Аварія на газогоні в Криму: диверсія чи наслідок буревію?
Як версія про «диверсію» стала пріоритетною для ЗМІ та що насправді могло стати причиною аварії.
Увечері 31 жовтня частина Південного узбережжя Криму залишилася без електроенергії і газопостачання.
В обслуговуючому підприємстві «Кримгазмережі» повідомили, що газогін пошкоджений на двох ділянках, без газопостачання залишився табір «Артек» (Гурзуф), а також селища Кипарисне, Пушкіно, Запрудне, Лаврове, Виноградне та Партеніт. Тоді ж стало відомо про часткове знеструмлення регіону через падіння опори лінії електропостачання.
Як версія про «диверсію», яку силовики поки офіційно не вважають основною, стала пріоритетною для ЗМІ та що насправді могло спричинити аварію — з’ясовувало Громадське.
«Диверсія»
Поштовхом для відпрацьовування теми чергових «кримських диверсантів» стала заява російського антитерористичного комітету, оприлюднена вранці 1 листопада. У ній ішлося про нібито зовнішнє пошкодження газогону й падіння опори ЛЕП через вибух газу.
Згодом у так званому «МВС Криму» також повідомили, що серед інших опрацьовуватимуть і версію можливої диверсії.
«Здійснюються заходи щодо встановлення всіх обставин події та причетність конкретних осіб. Водночас опрацьовуються всі можливі версії, зокрема й учинення диверсії», — цього рядка вистачило багатьом підконтрольним окупаційній владі виданням, щоб стверджувати — причиною аварії стала диверсія.
Версію почали розкручувати російські федеральні ЗМІ й телеканали, а також окремі українські інформресурси.
Пошкоджена лінія газогону в селищі Виноградне в Криму, 1 листопада 2017 року Фото: nac.gov.ru
Дії силовиків РФ у Криму
Після аварії спецслужби Росії повністю перекрили рух через адміністративний кордон між анексованим півостровом та материковою Україною.
Кримські ЗМІ повідомляли, що пункти пропуску на адмінмежі між Херсоном та Кримом зачинені вранці 1 листопада. Але насправді це сталося ввечері напередодні.
Так, у заяві Держприкордонслужби України зазначається, що рух на адмінмкордоні з Кримом перекрили в ніч на 1 листопада, близько 01:30, «з невідомих причин».
Видання «Керч.ФМ» оприлюднило запис розмови з кримчанкою, яка всю ніч очікувала на адміністративній межі, щоб потрапити до Криму. За її словами, пункти пропуску закрили саме з ініціативи прикордонного управління ФСБ.
Пункти пропуску відновили роботу близько 10:30. «За інформацією громадян, які почали перетинати адмінмежу, в окупаційних служб вийшла з ладу база даних», — повідомила Держприкордонслужба України.
Упродовж дня 1 листопада російські силовики влаштували «фільтраційні заходи» й на території анексованого півострова. На Ангарському перевалі зупиняли та обшукували кожне авто, а документи водіїв і пасажирів фотографували. Подібні перевірки проводилися й біля Ялтинського ринку.
Перевірки автомобілів на Ангарському перевалі, 1 листопада 2017 року Фото: Владислав Сергієнко; twitter.com/KrimRt
В аеропорту «Сімферополь» заявили про вживання додаткових заходів безпеки. Те саме зробили й на Керченській переправі.
Що могло статися насправді
Аварії на цих ділянках газогону трапляються не вперше. І жодного разу про диверсію не йшлося.
Через зсув ґрунту у 2012 році на газогоні біля Малого Маяка мало не стався вибух. Аварійну ділянку перенесли на вантові опори й утворили «газовий міст». З тих же причин у 2005 році перенесли на опори майже кілометр комунікацій.
Після анексії півострова Росією про небезпечність цих ділянок й особливу увагу до них розповідало у 2015 році так зване керівництво експропрійованого «Чорноморнафтогазу». Зокрема йшлося про необхідність ретельного догляду за 165-метровою ділянкою газопроводу Ялта-Алушта, де ввечері 31 жовтня й сталась аварія.
Додатково посилити загрозу аварійної ситуації могли й нинішні погодні умови. У Криму кілька днів тому оголосили штормове попередження: на півострові спостерігається ураганний вітер, град, сніг.