Чеський президент їздить на курорти за російські гроші (огляд преси)

Агенція Bloomberg пише про розкол у стані російських олігархів та політиків. Автори поспілкувалися із п'ятьма посадовцями з оточення Володимира Путіна, які побажали залишитися анонімними. За їх словами, всередині кола близьких до Путіна людей загострилися суперечності - внаслідок санкцій, які вже нанесли серйозний удар по економіці. Російський рубль продовжує падіння, а зниження світових цін на нафту має серйозні негативні наслідки для Росії.

У той час як Путін зосереджений на зовнішній політиці, політичні конкуренти воюють за те, щоби збільшити свій вплив. 
Одна з груп, центром якої є прем'єр Дмитро Медведєв, стурбована тим, що Росія все більше відрізана від світової фінансової системи. Інша група, яка включає голів великих компаній, наприклад керівника "Роснефти" Ігоря Сечина, та силовиків, виступає за більший державний контроль економіки. "Роснефть", яка внаслідок санкцій не може залучати капітал на західних ринках, нещодавно попросила державної підтримки розміром у 38 мільярдів доларів. Якщо переможе друга група, то не виключена відставка Медведєва з посади прем'єра.

Чеське видання Respect опублікувало матеріал, в якому повідомляється, що президент Чехії Мілош Земан їздив на конференцію на грецький острів Родос за гроші голови Російської залізниці (РЖД) Володимира Якуніна, одного з найближчих до Путіна людей. Про це пише чеське видання "Респект". Як відзначають автори матеріалу, поїздку президента Чехії, його дружини та чотирьох співробітників оплатили організатори. Під час конференції Земан виступав російською мовою, закликав скасувати санкції проти Росії, а ситуацію в Україні назвав "грипом" - на відміну від ситуації з "Ісламською державою", яку Земан порівняв із "раком".

Російська пропаганда схожа на пропаганду "Ісламської держави". Про це пише видання EUObserver. На думку політолога Неріюса Малюкевічюса, Росія веде справжню інформаційну війну в Литві і рекрутує молодь методами, подібними до тих, які використовують терористи з "Ісламської держави". Росія за допомогою пропаганди маніпулює російськомовними мешканцями країн Балтії задля своїх геополітичних цілей, фактично рекрутуючи їх для участі в бойових діях на Донбасі. 
Поширюючи міфи про неіснуючі утиски російськомовних, Росія штучно створила розкол всередині України, що призвів до кривавих подій. Подібні тенденції простежуються і в країнах Балтії.

Чому ЄС підштовхує Україну підписати невигідний проміжний контракт із Газпромом замість дотримуватися своїх же правил? Це питання ставить у матеріалі на сайті Naturalgaseurope.com професор права лондонського Університету Сіті Алан Райлі. Він нагадує, що після тристоронньої зустрічі в Берліні 26 вересня комісар ЄС з енергетики Ґюнтер Еттінґер заявив, що, за умовами проміжної угоди, Україна до кінця року має сплатити Росії 3,1 мільярда доларів за раніше спожитий газ.

Якщо Росія до кінця жовтня отримає перший транш і передоплату за ціною 385 доларів за тисячу кубометрів, то поставить Україні п’ять мільярдів кубометрів палива. Київ на це поки не пристає.
 Автор називає ці умови неприйнятними для України: адже ціна у 385 доларів вища, ніж для багатьох європейських споживачів. На думку професора Райлі, ЄС має продовжувати внутрішнє розслідування щодо політично мотивованого ціноутворення "Газпрому".

Також невигідними умовами автор називає передоплату за газ та фіксований мінімальний об'єм палива: Україні тепер треба менше газу, бо немає потреби постачати його в Крим, а більшість підприємств Донбасу стоять. Професор вважає, що у питанні газу ЄС та комісар Еттінгер мають скористатися впливом, який вони мають на "Газпром". Європа має достатні запаси у сховищах, щоби пережити зиму і без російського газу, і тому може твердо наполягати на дотриманні Росією правил єдиного енергетичного ринку ЄС та вимагати прозорого ціноутворення. В будь-якому разі, вважає автор, Росія навряд чи відключить європейцям газ, адже це означатиме для неї втрату 28 мільярдів доларів щорічно та повну дискредитацію як постачальника палива.

Підсумок статті: ЄС має застосувати свої власні закони, а не змушувати Київ погодитися на поганий газовий контракт.