Через три роки у нас буде справжня поліція - Хатія Деканоідзе

Ви знаєте, як між собою вас називають підлеглі? «Шефиня». Вас характеризують як жорстку людину, але не жорстоку. Також говорять, що співробінкики міліції перешкоджають у роботі. Ви це відчуваєте?

Зазвичай мене називають просто Хатія, про «шефиню» не знала, але це приємно. Наскільки я жорстка... Думаю, у кожної людини свій характер. Інколи доводиться ухвалювати доволі жорсті рішення, інколи - досить неприємні. Часом я можу бути недоброю чи не подобатись людям лише тому, що я - голова Національної поліції.

Що стосується спротиву, то я б сказала, що це не спротив людей, це спротив системи. Ви, напевно, пам'ятаєте, коли у нас були перші акції протесту, і декілька сотень людей збирались під стінами Міністерства внутрішніх справ, де розташований офіс Національної поліції. Вони зібрались, щоб висловити своє незадоволення. Звісно, у кожної людини є право висловити свою думку, у кожної людини є право протестувати, але я не думаю, що система завджи буде пручатися. Принаймні я б навіть не називала першим етапом реформування те, що відбувається сьогодні, коли говорять «реформа національної поліції». Адже Національна поліція народилася лише 7 листопада. Ми лише утворилися, ми дійсно робимо досить багато, ми рвемося вперед. Поліція - для всіх, це орган, який захищає людей, який повинен орієнтуватися на сервіс. Кого бачить будь-хто з нас, коли виходить на вулицю, до кого звертається з проблемами? Звісно, до поліцейського, бо це перша людина, яка представляє державу.

А хто саме вас запросив очолити Національну поліцію, і як швидко ви погодились?

Мене часто запитують, чи важко було зважитись на це. Звісно, що важко, головно тому, що у мене в Грузії лишився син, моя родина. Моєму синові зараз 17, він закінчує школу і готується до університетських іспитів. І це неймовірно важкий період для нього, тому мені б дуже хотілося зараз бути поряд з ним. От саме це було найважчим.
І, якби я вам сказала, що тоді не розуміла, наскільки це важка робота, я б злукавила, але я усвідомлюю, як це важливо. Передусім важливо для нашої держави, для нашого народу. І, якщо у нас вийде, а я вірю що у нас обов'язково все вийде, Україна матиме справжню поліцію, яка буде хребтом безпеки для держави.

Довго говорили про те, що, ймовірно, цю посаду займатиме Ека Зґуладзе, але вона відмовилась. І було досить багато версій та пліток про те, чому вона відмовилась. Чи ви спілкуєтесь?

Я дуже тісно спілкуюсь з Екою. Ми вже давно товаришуємо, разом працювали в Грузії, разом працювали вже тут, у Києві, ще з самого початку, коли створювалась патрульна поліція. Це особисте питання до неї, чому вона не погодилась, але я розумію, наскільки важлива її підтримка.

Коли ви приїхали до України, ви бачили перспективи тут? Чи було розуміння, що вам можуть запропонувати таку роботу? Ви звільнилися з посади міністра освіти і науки Грузії після приходу уряду Іванішвілі, але залишились викладати у Грузії.

Я була деканом соціальних наук Кавказького університету в Тбілісі і пишаюся цим, бо люблю працювати зі студентами. Вперше у своєму житті я читала лекцію, коли мені було 23 роки. До України я приїхала у 2015, навіть пам'ятаю точну дату - це було 8 січня. Але тут, у вашій студії, я була раніше, коли ми з друзями заснували лідерську школу CAPS, і я пишаюся що ця школа досі працює.
Чи думала я, що опинюсь ось в такій ситуації? Звісно, що ні.

Ви поїхали за командою?

Напевно. Коли Ека приїхала, тоді й ми. Імплементатором програми патрульної поліції, цього великого проекту, міжнародної технічної допомоги є проект США, і насправді цей рік я пропрацювала з неймовірними людьми. Ми напрацювали та створили концепцію патрульної поліції, займались відбором, навчанням. Все це було досить цікавим, неймовірна пригода. Можу абсолютно відверто сказати, що це був лише початок, головне ще попереду, і у нас буде ще дуже багато роботи.

Декалька днів тому приїхала моя родина - тато, мама, мій син, і ми разом святкували Новий рік та Різдво. І от, журналістка запитує мою маму: «чи ви хвилюєтесь за Хатію? Бо у неї настільки важлива посада. Чи все у неї добре?» Знаєте, що відповіла мама? Вона сказала: «Звісно, все буде добре, але без вас нічого не вийде».

Ви працюєте над змінами в тій системі, де міліція завжди вважалася каральним органом. І, напевно, ви знаєте про випадок у Врадіївці, коли працівники міліції були причетні до зґвалтування молодої жінки. От, зараз зміни відбуваються у великих містах. Багатьох цікавих, як такі зміни будуть запроваджуватись у маленьних містах?

Мені часом кажуть: «та, коли ви ще закінчите з реформами, ми не віримо в це, у нас є підстави не вірити». Я не боюся роботи, можу працювати 24 години на добу, я завжди на роботі, я готова вислухати кожного, але єдине, що мене при цьому турбує і, навіть, інколи лякає, - це скепсис. От, чому ми почали масштабний процес переатестації? Всі наші світові партнери і донори називають переатестацію революційною і дуже маштабною реформою. Співбесіда та тестування для кожного співробітника поліції є важливими, щоб громадянське суспільство розуміло, як мислить кожна людина. Є два етапи переатестації: перший - це таємне тестування із загальних навиків на логічне мислення, а також професійний тест. Після цього комісія викликає кандидата на співбесіду. І я завжи закликала долучатись до роботи цих комісій. Так, ви критикуєте роботу поліції, вам не подобається, потрібно ще багато чого змінити, так прийдіть і допоможіть нам! Адже це має значення. І я дуже вдячна кожному, хто зараз працює в комісіях.

Кожен співробітник правоохоронних органів проходить через такий жорский фільтр. Додатково ще залучається поліграф, якщо комісія має сумніви стосовно людини. Крім цього, кожен співробітник проходить спеціальний тест, розроблений за ізраільською методикою, за яким вимірюється чесність людини.

Ми дійдемо до кожного районного відділку в країні. Ми дійшли до кожного відділку в Києві, до кожного відділку в області, в центральному апараті ми протестували кожного співробітника. Тому ці люди вийшли на вулицю. І ми не зупинимося і будемо йти далі.

Я нещодавно відвідала з офіційним візитом Канаду та США і мала особисту зустріч з начальником поліції міста Оттава. Довіра населення Оттави до поліції  95%. Це значить, що люди там переконані - поліція працює на них. Ми цього прагнемо.

Люди мають довіряти кожному поліцейському, який працюватиме на місці. Дільничний має працювати з населенням, має займатися превентивною роботою, працювати з дітьми. І це не якесь далеке майбутнє, 2016 рік має стати для нас вирішальним.

За два місяці роботи ви вже маєте три гучні прецеденти - це звільнення Василя Паскала, сепаратизм патрульного Савкіна, а також історія з «беркутівцями», які ніби-то залишились працювати після переатестації.

Що стосується «беркутівців» - торік 7-го листопада їх призначили на тимчасові посади, після переатестації вони мають бути перепризначені на постійні посади. Що значить переатестація? Це те, про що ми говорили - тестування, співбесіда, яку проводять представники громадянського суспільства. Тож, ці співробівники, про яких говорить Генеральна прокуратура, не пройшли переатестацію, бо призначення на тимчасову посаду в Нацполіції не є цією переатестацією. Люди, які займались цим питанням, напевно, не знали всієї процедури переатестації. Вони подумали, що наказ, про призначення на тимчасову посаду - це наказ про створення повноцінного поліцейського. А поліцейським людина стає лише тоді, коли він отримує форму, приймає присягу, отримує достойну зарплатню, але вже після проходження повного циклу переатестації. І, думаю, що на цьому вже можна поставити крапку.

Ми звільнили декількох співробітників поліції, коли з'ясувалося, що вони мають сепаратистські настрої. Це було в Одесі. Я особисто не маю можливості відслідковувати всі сторінки в соціальних мережах представників поліції, тому до цього закликаю долучитися суспільству. Якщо ви виявляєте такі епізоди, як наприклад сепаратизм, який я особисто ненавиджу, ви можете нам допомогти - передавайте інформацію департаменту внутрішньої безпеки.

Переатестація ще не закінчилась, підсумки, призначення, перепризначення - все це буде наприкінці січня.

Всі ми пам'ятаємо нещодавній скандал за участю Василя Паскала.

Він добровільно написав рапорт на звільнення.

Чи готові ви до кадрових змін, якщо є така реакція суспільства? І ви наголошуєте, що довіра для вас є надважливою?

Департамент внутрішньої безпеки займає досить тверду позицію у питанні стосовно наших співробітників. Теперішній очільник зібрав хорошу молоду команду, яка займається вирішенням досить важливих справ. Тому я, звісно, готова до кадрових змін.

Історія Василя Паскала. Як взагалі так сталося? Ви знали, що це за людина?

Насправді не було ніякої історії. І я наполягаю, що це вже минуле, а потрібно зосередитись на майбутньому. Василь Федорович Паскал написав рапорт за власним бажанням і пішов на пенсію. Я вважаю це мудрим рішенням, він зробив правильний вибір.

Хто ваш безпосередній керівник?

Я підпорядковуюсь Кабінету міністрів через міністерство внутрішніх справ.

Не можу не запитати вас. Арсеній Яценюк, ваш безпосередній керівник, назвав Міхеіла Саакашвілі «гастролером» та наказав забиратися з країни.

Я не політик і не маю політичних інтересів в Україні, адже я - поліцейський технократ і займаюся своєю справою. Я не буду коментувати жодних поліцейських процесів, бо це є основною концепцією Національної поліції України - поліція залишається поза політикою. Це має значення і кожен поліцейський повинен знати, що він поза політикою. Нехай політика залишається політикам, а ми будемо займатись поліцейськими справами.

Коли ви проводили реформи в Грузії, ви мали підтримку президента Саакашвілі. В Україні трохи інша ситуація, не можна, звісно, сказати, що Україна - країна «двох гетьманів». Ми не маємо прямого конфлікту між Президентом та Прем'єр-міністром, але напруження існує. Як ви працюєте в такій ситуації?

Я не відчуваю дискомфорту. Поліцейська реформа - це та реформа, яку люди вже відчули на собі. Ви це відчуваєте, ви бачите нових поліцейських на вулиці, відбувається процес, до якого залучене громадянське суспільство і є розуміння того, що ми робимо. На мою думку, поліція - це частина і суспільства, і влади, і всі розуміють, що мати справжню поліцію - це неймовірно важливо.

Якщо ми будемо робити все правильно, матимемо підтримку суспільства, якщо нас будуть підтримувати партнери, то за три - чотири роки у нас буде нормальна європейська поліція з сучасними стандартами. Коли ми говоримо, що поліцейський має бути професійним, чесним, ми маємо забезпечити його достойною зарплатою, формою, автомобілем, бензином. Адже кожен поліцейський має знати, що працюючи у маленькому селі, він матиме все необхідне.

Коли це все буде? Адже відомі випадки коли, не маючи грошей на бензин, поліцейські не виїзжають на виклик.

Зараз ми моніторимо ситуацію, і керівництво кожної області знає, що ми розподіляємо кошти так, аби поліцейські були забезпечені необхідним для роботи.
Крім цього, скоро у всіх містах з'явиться патрульна поліція. Їхня перевага у тому, що вони мобільні. І вони інколи роблять помилки, але вони чесні, вони не беруть хабарів і знають, що таке гідність, адже у них достойна зарплата, хороший автомобіль, якісна уніформа.
І, якщо ДАІ просто стояли на постах, вимагали гроші у людей, то патрульна поліція виїжджає на місце.

Водії, зокрема у Києві, мають до вас претензії, що ДАІ прибрали, але кількість аварій та порушень на дорогах не зменшилася.

Я весь цей шлях уже проходила. Просто люди знали, де стоїть інспектор ДАІ тому в цих місцях поводилися обережно. А якщо відверто, культура водіння не залежить від поліції чи інспектора ДАІ, не від Хатії чи від вас. Культура на дорозі залежить від менталітету людини.

До речі, ми запустили хорошу програму, коли патрульні поліцейські багато спілкуються зі школярами. В подальшому це також робитимуть дільничні. Вони розмовлять з дітьми 5 - 7 класів - це і є просвітницька робота. Кожна дитина має знати, що є правила дорожнього руху, ми повинні їх дотримуватись і це є частиною ментальної освіти. Поступово ми запускаємо такі проекти, будуть ще додаткові. І поступово ця культура поведінки на дорозі зв'явиться. От, нещодавно у нас було багато снігу, ми попереджали і закликали бути обережними, адже є небезпечні ділянки автодоріг, та все ж люди в стані алкогольного сп'яніння сідали за кермо.

Ви сказали, що ви - технократ. Якщо не помиляюсь, то 2014 року ви балотувались на місцевих виборах в Грузії і програли тоді «Грузинській мрії». Зараз, звісно, про це мова не йде, але ким ви себе бачите в Україні через деякий час? І на який термін діє ваша угода з Національною поліцією?

Я брала участь у виборах в Грузії, для мене це було важливим рішенням, і я отримала надзвичайно важливий досвід, познайомилась з неймовірними людьми. Я йшла на вибори мера дуже маленького містечка, і у мене з дитинства особливий зв'язок з цим маленьким містечком у східній Грузії. В Україні я не хочу йти в політику, тому що у мене є неймовірне завдання, а політика забирає досить багато часу. А велике завдання зараз - це не просто змінити кожного поліцейського, а щоб ми, поліція, допомогли змінити ментальність людей.
За законом мій контракт у поліції на 5 років. Але я не хочу думати що буде за 5 років. Я навіть не відчула, як я у такому віці опинилася в Україні, моєму синові уже 17 років. Я розумію що час летить, і надалі буде ще швидше, адже ми займаємося справою.

/Христина Бондаренко