«Будемо економити на лікарнях, які не захочуть змінюватися», — міністерка охорони здоров'я Зоряна Скалецька

Про програму на наступний рік

Уряд схвалив програму медичних гарантій на наступний рік. Для початку давайте окреслимо, яким ви бачите продовження реформи у 2020-му?

Уряд ухвалив зокрема знакові документи, які стосуються передусім зміни фінансування вторинної спеціалізованої медичної допомоги.

Це документи, які стосуються переформатування підходу держави до витрачання грошей на охорону здоров'я. Наразі бюджетним закладам охорони здоров'я, ми даємо гроші і вважаємо, що достатньо стільки, скільки бюджет виділив. Хоча всі прекрасно розуміють, що цього ніколи не було достатньо.

Зміна фінансування лікарень — підписання з ними договорів, де було би конкретно написано, які види послуг ця лікарні готова надавати, які має можливості, скільки коштів отримує — був окреслений ще в указі президента Кучми 2000-го року.

Найбільш помітними були ці кроки в реформі первинної ланки. Фактично, йдеться зараз про ланку вторинну. Чи можна це називати продовженням реформ команди Уляни Супрун?

Це продовження зміни моделі фінансування. Розділення на вторинку було зроблено вперше в пілотах 2010-го року, Вінницька, Донецька, Дніпропетровська область і місто Київ.

Пілот — це те, що при Богатирьовій робилося?

Це уряд Азарова і Акімова керували цим проєктом. Ми бачимо, що не покрили ще все населення України, не вистачає ще всюди лікарів.

Ми перейшли до реформи фінансування вторинної ланки. Але знову ж таки, буде перехідний етап, ми ще будемо його вдосконалювати.

Плюс ми затвердили положення про госпітальні округи, стратегію розвитку туберкульозної служби — вони теж впливають на те, що буде видозмінюватися і система направлення пацієнтів.

Про госпітальні округи

Як працюватимуть госпітальні округи?

Одна область — це один госпітальний округ. Це дає можливість подивитися, як виглядатиме мережа закладів, не нав'язана кимось, а з розрахунків — доїзду, отримання швидкої медичної допомоги… Ми будемо бачити, де потрібно доінвестувати на обладнання з певних державних програм.

Наприклад, на наступний рік в бюджеті зі спеціального фонду заплановано будівництво 25-30 сучасних приймальних відділень екстреної меддопомоги з усім необхідним обладнанням і можливостями. Ми будемо дивитися, де вони найнеобхідніші.

Вводиться багато нових термінів — госпітальний округ, багатопрофільна лікарня — які необхідно описати і роз'яснити. Але я би хотіла, щоб більше дискусії для громадян велося не про те, яка буде назва, а про те, що ми створюємо умови, за яких не треба буде думати: а куди ж поїхати? А як дістатися до якогось лікаря? А як через дзвінки, через когось знайти вихід на обласну лікарню, бо там краще?

Ми повинні зробити так, щоб у всіх лікарнях, до яких буде доступ і контракт з Нацслужбою, однаково всюди була якість.

Чи планується закриття лікарень? Яких, скільки?

Більшість закладів охорони здоров'я — це комунальні заклади. Рішення про закриття, реорганізацію ухвалює місцева влада.

Я переконана, що закриття закладів сьогодні не таке актуальне, як правильне використання цього ресурсу, приміщень.

Для місцевої влади радше буде виклик, як перепрофілювати те чи інше відділення.

Ми повинні поєднувати різні види допомоги, щоб максимально ефективно використовувати хороше обладнання в операційних.

Про автономізацію лікарень

Коли пацієнт побачить зміни?

З 1 квітня буде отримано набагато більше позитивних змін. Одна з них, наприклад, така, що маючи направлення від лікаря первинки до вторинної ланки — до вузького спеціаліста, нараз вас направляють у районну лікарню, і якщо наші пацієнти могли поїхати в міську чи обласну, то їм казали: ми вас не можемо прийняти, оскільки ми тут приймаємо тільки міське або обласне направлення.

З першого квітня, маючи направлення до вузького спеціаліста від лікаря первинки, можна буде звернутися до будь-якої лікарні. Оскільки лікарня отримає гроші за надану допомогу цьому пацієнту, звідки би він не був.

І до цього лікаря можна буде записатися онлайн?

Так. Це повинен забезпечити заклад.

Окрім того, що пацієнт зможе обирати, тепер ще й у лікарень буде стимул ставати кращими — в сервісі, облаштуванні залів чи коридорів.

Більшість рішень, які можуть негативно вплинути на пацієнтів, — це будуть управлінські рішення найнижчого рівня, тобто коли заклад просто скаже: а нам не цікаво лампочки вкрутити в коридорі, наприклад. В таких випадках ми будемо економити.

Пацієнти втрачатимуть бажання туди приходити. А зменшення потоку пацієнтів — це зменшення отриманих коштів. Я думаю, що на сьогодні одне з наших завдань, які ми вже проговорюємо з регіональною владою, — щоб вони більше допомагали керівникам закладів вже міняти свій підхід і бачення управління закладом.

За таким принципам лікарні мають працювати вже з першого квітня?

З першого квітня у них з'являються всі можливості.

Перші три місяці нового року ще буде фінансування, як було цьогоріч. З 1 квітня фінансування буде лише за договорами. Тому до того часу вони мають укласти договори з Нацслужбою здоров'я, виконати всі вимоги, щоб з ними могли укласти такі договори.

Скільки закладів охорони здоров’я вже автономні?

Загалом по Україні на сьогодні є 75% автономізованих закладів. Деякі з тих, котрі не автономізовані, вочевидь будуть просто приєднані і не будуть автономізуватися як самостійні одиниці.

Рішення про автономізацію ухвалює місцева влада. Якщо облрада чи міськрада відкладає це питання до останнього і вона, можливо, думала, що реформи не буде… Але звітували, що вже на грудень більшість рад мають в порядку денному автономізацію своїх закладів.

Які запобіжники у міністерства щодо так званих благодійних фондів? От коли людина приходить робити операцію, їй завжди кажуть: внесіть благодійний внесок. Що людині робити? Вона ж не хоче ризикувати своїм здоров'ям. Які запобіжники у міністерства щодо цього питання будуть на майбутнє?

Чому були благодійні фонди? Тому що більшість закладів охорони здоров'я — це були бюджетні установи, які не могли приймати ні платних послуг, ні кошти на свій рахунок офіційно. Тому вони почали створювати благодійні фонди при лікарнях, де цей платіж вводився, а потім благодійний фонд допомагав лікарні. Це була певною мірою легалізація доходів лікарні.

Сьогодні, коли ми говоримо, що більшість лікарень мають бути автономізовані, тобто стати комерційним комунальним підприємством, і коли вони почнуть укладати контракт з НСЗУ, вони стають спроможними приймати на свій рахунок кошти, як офіційні платежі.

Ми даємо організаційну форму, яка унеможливлює необхідність викручуватися через благодійні фонди.

По-друге, послуги, які будуть фінансуватися через НСЗУ, — це гострі інфаркти, інсульти, пологи, неонатальна допомога новонародженим діткам. Тут позиція буде однозначна — ми збиратимемо скарги на гарячу лінію і будемо реагувати зокрема й щодо контрактів.

Про звільнення голови Національної служби здоров’я

Такий важливий період, укладаються договори з Національною службою здоров’я, а її керівник пише заяву на звільнення. Він пояснив, що має різні цінності з вашою командою, що від нього вимагають зробити нереальне, у неприйнятній для нього формі. Що відбулося? 

Насправді Нацслужба здоров'я — це майже 260 людей, які багато зробили, сформовані як структура, готові і вже довели свою спроможність.

Не в останню чергу, очевидно, завдяки керівнику.

Абсолютно. Зроблено досить багато, і це досить хороший здобуток. Строки запуску медреформи, встановлені на сьогодні, давно визначені, ще в проєкті бюджету, поданому у вересні.

Я думаю, що якщо особа написала заяву і хоче піти за власним бажанням, це — її вибір. Більшість заяв, які в нас надходять за власним бажанням, приймаються. Кожен знаходить себе в частині своїх призначень чи задач.

А ви різницю в цінностях бачили?

Я не бачу. Я бачу, що між нами стоять цінності, затверджені парламентом, урядом, і цілі, які ми визначили, вони однозначні. Ціль — щоб люди менше хворіли, тобто ми будуємо систему громадського здоров'я і запобігати захворюванням. Друге — люди швидше одужують — це створення ефективної якісної системи надання медичної допомоги, чому сприятиме в тому числі зміна фінансування з першого квітня.

Це цілі, визначені Кабміном.

Чи я правильно розумію ваші слова про сильну команду служби здоров'я, що вона перший час впорається без керівника, якщо команда є? 

Якщо керівник був хорошим і гарно вибудував структуру, то вона працює незалежно від однієї конкретної особи, яка натискає кнопочку чи вимикає її. Система повинна працювати.

А ми говоримо про те, що система Нацслужби здоров’я побудована так, що вона може працювати — регіональний центр справляється зі своєю координацією в регіонах, центральний офіс готує всі необхідні документи і розрахунки для того, щоб запустити систему.

А наступником ви бачите когось?

Я думаю, що це завжди є питанням конкурсу. Повинен бути конкурс.

Про протести і згортання реформи Супрун

У той час, як Уряд схвалював вашу програму, під його стінами люди вимагали врятувати медицину, не дозволити згорнути медреформу. Це були закиди зокрема на вашу адресу. Як ви це пояснюєте?

Я ніяк не пояснюю речі, які не мають для мене жодної логіки. Вже третій місяць я не розумію, звідки вони навіть беруться. Навіть не бачу сенсу їх коментувати.

Але принаймні для себе маєте пояснення?

Ні. Я намагалася знайти відповідь, не знайшла.

Наприклад, йдеться про вплив на вашу роботу очільника комітету з питань охорони здоров’я, народного депутата від «Слуги народу» Радуцького. 

Ми знову зараз повертаємося до того, що є якісь безпідставні без жодних аргументів, просто так захотілося сказати, в повітря. Давайте не будемо обговорювати ті речі, які говоряться просто в повітря чи пишуться на парканах.

Про команду

Глядачка: Як ви оцінюєте досягнення на посаді вашого вже ексрадника Дмитра Раїмова? Або, можливо, бачите репутаційні втрати в тому, що особа була в міністерстві.

Я не можу давати оцінки щодо фаховості Дмитра. На певному етапі співпраця просто закінчилася. Зараз є інша команда, яка допомагає в цьому питанні. Я в МОЗ передусім бачу свою роль у тому, щоб ухвалювати рішення, які змінюють і покращують надання медичної допомоги. Супровідна функція, як медійна, важлива, але вона для мене на сьогодні вторинна.

Як ви прокоментуєте пост Ірини Литовченко про те, що в міністерства регулярно з'являються люди з оточення колишньої міністерки Богатирьової, а представниці фейкових благодійних фондів залучені до розробки постанов, політик і закупівель?

Я хотіла би, щоби працівники міністерства набагато більше працювали не в ФБ, а безпосередньо своїми зусиллями, пов'язаними з посадовими інструкціями і зобов'язаннями. І коментувати речі, котрі насправді є дуже суб'єктивними, я не збираюся.

Але, важливо, хто ваша команда. Реформи роблять люди.

Реформи робить держава у вигляді прийнятих документів і рішень.

Втілюють люди. І команда завжди важлива. Будь-який керівник говорить, що команда — це важливо. Ви звільняли, розходилися.

Я нікого не звільняла.

Радників, маю на увазі.

Призначення просто були скасовані, але це не є звільненням як на роботі.

Хто зараз ваші найближчі соратники, з ким ви працюєте, з ким ви втілюєте реформи?

Це працівники міністерства, яким ми даємо доручення згідно з процедурою, визначеною в міністерстві. Той, хто виконує доручення, і є тим, на кого можна опиратися. Не всі доручення виконуються, на жаль.

Ми маємо сформований офіс реформ, який складається з експертів, які працюють в різних міжнародних проєктах за підтримки міжнародних партнерів. Вони супроводжують у цих проєктах втілення тих чи інших реформ.

Народна депутатка від фракції «Голос» Ольга Стефанишина опублікувала відео, на якому колишній ваш радник Олександр Чумак каже «Давайте начинать, бо я им щас бошки отобью». За словами Стефанишин, ця фраза була адресована вам після представлення законопроєкту про зниження цін на ліки. Ви пояснювали, що він був готовий напрацьовувати фарм-політику. Чи досі він над цим працює? Що це взагалі за формулювання?

Для мене одна з задач, котрі я ще до призначення неодноразово озвучувала, було те, що в Україні неоднозначна фарм-політика. І коли в Олександра Чумака з'явилося бажання доєднатися до формування задач і документів, на той момент це було корисно.

Сьогодні в певних робочих групах, я так розумію, він як представник з українською фармою комунікує. Я мала розмову в уряді, до мене підходив ще представник від української фарми чи асоціації українських виробників, промисловців. Є дуже багато людей, які мають свої певні думки, бачення, як би було корисно в Україні сформувати і розвивати фармвиробництво. Для того, щоб прийняти максимально зважене і комплексне рішення, потрібно слухати різні думки.

Але єдине уточнення — про «бошки отобью».

Я, наприклад, чітко цього не почула. Це було написано, кимось протрактовано. До того ж, я не знаю, кому це адресувалося.

Це разове кимось зняте, протрактоване, і ви хочете знову, щоб міністр охорони здоров'я займалася такими речами? Ну давайте тоді ми відкриємо газети Факти або щось інше і будемо таке трактувати? Чи ми поговоримо про щось серйозніше?

Про медицину на лінії розмежування

Як буде розвиватися медицина вздовж лінії розмежування? Там люди часто цього потребують, там складніше це забезпечити.

Якщо ми говоримо про Донецьку і Луганську область, справді, є комплекс проблем на цій території. І є чітке розуміння влади, що потрібно посилювати.

Якщо ми говоримо про маленькі містечка, особливо близькі до конфліктних територій, то там є проблема з лікарями, не завжди ми можемо забезпечити достатньо лікарів. І тому одне з завдань, які обговорюємо — це можливість існування мобільних амбулаторій, які би приїжджали раз-двічі на тиждень до цих населених пунктів і могли не просто провести прийом, але й діагностику.

Ми маємо гарний приклад, по-моєму, Сєвєродонецьк, де місцева влада, розуміючи необхідність розвитку одного з відділень онкології, забезпечила 8 квартир для проживання спеціалістів, які приїдуть працювати. І це спрацювало.

Про дифтерію

У жовтні багато говорилося про спалах дифтерії. Яка ситуація зараз? Чи вдалося його локалізувати, чи є нові випадки? Яка ситуація з вакцинами і з сироваткою проти дифтерії? Говорилося, що її не вистачає, що до кінця листопада від ПРООН мали надійти 300 доз, сьогодні — 27. 

Вакцин є достатньо, зокрема й для дорослого населення — 5 мільйонів, по-моєму. Щодо сироватки, то індійське посольство надало нам понад 60 доз, ще 150 мало надійти від ПРООН. Навесні повинно бути ще тисяча сироваток. Тому їх достатньо. Зараз ми не маємо нових захворювань, і це хороший сигнал.