Безсонні ночі в Сеймі: що треба знати про парламентську кризу в Польщі

У ніч проти 17 грудня на вулицях, прилеглих до будівель польського парламенту, було незвично людно. Від однієї до кількох тисяч мітингувальників намагалися перешкодити депутатам урядової партії «Право і справедливість» (ПіС) виїхати з будівлі Сейму. Люди навіть всілися на холодний асфальт, щоб не дозволити лідеру ПіСу Ярославу Качинському залишити стіни парламенту. За свідченнями опозиції, силовики використали сльозогінний газ та кийки. На відео з-під стін парламенту видно, як спецпризначенці відтягувала людей вбік. Згодом речник Головного командування поліції Маріуш Чарка скаже, що таким чином представники його відомства рятували життя людей, бо ті були ладні лягти під колеса автівок. Зрештою, за його словами, жодних скарг на дії силовиків у поліцію не надійшло.  

Отже, ранок 17 грудня видався похмурим для Польщі: сутички під Сеймом, протести медіа, голосування руками депутатів ПіСу поза пленарною залою, нічні чергування опозиції в Сеймі — блискавично в країні розвинулася повномасштабна парламентська криза, для якої, втім, закладалися передумови впродовж останнього року.

Громадське.Світ спробувало розібратися, що, власне, відбулося і чому. 

Який зв’язок існує між кризою у парламенті та загрозою свободі медіа?

Правляча партія ПіС від самого початку свого управління намагалася змінювати чинні в Польщі правила для медіа. Так, за новим «Великим медійним законом» суспільні медіа в цій країні перетворюються на «національні» (narodowe) та змінюється процедура призначення керівництва їхніх редакцій. Наступним кроком мала б бути зміна правил роботи журналістів у парламенті.

Канцелярія Сейму запропонувала запровадити такі норми:

1. Кожне ЗМІ може акредитувати в парламенті не більше, ніж двох журналістів, що працюють позмінно;
2. Журналістам забороняється вести аудіо- та відеозйомку із сеймової галереї у залі пленарних засідань, тобто з балкону, де традиційно працюють оператори й фотографи;
3. Поза залою засідання журналістам дозволяється записувати інтерв’ю з політиками лише у спеціальній зоні, визначеній політиками;
4. Журналісти мають базуватися у будівлі F парламенту в той час, як зала засідань Сейму знаходиться в будівлях C-D.

До порівняння: в Україні журналісти можуть знімати депутатів по всьому периметру навколо входів до сесійної зали, а також на першому поверсі головної будівлі парламенту й, зрештою, будь-де, де їх зустрінуть.

Представники ПіСу та праві медіа, які їх підтримують, твердять, що такі суворі правила роботи журналістів діють в інших країнах Євросоюзу. Правила, справді, різняться від країни до країни. Втім, польські журналісти з очікуваними нововведеннями канцелярії Сейму не погодилися. Деякі з них оголосили «день без політиків».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Велике повернення націоналізму: погляд з Литви, Польщі й України — Близький Захід

Їх, однак, не підтримали національні телеканали та праві медіа, що підтримують ПіС (Reczpospolita, Gazeta Polska, Wprost). Редактори останніх, принаймні публічно, або відмовчуються, або намагаються довести, що йдеться про зміну технічних умов праці, а не обмеження свободи слова.

Що стало приводом для блокування роботи Сейму?

Депутати опозиційних партій «Громадянська платформа» та «Новочесна» в Сеймі закономірно виступили на підтримку свободи медіа. У п’ятницю, 16 грудня, польські парламентарі розглядали проект бюджету на наступний рік. Представник ГО Міхал Щерба вийшов за трибуну для свого виступу й поставив перед собою невеликий плакат «Вільні медіа в Сеймі». Маршалек Сейму (глава польського парламенту) Марік Кухцінський закликав його до порядку. Той відклав плакат убік і спробував щось пояснити спікеру. Кухцінський йому вимкнув мікрофон і виключив із засідання Сейму.

Після цього парламентська опозиція заблокувала трибуну. Маршалек ухвалив рішення перенести засідання до колонної зали Сейму. Депутати від влади будь-що хотіли ухвалити до Різдвяних свят кошторис на наступний рік.

Переміститися до колонної зали їм вдалося — і руками, без обговорення всіх правок опозиції, вони ухвалили держбюджет Польщі на 2017 рік.

Депутати від опозиції натомість заявили, що в колонній залі не було кворуму чи принаймні немає офіційного документу, що б його підтвердив. Відповідно, нині вони вимагають і цей документ, й іменний список усіх обранців, які голосували, і повне відео цих зборів.

У вівторок, 20 грудня, має відбутися ще одне передріздвяне засідання Сейму. До того часу члени парламенту від партій «Громадянська платформа» і «Новочесна» по черзі чергують у головній залі парламенту. Їхня вимога: переголосування бюджету, бо зібрання в колонній залі було незаконним. Депутати постять між іншим звідти свої фото й нарікають, що там дуже холодно. Ймовірно, їм вимкнули чи зменшили інтенсивність опалення.

Реакція польської влади 

У суботу, 17 грудня, під стінами Сейму зібралося до кількох тисяч людей. Лідер ПіСу Ярослав Качинський запропонував, щоб маршалек Сенату Станіслав Карчевський зустрівся з журналістами для вирішення конфлікту.

Саме Качинський, очільник правлячої партії, є тим політиком, який фактично й утримує всю повноту влади в Польщі, хоч формально не обіймає посади керманича держави чи уряду.

О 22:15 у суботу, 17 грудня, була призначена зустріч представників редакцій польських медіа з Карчевським. Зустріч відбулася, домовилися зустрітися ще раз у понеділок. Карчевський переконував, що йдеться про «покращення умов роботи журналістів» у парламенті.

Свої послуги в справі залагодження конфлікту запропонував і президент Польщі Анджей Дуда. «Як глава держави, я готовий виступити посередником у цій справі», — заявив він.

А прем’єрка Беата Шидло навіть звернулися з екрану телевізора до нації. Вона заявила, що дії опозиції шкодять Польщі й закликала до відповідальності та діалогу, перерахувавши при цьому всі соціальні ініціативи ПіСу: 500 злотих щомісячної соціальної допомоги на дитину та зменшення віку виходу на пенсію до 65 років для чоловіків і до 60 років для жінок. Конфлікту з журналістами особливої уваги вона не приділила, зауваживши лише, що Качинський запропонував маршалку Сенату зустрітися з журналістами.

На події в Сеймі відреагував також президент Європейської ради, екс-прем’єр Польщі Дональд Туск. Він якраз приїхав до Вроцлава на урочистості з нагоди завершення року, впродовж якого це місто було культурною столицею Європи. Політик зізнався, що змінив свою промову після п’ятничних подій у Сеймі й під ним:

«Маємо усвідомлювати, що питання того, чи європейська модель розвитку матиме майбутнє, не є риторичним і не є предметом суто академічних суперечок. Це питання нашої безпеки та виживання. Хто сьогодні ставить під сумнів цю модель, порушуючи Конституцію та добрі звичаї, піддає нас стратегічному ризику». 

Отже, наразі депутати опозиції по черзі мерзнуть в сесійній залі, а перші особи Польщі намагаються запровадити механізми медіації для вирішення конфлікту з журналістами. У цій історії є два важливі аспекти. По-перше, до чинної польської влади давно вже виникали питання і з боку опозиції, і з боку ЄС щодо дотримання вимог демократії. Найбільший резонанс викликав випадок із переобранням п’яти суддів Конституційного трибуналу.

По-друге, нині опозиція налаштована рішуче довести, що голосування за державний кошторис руками в колонній залі без кворуму було незаконним. Чи зможе ПіС визнати свою помилку, якщо з’являться докази нелегальності цього рішення Сейму?.. Дуда і Качинський говорять лише про медіацію конфлікту з журналістами. Втім, назрів інший конфлікт, значно складніший. Водночас, наближаються Різдвяні свята, до яких політикам кортітиме вирішити нагальні питання й відправитися на відпочинок...