Австралійку, яку ув’язнили на 30 років за звинуваченням в убивстві дітей, помилували. Чому так сталося?

Про це пише NPR.

Так, наприкінці 1980-х Кетлін вийшла заміж за Крейґа Фольбіґа. Незабаром, у 21-річному віці, жінка народила першу дитину — сина Калеба. Той помер через 19 днів із незрозумілих причин. У 1990-му в пари знову народився син — Патрік. Але у віці чотирьох місяців помер і він.

Та сама жахлива доля спіткала й наступних двох дітей Кетлін і Крейґа — донька Сара померла у віці 10 місяців, а Лаура дожила до півторарічного віку. Після цього поліція почала розслідування смерті дітей у сім’ї Фольбіґів, а їхній шлюб розпався.

У 2001 році Кетлін Фольбіґ арештували за підозрою в убивстві чотирьох її дітей через удушення. Головними доказами у справі були записи жінки в щоденнику, де вона називала себе «найгіршою мамою на Землі», а також твердження британського педіатра Роя Медоу, що «три випадкові смерті дітей — це вбивство, якщо не доведене протилежне».

Мотиву вбивства у Кетлін не було, сама вона у злочині не зізналася, свідків злочину не було, а її знайомі, навпаки, відгукувалися про неї як про гарну матір. А втім, у 2003-му суд присяжних визнав жінку винною і засудив до 30 років позбавлення волі. Вона мала б отримати право на умовно-дострокове звільнення у 2028 році.

Чи могла бути смерть природною?

У свідоцтві про смерть дітей Фольбіґ записали синдром раптової дитячої смерті (SIDS) — тобто тоді, коли не існує жодних видимих причин смерті дитини. Термін запровадили ще в 1969 році, але тривалий час причина виникнення SIDS була незрозумілою, а деякі випадки синдрому давали привід для порушення справ про вбивство дітей — як у випадку Фольбіґ.

У 2015 році адвокати Фольбіґ звернулися до губернатора штату Новий Південний Уельс із проханням переглянути її справу — у світлі нововідкритих обставин щодо SIDS, зокрема причин його виникнення через певні генетичні мутації. Подання адвокатів задовольнили, і науковці з Австралійського національного університету почали дослідження.

Вони виявили у Фольбіґ і двох її доньок невідому до того мутацію гена CALM2, який відповідає за транспортування кальцію до серця і з нього. Раніше дослідження вже показали, що мутації цього гена можуть призводити до проблем із серцевою системою в дітей. Однак це відкриття тоді не вплинуло на суддю, і він відмовився переглядати справу Фольбіґ.

За справу взялися науковці

До справи приєдналися науковці з шести країн на чолі з данським дослідником Майклом Оверґаардом. Вони довели, що мутація гена CALM2 призвела до зміни ритму серцебиття Сари й Лаури, а антибіотики проти кашлю, які їм давали, ще більше поглибили патологію.

Щодо померлих синів Кетлін, то в них дослідники виявили інші мутації в генах, які в окремих випадках можуть призводити до смертельних патологій (це показали досліди на мишах) — зокрема, епілептичних нападів, які й стали причиною смерті Патріка. Дослідження впливу цих мутацій на людей ще тривають.

Для науковців цих доказів виявилося достатньо, щоб підписати колективну петицію до губернатора Нового Південного Уельсу з проханням переглянути справу Фольбіґ. «Як мені відомо, це перший у світі випадок, коли в суді використовують повне секвенування геному, щоб знайти докази причини смерті», — говорить одна із членкинь групи науковців Карола Вінеуса.

Помилування

Генпрокурор Нового Південного Уельсу Майкл Дейлі провів друге розслідування провини Фольбіґ. Воно було ініційоване клопотанням, яке, як там зазначали, «ґрунтується на значних доказах природних причин смерті» та підписане 90 вченими, лікарями та відповідними фахівцями.

Під час розслідування у квітні 2023 року прокуратура визнала наявність обґрунтованих сумнівів щодо вини ув’язненої жінки.

Австралійку, яка провела 20 років за ґратами, помилували та звільнили 4 червня. Помилування вважалося найшвидшим способом вивести її з в'язниці. Остаточний звіт другого розслідування вини Фольбіґ може рекомендувати апеляційному суду скасувати її вироки.