Благословенні

Це не кадри з фільму про Чорнобиль, хоч і нагадує картинки з закинутої Прип'яті. Дві маленькі дівчинки – Аня з Горлівки та Олеся з Донецька – стрибають з лавки на лавку в обшарпаному павільйоні. Це – дитячий табір «Берізка» неподалік Красного Лиману на Донеччині. З кінця минулого літа, коли вибухи артилерії стало вже неможливо терпіти, в «Берізці» почали селитись перші мешканці. Потім до них долучались усе нові й нові втікачі від війни, і зараз їх тут уже близько 80-ти…

Перезимували – і зрозуміли, що додому повертатись рано. Дітей возять до школи в райцентр, а дорослі намагаються почати нове життя. Це досить складно робити, коли нема роботи. Не лише через фінанси, – допомагають утримувати табір волонтери й християнські організації. А ще й тому, що нема якоїсь справи, на яку можна було б переключити увагу, – каже Євген Філатов.

У Донецьку він робив євроремонти, а в «Берізці», коли треба – водій. А решту часу відповідає за березовий сік. Його тут, наприклад, розводять з томатною пастою і таким чином перетворюють на томатний сік... Пан Євген веде журналістів Громадського до найближчої берізки і швидко наповнює трилітрову банку…

Наймолодшій мешканці «Берізки» Ніні – лише 1 місяць. Вона практично народилась уже тут…

Громадське телебачення і документально-журналістський проект Hromadske.doc презентують «Благословенних» – 15-хвилинну стрічку Наталі Гуменюк і Богдана Кутєпова про людей, які вимушені всьому вчитись із чистого аркуша.

/ Наталя Гуменюк, Богдан Кутєпов