Більшість українців протягом року прочитали не більше як чотири книжки, але українською мовою — дослідження

Про це свідчить дослідження «Підтримка промоції читання в Україні», яку провела агенція Info Sapiens серед дітей і дорослих у серпні-вересні цього року на замовлення Українського інституту книги.

Брак часу — головна причина, чому не читають

Найчастіше українці обирають читання через любов до цього або задля самовдосконалення. Дещо рідше — для відпочинку або щоб відволіктись та отримати задоволення від пізнання нового.

Автори дослідження зауважили, що залученість до читацьких практик спадає з віком. Наприклад, щоденно читають 18% дітей віком 6–9 років і лише 15% дітей віком 14–17 років.

Та загалом щоденне читання книжок (включно з прослуховуванням аудіокнижок) зросло більше ніж удвічі з 8% у 2020 році до 17% у 2023 році. Хоча частка респондентів, які ніколи не читають книжки, залишається на стабільному рівні приблизно 30%.

Серед тих опитаних, які вказали, що вони ніколи не читають, найчастотнішою причиною вказувався брак часу (50%), складності фізичного характеру (32%), відсутність потреби чи бажання читати (22%).

Більш як половина респондентів вказали, що не купували жодної друкованої книги протягом останнього року, проте 34% — купили від 1 до 12 книжок.

Найчастіше друковані книги купували представники вікової групи від 30 до 39 років. Електронні та аудіо книги лишаються аутсайдерами купівельної практики респондентів.

Щодо коштів, які були витрачені при купівлі книг, то найбільша частка опитаних назвали суму в 301–1000 гривень.

Водночас найпоширенішими причинами, чому люди не купують книги є відсутність потреби, наявність інших джерел для читання (26%), відсутність коштів на книги й інші розваги (18%), відсутність потреби внаслідок того, що ніхто в родині не читає книжок (12%), читання текстів в електронному вигляді.

Сучасна українська література непопулярна

Серед названих авторів, книги яких були прочитані респондентами найчастіше були представлені переважно закордонні письменники, серед яких — Стівен Кінг, Ден Браун, Ґреґорі Девід Робертс, Марґарет Мітчелл, Агата Крісті, Михайло Булгаков та Джоан Роулінг.

Українські класики згадувались рідко. Серед них — Тарас Шевченко та Леся Українка. А от серед авторів-сучасників згадувався лише Андрій Кузьменко (Кузьма Скрябін).

Автори дослідження вважають, що такі відповіді дисонують із топрейтингами найбільш популярних українських авторів у медіа. Наприклад, респонденти зовсім не згадували Сергія Жадана, Оксану Забужко чи Юрія Андруховича.

Найчастіше українці казали, що прочитали сучасні романи (15%), фантастику й фентезі (14%), книжки з психології та саморозвитку (10%).

Українська мова стала зручною для читання

Дослідження показало, що відсоток читачів, які обирають українську мову, має стале і значне зростання — із 24% у 2018 році до 54% у 2023 році. На фоні зростання статусу української, як комфортної для читання мови, відмічається падіння такого статусу в російської — із 28% у 2018 році до 10% у 2023 році.

Також відмічається тенденція зменшення усередненої позиції — «все одно якою мовою читати» — із 45% у 2018 році до 36% у 2023 році, що може свідчити про зростання усвідомленості при виборі мови контенту.

Крім того, автори опитування помітили, що респонденти, які спілкуються вдома українською, обирають українську і як зручну для читання мову.

Найчастіше усереднену позицію — «все одно якою мовою читати» — обирали респонденти, які у повсякденному домашньому вжитку користуються двома мовами — як українською, так і російською (59%).

Найбільша частка читачів суто російською залишається серед сімей, де російська є переважною мовою спілкування (43%). Але й у таких сім’ях відносна більшість (49%) вибирає варіант «все одно якою мовою читати».

Більше про дослідження

Його провели фахівці дослідницької агенції Info Sapiens у серпні-вересні цього року на замовлення Українського інституту книги завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» і сприяння ГО «Форум видавців».

Опитування проводилося по всій території України, за винятком тимчасово окупованих регіонів. Вибірка та профіль аудиторії — 1000 дітей та підлітків від 6 до 17 років та 1000 дорослих віком від 16 років і старше.

Детальніше з дослідженням можна ознайомитися за посиланням.