Затримка з «безвізом» технічна, а не політична — інтерв'ю з послом ЄС
Хюґ Мінґареллі — про безвізовий режим з ЄС, електронне декларування та Угоду про асоціацію
Чому затримується безвізовий режим поміж Україною та ЄС? Як європейці оцінюють результати електронного декларування українських чиновників? Чи вплинуть проблеми з ратифікацією Угоди про асоціацію в Нідерландах на майбутнє цієї Угоди?
На ці та інші питання Громадського відповів Хюґ Мінґареллі, голова Представництва Європейського Союзу в Україні.
Ми публікуємо основні тези цієї розмови.
Безвізовий режим ЄС з Україною: чому затримка?
«Декілька місяців тому Європейська Комісія ухвалила рішення, що Україна виконала свої зобов’язання для отримання безвізового режиму. Тому Єврокомісія подала законодавчу пропозицію на розгляд Європарламенту та Ради ЄС. Наразі ці інституції ведуть переговори про те, щоб ввести в усі безвізові угоди – не лише в угоду з Україною – механізм призупинення безвізового режиму. Цей механізм застосовуватимуть у разі, коли трапляється щось серйозне, що вимагатиме призупинити безвізовий режим.
Ця дискусія забирає трохи часу. Саме через неї угода про безвізовий режим з Україною поки що не набуває чинності.
Але в жодному разі це не означає задній хід європейських інституцій щодо безвізового режиму з Україною. Йдеться про так звану «горизонтальну проблему» із механізмом призупинення, який відтерміновує введення безвізового режиму з Україною. Але я сподіваюся, що це питання вирішиться у найближчому майбутньому.
Іншими словами, зараз це технічна проблема. Політичних перешкод для безвізового режиму з Україною немає».
Майбутнє Угоди про асоціацію після проблем із ратифікацією Нідерландами
«В багатьох важливих сферах вже розпочалося попереднє застосування цієї Угоди. Зокрема, вже зараз працює глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі. Тобто ми не чекаємо ратифікації Угоди; імплементація Угоди вже розпочалася. І створено умови, щоб Україна змогла скористатися з усіх переваг цієї угоди, зокрема, в економічній та торгівельній сферах.
Якщо ж говорити про ратифікацію, то очільники європейських інституцій, наприклад, Голова Європейської Ради Туск та голова Єврокомісії Юнкер, ведуть перемовини із прем'єром Нідерландів Рютте. Вони спільно шукають виходу з цієї складної ситуації. Сьогодні я не готовий сказати, яким буде це рішення і коли воно буде прийняте. Але ви можете бути певні, що з боку європейських інституцій ми робимо усе можливе для того, аби рішення було знайдене у найкоротші терміни, з повагою до інтересів України в цій Угоді».
Санкції ЄС проти Росії
«Зараз в ЄС існує одностайний погляд на те, що умовою зняття санкцій може бути тільки повне виконання Мінських угод. Термін дії нинішніх санкцій завершується у січні. Це означає, що до кінця року лідери ЄС знову обговорюватимуть питання продовження економічних санкцій щодо Росії. Зараз, ще раз повторюся, ці лідери вважають, що зняття санкцій може відбутися тільки як результат повного виконання Мінських угод. Наразі жМінські угоди ще дуже далекі від свого виконання».
Реформи в Україні: оцінка європейців
«Важливі реформи розпочалися у сфері того, що ми називаємо побудовою правової держави. Перш за все варто згадати сферу боротьби з корупцією, електронне декларування статків державних службовців. Це є суттєвим досягненням. Важливо згадати також створення нових інституцій, які мають боротися проти корупції. Це насамперед Національне антикорупційне бюро, Національне агентство з питань запобігання корупції, а також спеціальна антикорупційна прокуратура.
Звісно, усі ці інституції потребують ресурсів та інструментів для ефективної роботи. Важливо, аби НАБУ мала можливість проводити свої розслідування абсолютно незалежно, і щоби усі ці інституції були незалежними у своїх діях та мали достатні повноваження. Отже, великий обсяг роботи вже зроблено, тому протягом наступних місяців треба ці досягнення зміцнити.
Якщо ж говорити про реформу державної служби, то тут також є суттєві зрушення. Ці зрушення потрібні, щоб у близькому майбутньому Україна мала ефективний державний апарат.
Окрім того, є важлива реформа децентралізації. Завдяки ній певна влада та ресурси були передані на рівень місцевої влади, і це є рухом у правильному напрямку.
В енергетичній сфері був ухвалений закон про електроенергію, а також, близько місяця тому, закон про незалежного регулятора в енергетичній сфері. Варто згадати і рішення, які стосувалися розділення типів бізнесу в "Нафтогазі". Тобто, і в цій сфері можна говорити про низку важливих реформ, які були здійснені. Також можна говорити про важливі дискусії, які розпочалися щодо покращення рівня енергоефективності в Україні».
Оцінка ЄС результатів електронного декларування
«Ми були дещо шоковані розміром статків деяких чиновників. Тепер справою компетентних органів є розібратися із джерелом цих статків. І, якщо необхідно, змусити держслужбовців повернути частину цих статків українцям, якщо ці кошти зароблені нелегальним шляхом».
Пріоритети ЄС щодо України
«У партнерстві з Україною ЄС має дві головні мети. По-перше – підтримати реформи. По-друге – діяти так, щоб допомогти Україні зберегти суверенітет, незалежність та територіальну цілісність.
Якщо говорити про підтримку реформ, то Європейський Союз в різний спосіб підтримує усі ті реформаторські дії, які були започатковані для побудови правової держави, реформи системи правосуддя, децентралізації, реформи державної служби, а також реформи з сфері енергетики, в сфері банківської системи. Також важливою є побудова потужного громадянського суспільства, зміцнення свободи слова, і зокрема свободи медіа. Іншими словами, в усіх сферах, де Україна вже два з половиною роки здійснює реформи, ЄС надає підтримку. Зокрема, через постійний діалог із українською владою, а також через потужні програми співпраці. Адже ЄС надає Україні субвенції в розмірі 200 мільйонів євро на рік для різноманітних програм співпраці».
Чи вплине Брекзит на стосунки ЄС та України
«Зараз в ЄС продовжують входити 28 держав-членів ЄС. За якийсь час їх буде 27. Але всі держави-члени ЄС демонструють більш-менш єдиний підхід щодо України. Є дуже чітке бажання з боку держав-членів ЄС зміцнити відносини з Україною - важливою європейською країною. Є також бажання засвідчити солідарність ЄС з Україною, яка сьогодні є жертвою агресії, і мобілізувати ресурси, аби підтримати процес реформ в Україні. Тож я не думаю, що Брекзит якось змінить партнерство між Європейським Союзом та вашою країною».
Як вплине обрання Трампа на відносини між Європою та США?
«Федеріка Моґеріні, Високий представник ЄС з питань закордонних справ та безпекової політики, дуже ясно висловилася щодо цього. За її словами, трансатлантичні відносини достатньо сильні, і на них не можуть вплинути результати виборів. І для США і Європейського Союзу просто немає іншого вибору, окрім того, щоб працювати разом щодо всіх питань спільного інтересу. До речі, цих питань спільного інтересу дуже багато, і їхня кількість все більше зростає. Тож наразі немає підстав сильно переживати щодо майбутнього трансатлантичних відносин».
Інтерв'ю підготовлене у співпраці з інформаційним вісником Представництва ЄС в Україні.