«Ніхто нікого не покине в біді» — в обстріляний гуманітарний пункт Авдіївки знову везуть допомогу

Без паніки та з регулярною гуманітарною допомогою — більшість мешканців Авдіївки все ще не планують полишати місто. За словами заступника голови військово-цивільної адміністрації підстав для евакуції й немає. 

Гуманітарна допомога надходить як від державних служб України, волонтерів, так і від міжнародних організацій. 

Ввечері 2 лютого бойовики обстріляли Авдіївську школу №2, де обладнаний ще один центр видачі гуманітарної допомоги — загинув водій Державної служби з надзвичайних ситуацій, а його керівник отримав важке поранення в живіт. Також загинула місцева жителька і було поранено британського фотокореспондента.

Наступного дня сюди приїхали 4 фури з гуманітарною допомогою від ООН та Німеччини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Все швидко починається: один постріл і стає спекотно — репортаж з Красногорівки та Мар'їнки»

У будинок №17 на вулиці Молодіжній, що на околиці Авдіївки, ввечері було кілька прямих влучень снарядів. Про це нам розповідає чоловік, який поруч ремонтує обірвані електромережі, хоча світла і досі в місті немає.

Хазяїн однієї з квартир будинку №17 на вулиці Молодіжній ремонтує обірвані електромережі, пошкоджені прямим влучанням снаряду

Фото: Костянтин Реуцький/Громадське

– О котрій годині це було?

– Люди кажуть, що сьогодні вранці або вчора ввечері. Люди всі дуже налякані, стан жахливий. Були на першому поверсі, зайшли в квартиру – жінку трусить. Потрібна медична допомога, тому що стан жахливий.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Авдіївка: 5 днів протистояння»

Жінка з обстріляного вночі будинку розповідає про те, як снаряд чи осколок від нього потрапив у газоппровід. Одразу почало тхнути газом, тепер його ремонтують:

– Тут різні думки, в мене — одна. Я вважаю, що це нас «ДНР» обстрілювали, а брат… Ми з ним на цю тему навіть не розмовляємо. Знаєте, як важко? Я сиділа вдома на канапі і тут не зрозуміла, що почалося. Все падає, все руйнується. А потім почалося. Я не знаю скільки разів, я навіть не рахувала. Всі у коридор вискочили. Сусідам стукаю, кажу що горить газ.

–  Це було пряме влучення?

– На четвертий поверх скоріше за все, а нам якось відеркошетило, вікна повилітали від удару. 

Снаряд влучив у газопровід, осколками повибивало скло у вікнах будинків

Фото: Костянтин Реуцький/Громадське

Наступного дня після нічного обстрілу до Авдіївки приїхав перший заступник голови моніторингової місії ОБСЄ Александр Хуг:

– Постійні обстріли призвели до того, що постраждала цивільна інфраструктура. Зокрема, це стосується забезпечення струмом Авдіївки. Крім того, було пошкоджено фільтрувальну станцію. Там зараз немає електроенергії, тому станція не очищує воду. Щоб відновити роботу станції потрібно відновити опори навколо неї. Їх пошкоджено. Останні три дні я витратив на те, щоб разом з патрулем ОБСЄ та генералами СЦКК (Спільний центр контролю і координації вогню – ред.) з обох сторін потрапити на цю фільтрувальну станцію, щоб посприяти припиненню вогню саме на цій точці.

Александр Хуг (ліворуч) розповів про пошкодження на фільтрувальній станції, яка повинна очищувати воду у місті

Фото: Костянтин Реуцький/Громадське

Трохи далі вулицею — будинок №13, куди потрапив снаряд. Сюди прийшли представники міської влади, поліцейські – інспектують руйнування, складають акти пошкоджень. Після опису всіх руйнувань повідомляють господарю помешкання, що тепер він може знову вставити скло у вікна і робити ремонт – пошкодження сфотографували, докази є. Тепер люди, чиї будинки постраждали, мають прийти до відділку поліції і написати заяву.

Після опису всіх руйнувань поліцейські дозволяють господарю квартири будинку №13 вставити скло у вікна і робити ремонт

Фото: Костянтин Реуцький/Громадське

– Я встигла подивитися на годинник. Почула, що вперше прилетіло біля будинку. З чоловіком впали на підлогу та лежали. Чекали поки все це закінчиться.

Біля пункту обігріву, куди ще вчора прилітали снаряди, знову багато людей, хоч це місце і не назвеш безпечним. Проте тут роздають гуманітарну допомогу так само як і до обстрілу. Люди приходять їсти, грітися, дзвонити, заряджати техніку, поділитися пережитим. Тут говоримо з Олександром Лебідем – керівником служби голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації. Він керує штабом допомоги:

– Всю ніч і до самого ранку продовжувалися обстріли, дуже гучні обстріли. Зараз знову скрізь працюють групи. Особливу увагу сьогодні приділили так званій Старій Авдіївці. Туди розвозять продуктові набори, які надходять в гуманітарній допомозі. Від «Карітаса», наприклад, чи від інших. Тобто сьогодні ми хочемо дуже щільно зайнятися приватним сектором.

– Евакуація буде?

– Яка може бути евакуація? У зв’язку з чим? Наступ чи що? Ні. Електроенергія буде, вода є. Теплопостачання? Тут перебуває заступник міністра інфраструктури, вивчає ситуацію. Відповідно до норм нагнали тепло. Газ в квартирах і був. Тільки світла не було.

Біля обстріляного напередодні пункту обігріву чимало людей: приходять їсти, грітися, дзвонити, заряджати техніку, поділитися пережитим

Фото: Костянтин Реуцький/Громадське

Рятувальниця Вероніка Бахал показує оперативно-рятувальний автомобіль Головного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій. Саме в нього напередодні поцілили осколки, коли машина зупинилася перед школою №2, де зараз є пункт збору гуманітраної допомоги. Вероніка сама була в тій машині, тільки вона з напарником встигла вийти і забігти в будівлю. Водій залишився в машині. Навіть мотор не встиг заглушити. Він загинув на місці.

Рятувальниця Вероніка Бахал показує оперативно-рятувальний автомобіль ДСНС, в якому загинув водій напередодні

Фото: Костянтин Реуцький/Громадське

Його колегу вдалося врятувати. З пораненням живота його відвезли до лікарні, зараз він  —в реанімації.

Сюди, до авдіївської школи, гуманітарку привозять навіть комунальні установи. Дві жінки тягнуть мішок з морквою. В машині з написом «аварійна газова служба» – вода, коробки з їжею, теплі речі. Одна з жінок пояснює – це для колег-газівників від Костянтинівського управління газифікації та газопостачання.

Авдіївська школа №2, де обладнаний один з центрів видачі гуманітарної допомоги Фото: Костянтин Реуцький/Громадське

І додає:

– Ніхто не покине в біді, ніхто. Навіть й мови про те не може бути. Діти наші тут, всі тут. А куди їхати?