Безпековий форум: «Україні допомагатимуть, поки вона допомагатиме собі сама»
«Так Україна має найбільш реформаторський уряд в своїй історії, але частково і тому, що ті, з ким порівнюють, були дуже поганими», - найпоказовіша фраза, що лунала на Глобальному безпековому форумі «GLOBSEC2015», що відбувся в Братиславі за участі очільників східноєвропейських держав та експертів з Східної та Західної Європи, та США. Більше половини дискусій, що тривали три доби, були так чи інакше присвячені Україні та Росії.
«Системні зміни, обмеження впливу олігархів, заохочення для бізнесу, незалежне правосуддя, а отже успішна України», - думка про те, що такі умови перемоги у конфлікті з Росією, - найпопулярніша. На трибунах і основній сцені – слова підтримки та жорсткі заяви на адресу України, однак критичніший тон в кулуарах.
«Ми будемо підтримувати Україну, поки та сама підтримує себе», – зазначив екс-міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт.
Переважно ті, хто називають себе друзями України з’ясовували, в якій сфері найбільші проблеми, як їх можна вирішити.
«Чого бракує у діях українського уряду? Більше мужності, політичної волі і швидкості у проведенні реформ. Час вичерпується», – пояснив колишній прем’єр-міністр Словаччини та радник Петра Порошенка Мікулаш Дзюринда.
Присутніми на форумі були переважно ті, хто називають себе «друзями України», деякі з них наводили приклади, коли інвестори йшли з Україну через корупцію. Їм опонували українські депутати, котрі наполягали, що небажання вкладати гроші в Україну насамперед пов’язане з війною.
У питанні Мінських угод європейські політики зазначали, що Україні варто спробувати виконати політичну частину. Тоді у разі, якщо Росія чи бойовики будуть заважати виконанню, український уряд матиме змогу пояснити це. Нині ж все частіше лунають заклики про те, що зобов’язань мають дотримуватися обидві сторони.
Серед питань, які ставилися: що буде з Росією без Путіна, чи буде вона більш небезпечною, що робити з російським суспільством, чи готовий Захід до епохи пропаганди”.
«Путін опортуніст, а не стратег. Він діє, коли є можливість. Наше завдання не давати йому такої можливості, лишатися зібраними», - наполягав Карл Більд.
Думки про те, що Росія атакує, поки їй дозволяють, а також те, що перебільшення небезпеки грає на руку Кремлю, змушуючи Європу, бути обачною, - переважали.
/ Наталя Гуменюк