білорусь вступить у війну. лукашенко віддасть наказ і програє?
Із перших днів повномасштабного вторгнення росії білорусь надала свою територію для баз російської армії. Але свої війська проти України не направила. Та останніми днями дедалі більше факторів вказують на те, що путін може змусити лукашенка відкрити ще один фронт.
hromadske розбирається, чи додасть це значних корективів у протистоянні на фронті. Якими можуть бути напрямки удару армії білорусі. Та які наслідки для самого лукашенка може мати ця війна.
«Це буде Третя світова»
«Ви що вважаєте, що ми осторонь залишимося білими та пухнастими?» — обурювався лукашенко 24 вересня. На нараді в Мінську щодо підсумків участі білорусі в зимових Олімпійських іграх самопроголошений керівник країни не оминув тему війни в Україні.
У своїй традиційній манері «бацька» погрожував Заходу та попереджав білорусів. Підставами для чергового грюкання по столу стала озвучена напередодні ініціатива Польщі запропонувати НАТО сформувати миротворчу місію для війни в Україні. Президент Польщі Анджей Дуда говорив про 10 тисяч миротворців. лукашенко цю цифру завищив у десять разів. Своїх підлеглих він лякав 100-тисячною армією НАТО і Третьою світовою.
«Нас просто чоботом розтопчуть із вашим таким характером, ми навіть не встигнемо пискнути! Чи ви думаєте, я знову буду з автоматом попереду бігати? Ні, хлопці. Бажаєте мати країну — за неї треба чіплятися зубами та триматися», — закликав лукашенко.
Ще по завершенню першого тижня великої війни лукашенко заявляв, що це Захід хоче втягнути білорусь у війну. І запевняв, що його армія не має намірів брати участь у бойових діях. Проте з перших днів широкомасштабного вторгнення білорусь надала свою територію для розміщення російської армії. Та кремлю цього замало. 11 березня путін із лукашенком зустрічався не просто так.
«Російське керівництво робить усе можливе для того, щоби втягнути білоруську сторону до конфлікту в Україні», — оцінив цю зустріч перший заступник міністра внутрішніх справ України Євгеній Єнін.
Але й у лукашенка є важелі, які дозволяють не піддаватися тиску кремля. Експерт Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич у розмові з hromadske звертає увагу, що фінансові санкції щодо росії та білорусі не тотожні, а це можливість виводити валюту (для росії — ред.). До того ж у білорусі легальна криптовалюта. «лукашенко спробує продати цей фінансовий функціонал: ми залишаємося для вас певною фінансовою хвірткою, але не братимемо участі у війні», — каже Тишкевич.
Разом із тим лукашенко намагається всидіти на двох стільцях. То він погрожує, що в разі продовження Україною ескалації білорусь дасть відповідь. То Міноборони білорусі називає фейком ракетний удар з боку України по білоруському селу, який нанесла російська авіація. То сам визнає удар ракетою «Точка-У», але не збирається через це брати участі у війні. Хоча за бажання Мінськ міг використати обидва випадки як приводи для агресії.
«У нього (лукашенка — ред.) розтяжка страху. Є страх перед росією, є страх перед втратами, і є страх перед тим, що буде, якщо він навіть не втягнеться у війну, і є суттєва частка страху від того, що він вже наробив», — вважає Тишкевич.
22 березня чиновники США та НАТО повідомили CNN, що білорусь може «невдовзі» приєднатися до росії у війні проти України. А високопоставлений співробітник розвідки НАТО окремо сказав, що білоруський уряд «готує середовище для виправдання білоруського наступу проти України».
Цей матеріал на сайті американського медіа вийшов тоді, коли білорусь евакуйовувала з Києва своїх дипломатів. Цей від’їзд радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко пояснив тим, що лукашенко на зустрічі з путіним дав обіцянку наступати на Україну не пізніше 21 березня.
Саме після зустрічі у Москві білорусь відправила до українського кордону 5 батальйонно-тактичних груп, називаючи це ротацією. А Telegram-канал «Беларускі Гаюн» почав фіксувати помічену червоним квадратом білоруську техніку та маркування червоним скотчем білоруських військових. «Поки що ця техніка йде у двох напрямках: як у бік українського кордону, так і назад», — прокоментував ці факти експерт Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич.
Після цього Білорусь показово повернула з кордону десантні війська. Водночас в публікації навели коментар командувача сил спеціальних операцій білорусі Вадима Денисенка: «Нам чужого не потрібно, але і свої землі не віддамо». Таким чином білоруська пропаганда відмежовується від війни в Україні.
Подібні меседжі не заспокоюють ані Україну, ані Захід. В один день у Вашингтоні та Києві поширили повідомлення про те, що загроза наступу білоруської армії дуже висока. І навіть озвучили напрямки атаки.
Де пройде «білоруський фронт»
22 березня Генштаб ЗСУ озвучив інформацію, що білорусь може атакувати на Волинському напрямку. Того ж дня CNN оприлюднив заяву військового чиновника НАТО, який розповів, що росія може спробувати перекрити військову допомогу НАТО, яка надходить в Україну з її західного кордону. І в цьому москві може допомогти білоруська армія.
Співрозмовники hromadske назвали кілька тактичних завдань, для яких росія може задіяти білоруську армію.
- Наступ через Волинь на Львівську область і перекриття 300 кілометрів кордону. Таким чином перекривається можливість постачань озброєння.
- Захоплення Рівненської АЕС у місті Вараш. Атомна станція розташована за 65 кілометрів від українсько-білоруського кордону. Якщо це станеться, росія отримає контроль вже над третьою українською АЕС.
- Загроза наступу у напрямку Житомир-Рівне-Луцьк. У цьому випадку на білоруські війська росія покладе завдання відтягувати українські підрозділи від Києва.
Усі ці варіанти можна обговорювати, але жоден із них не виглядає реалістичним. «Закрити кордон України з ЄС — нереальний план, захопити АЕС — також, вийти на Житомир — складно. Ці плани також читають (в Україні — ред.) і їм готується протидія», — вважає керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
«Жодна операція, яка могла бути спланована тими силами та засобами, які є на території білорусі тільки з російськими військами, є безперспективною з погляду досягнення якихось результатів», — додає військовий експерт Сергій Грабський.
Що таке білоруська армія
Білоруська армія складається з 60-65 тисяч осіб. З них 45 тисяч — військовослужбовці, з яких 15 тисяч — солдати строкової служби.
Для порівняння: напередодні вторгнення росія зібрала на українському кордоні 150-200 тисяч осіб. Українська армія налічує 250 тисяч.
«Боєздатність білоруської армії доволі умовна, бо ця армія ніколи не брала участі у будь-яких бойових діях», — каже військовий експерт Сергій Грабський.
За оцінками Ігоря Тишкевича, боєздатна частина складає лише 10-12 тисяч осіб, а максимальний резерв — до 18 тисяч. «У разі вторгнення до України всі не підуть, бо лукашенко боїться за власну владу. Тому половину він залишить біля себе. В Україну входили значно більші сили, і це не призвело до успіху росіян», — каже Тишкевич.
І українцям, і росіянам білоруси програють у головному — бажанні воювати. «Рівень морального духу білоруських військових низький, щоб іти військовою кампанією проти України. Вони цього не бажають робити», — пояснює керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
Про небажання білорусів йти проти України говорить і колишній командир Брестської десантно-штурмової бригади, підполковник запасу Валерій Сахащик. «Принаймні серед солдатів, сержантів та молодших офіцерів зараз у військових частинах більшість осіб не згодні йти воювати. Нічого доброго не вийде з цієї акції», — заявив Сахащик у коментарях білоруському телеканалу «Белсат». Наприкінці лютого Сахащик звертався до білоруських військових із закликом не брати участі в чужій війні.
Володимир Зеленський та Олексій Данілов озвучували інформацію, що більшість білоруських військових відмовляються вступати у війну на боці росіян.
Тож лукашенко, якщо віддасть наказ наступати на Україну, може втратити підтримку армії. І це лише поглибиться, коли з війни почнуть повертатися тіла загиблих.
«У такому разі лукашенко зруйнує всю політичну комбінацію з відновлення легітимності, перша частина якої завершилася референдумом щодо Конституції. Якщо він це зробить, то повернеться у ситуацію 2020 року і навіть гірше. Відповідно, сам він цього не зробить і спробує торгуватися з путіним, щоби не входити у війну як безпосередній учасник», — вважаєексперт Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич.
Чи повстануть білоруси?
Нині лукашенко — між молотом і ковадлом. З одного боку тисне путін, з іншого — небажання самих білорусів воювати. І хоч самопроголошений президент і має певні козирі перед кремлівським старцем, в умовах фактичної анексії та загрози страти таки може піддатися на тиск із москви.
«Якщо лукашенко хоче відбути свої останні дні на посаді самопроголошеного президента, то йому треба надати наказ про наступ. Тому що після першого бойового зіткнення, коли наші сили оборони дадуть гідну відсіч, вони (білоруські військові — ред.) можуть повернутися проти невизнаного білоруського самопроголошеного президента. І це розбудить і здійме серйозний протестний рух на території білорусі», — вважає керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
Це може розуміти й сам лукашенко. Тож для себе він обрав тактику затягування часу.
«Якщо під путіним почне розгойдуватися земля, лукашенко не буде серед тих, хто його рятуватиме. Навпаки, він буде першим, хто скаже: це злочинна росія, яка мене змусила, а українців я люблю», — підсумовує Ігор Тишкевич.