ㅡ претендувати на спадщину Русі ㅡ може, м'яко кажучи, з великою натяжкою», ㅡ заявив Арестович.
На його слова відреагувала представниця МЗС Росії Марія Захарова. «По-перше, добре, що ми тепер зрозуміли, над чим працюють в офісі Зеленського. А то, не приховую, були запитання. По-друге, дарую ㅡ Укрусь. Не дякуйте», ㅡ написала вона.
У різні часи сучасна територія України мала різні назви, зокрема ㅡ «Русь», а її жителів називали «русинами». Одна з перших письмових згадок про «Русь» зафіксована у «Повісті минулих літ».
Походження назви «Русь» та похідного від неї етноніму «русин» досі остаточно не встановили. Однак, як свідчать письмові джерела, у давні часи цей етнонім використовували стосовно жителів Київського і Переяславського князівств.
Як вказує історик Сергій Грабовський, наприкінці ХІІ — на початку ХІІІ століть назви «русь» та «русин» поширилися з Київського і Переяславського князівств на всю територію Південної Русі (в майбутньому України). Тоді ж з'явилося слово «Україна».