Чи можлива повторна окупація Лимана? Командир батальйону про посилення наступу росіян

На Донеччині одним із напрямків наступу росіян залишається Лиман, де від кінця 2023 року окупанти посилили штурми.

Невеличке село Терни, що за 20 км від Лимана, стало пріоритетним напрямком удару. Як повідомляло українське командування, росіяни зосередили свої резерви біля села і намагаються вийти до річки Чорний Жеребець. Захоплення Тернів становитиме загрозу для позицій Сил оборони у Серебрянському лісі, які тримають, зокрема, 63 окрема механізована бригада ЗСУ та бригада Нацгвардії «Азов».

hromadske побувало на позиціях 63 бригади та поспілкувалося з комбатом Тарасом про те, чи можлива повторна окупація Куп'янська і Лимана.

Після того, як росіяни вийшли з Куп'янська та Лимана, цей напрямок залишається одним з пріоритетних. Чи відчувається різниця між тим, як росіяни тут воювали минулого року і зараз?

Різниця навіть не між минулими роками чи місяцями — вона є між сьогодні й учора. Ситуація ускладнюється щодня, оскільки росіяни не втрачають надії захопити Донецьку й Луганську області повністю. Це завдання для них політизоване, тому що невдовзі «вибори» путіна.

У самій тактиці для них абсолютно нічого не змінилося — це ті самі «м'ясні штурми», навали на наші позиції. На жаль, мусимо констатувати, що людський ресурс вони ще мають. Буває дуже важко на нашому напрямку. Фактично кожного дня відбуваються штурми у смузі відповідальності нашої бригади.

Та наші воїни показують надзвичайні результати: і стійкості в окопах, і використання технологій.

Під час нашого контрнаступу на півдні у 2023-му росіяни пішли на Лиман. Тоді це була єдина ділянка, де вони мали потенціал для цього. Як їм вдалося прорвати оборону?

Вони промацують наші лінії захисту. Виходять декілька груп, зав'язують стрілецький бій з нашими хлопцями на короткій дистанції. Якщо якась із позицій сиплеться — вважайте, її противник записує як слабку, і невдовзі вони туди підуть уже більшими силами. На жаль, один з таких вразливих напрямків вони в нас і промацали.

Говорімо відверто, щоб не сидіти в рожевих окулярах: певні успіхи через великий людський ресурс вони мають. На одного нашого воїна — до п’яти-шести їхніх.

Розраховую, що невдовзі ми цю ситуацію вирівняємо і повернемо все назад. Зараз ведемо маневрову оборону, бо не хочемо втрачати людей, ми про них піклуємося. Так, можемо відходити з деяких позицій, але люди не мають думати, що ми відступаємо кілометрами чи навіть сотнями метрів. Ідеться про заготовлені позиції — декілька десятків метрів одразу за основною. Відійшли, щоб запустити росіян у контрольовану нами зону, там їх знищили — і повернулися на попередню позицію.

Нині багато говорять про те, що 2024 рік доведеться провести у маневровій обороні. А до наступу повернутися, можливо, лише у 2025-му. Що про це думають військові на позиціях?

Для того, щоб наступати, потрібні колосальні ресурси. До посади командира батальйону я був командиром роти у 54 механізованій бригаді та п’ять місяців брав участь у контрнаступі. Це дуже важко. Наступ потребує великих ресурсів як у техніці, так і в озброєнні, боєкомплекті, і передусім у людях. Тому що наступ — це не оборона. Дуже важко наступати на гарно підготовлену противником лінію оборони, де все вже вкопано, а ворог добре озброєний і чекає на тебе.

Тож не завжди все вдається. Якщо ми наступаємо, то всі чекають уже на другий день якогось глобального результату. А кожен звільнений метр нашої землі окроплений кров'ю воїна.

Я точно знаю, про що говорю. Ми наступали в авангарді під містом Соледар на село Яковлівка. Першого і другого дня ми мали успіх, забрали у них два ротні опорні пункти абсолютно без утрат. Вони за ніч перегрупувалися, закріпилися. Уже на третій день такого успіху мій підрозділ не мав. Ми почали втрачати людей, техніку — вони тоді вже все розуміли: куди ми будемо іти, який наш задум. І до села нас не пустили.

Хай наші люди не думають, що наступ — це «сів на техніку, поїхав, заїхав, забрав, закрився». Противник тут також воює.

Командири вашої ланки не бояться, що більшість військових демобілізується, коли ухвалять відповідний закон?

Найімовірніше, так і буде. Потрібно було раніше думати про демобілізацію, готувати ґрунт. Я проти жорсткої мобілізації — як-от виловлювання на вулиці. Але за мобілізацію як таку. Хлопців треба міняти, адже вони втомлені, сидять в окопах мокрі, холодні, воюють на ентузіазмі. Прийде час, коли нерви у них здадуть. Тож якщо буде можливість законно піти, вони однозначно підуть.

Я хочу, щоб кожен, кого мобілізують, зрозумів: ви не потрапите у штурмові підрозділи. Дружиш із технологіями, хочеш літати? У Збройних силах розвивають безпілотні ударні літальні апарати — сидітимеш за 30 кілометрів від Так військові називають зону безпосередніх боїв — першу лінію фронту«передка» й літатимеш, бомбитимеш ворога на безпечній відстані. Умієш ремонтувати машину? Будеш за 10 кілометрів від «передка» крутити машину тим хлопцям, які на ній на «нуль» поїдуть. Умієш добре куховарити? Будеш хлопцям смачний обід готувати. Є безліч професій, де ти будеш корисний.

Так, усе тримається на людях, усе тримається на піхоті, на штурмовиках, які йдуть уперед. Але забезпечення цих бойових підрозділів, їхня вчасна заміна, підвезення їжі, Бойовий комплект — боєприпаси для зброїБК й таке інше — залежить від тилових підрозділів.

Повертаючись до ситуації саме на цьому напрямку. Ви воюєте в лісах, на певних ділянках фронту бої ідуть у селах. Чим особливі бої саме на такому ландшафті?

Лісова місцевість має і свої переваги, й недоліки. Воювати в лісі важко, бо він потребує щільності позицій. Відповідно, більше людей потрібно садити в окопи. Але тоді їх немає ким замінювати. Виникає складне логістичне завдання: як замінити хоч когось, щоб люди відпочили? Це по-перше.

По-друге, існують обмеження щодо використання броньованої бойової техніки. Деякі напрацювання маємо, але не буду їх озвучувати. Ми знаходимо методи, як заїжджати туди і стріляти там, де раніше це було немислимо. А втім, класично, на повну використовувати бронетехніку ми тут не можемо.

Хто з боку росіян тут воює проти вас?

Я не знаю, скільки саме народностей є на території рф. Напевно, тут вони всі й повсюди. Лізуть з усіх щілин.

Це переважно кадрові військові. Чи, до прикладу, є Об'єднана назва російських підрозділів, у яких воюють ув'язнені. Їх використовують переважно для масових штурмів«Шторм Z»?

Кадрові військові у них закінчилися ще у 2022-му завдяки Збройним силам України. «Шторм Z» присутній — це ув’язнені, яким дають наркотики, щоб вони йшли вперед.

Про Так звана приватна військова компанія «Вагнер» — російські неофіційні сили, що з 2014 року брали участь у російсько-українській війні та інших міжнародних конфліктах, свою причетність до яких рф не визнавала«вагнерів» і «Шторм Z» говорять нісенітниці ті, хто з ними не воював. А я вам хочу сказати, що це надзвичайно серйозний підготовлений противник. Бо ці підрозділи спеціально готують для штурмових дій на лісовій місцевості, де в них напрямок головного удару. У них є людський ресурс, який дозволяє їм це робити.

Наприклад, підготували 300 тисяч — і ті поїхали виконувати свої завдання. Поки вони їх готували, з тюрем знову набрали 300 тисяч. Поки перші триста воюють, готують другі та вже набирають треті. У них такий конвеєр, вони мають час готуватися.

«Вагнер» і «Шторм Z», навіть Умовна об'єднана назва для бойовиків на боці російської армії, що підпорядковуються так званому президенту Чечні — рамзану кадирову«кадирівці» — це серйозний противник. Усі люблять над ними посміятися, а ви з ними в бою зіткніться — побачите, як смішно буде. Під Білогорівкою ми, напевно, людей 60 за один бій поклали, а вони як ішли потоком, так і продовжували йти на цю З жаргону військових — замаскована деревами та кущами лінія укріплень чи місце розміщення технікипосадку. Їх нічого не зупиняло. І в них ще була така річ… це, можливо, також якийсь наркотичний вплив — усіх З жаргону військових — загиблі в бою. Увійшло в ужиток під час вторгнення СРСР до Афганістану«двохсотих» збирали й викладали в коло. Я не знаю, що це в них за ритуал такий був, але вони реально їх виклали «сонечком». Ці трупи так днів зо три лежали.

Які перспективи росіян на цьому напрямку? Наскільки реальна загроза повторної окупації Куп'янська і Лимана?

Я схильний думати, що окупації не буде. Так, декілька сотень метрів нашої землі ми, на жаль, можемо втратити, але не втратимо наших воїнів. Тож певен, що маневрова оборона зробить свою справу.