«Чоловіча розмова» й амбітний план на $277 мільярдів. Перша зустріч Зеленського і Байдена — репортаж із Вашингтона

У Вашингтоні — душно та дуже жарко. Доки вечір не приносить довгоочікувану прохолоду, прогулюючись його напрочуд широкими вулицями ризикуєш отримати сонячний удар. Не звикли до такої погоди й місцеві жителі — вони ховаються від спеки переважно в оселях.

Ця атмосфера американської столиці — практично порожні вулиці та надзвичайна спека — дивним чином нагадувала і про ставлення до дводенного візиту делегації України. Вся увага в США прикута до урагану «Іда», що вирує в Міссурі. Але ще важливіша подія тут — виведення військ з Афганістану, саме це стало причиною відтермінування зустрічі Володимира Зеленського і Джо Байдена з 30-31 серпня на 1 вересня.

До перенесення дати українська делегація ставиться з розумінням: мовляв, причини вагомі та зрозумілі, головне — щоби зустріч відбулася і сторони обмінялися думками. Зауваження про те, що кінець серпня — в принципі невдалий час для візиту в США, відкидають.

«У нас відбувається дуже успішний візит з конкретними домовленостями. І за тим, як адміністрація Байдена ставиться до цього візиту, ми не бачимо в цьому [в перенесенні зустрічі — ред.] негативного контексту», — говорить нам глава українського МЗС Дмитро Кулеба.

Про що домовилися у Вашингтоні два президенти і як будуватимуться відносини України і США в епоху Зеленського-Байдена — в нашому ексклюзивному репортажі з американської столиці.

Енергетична безпека і «Північний потік-2»

Робота української делегації починається трохи пізніше від 8:00 ранку 31 серпня. З готелю Хей-Адамс, розташованого за парком навпроти Білого дому, виходить Володимир Зеленський. Його зустрічають кілька українських журналістів і шестеро членів знімальної групи телеканалу «Росія-1» — тільки для того, щоб запитати про «утиски російської мови в Україні». Сам Зеленський просто показує великий палець на камеру та їде.

У складі делегації з України — міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, міністр оборони Андрій Таран, міністр енергетики Герман Галущенко, голова НАК «Нафтогаз» Юрій Вітренко, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, голова офісу президента Андрій Єрмак, його заступник з міжнародних справ Андрій Сибіга, голова протоколу Ігор Брусило і не тільки.

В української делегації на два дні було заплановано до двох десятків заходів і зустрічей — від візиту до Міністерства енергетики США і до презентації плану трансформації України. Були й більш протокольні — наприклад, покладання квітів до Меморіалу жертвам Голодомору або участь у заході на знаменитому Арлінгтонському кладовищі.

Символічно, що Зеленський передусім зустрівся з міністеркою енергетики США Дженніфер Гренхольм, яка представляла країну на саміті «Кримської платформи» в Києва напередодні 30-ї річниці Дня Незалежності України та на її берегах провела тристоронні консультації (разом із Німеччиною) щодо «Північного потоку-2».

Здавалося, після американсько-німецької угоди історія з російським газопроводом для Вашингтона вичерпана. Але в Києві вважають, що перешкодити завершенню будівництва «Потоку-2» досі можна. Або хоча б мінімізувати ризики.

«Між стратегічними партнерами — двома країнами, що співпрацюють між собою за багатьма пунктами, — можуть бути відмінності», — дипломатично пояснює нам колишній посол США в Україні Вільям Тейлор. За його словами, Конгрес США, як і Україна, не вірить у неповоротність «Північного потоку-2» і намагається зупинити його за допомогою санкцій.

Під час зустрічі Гренхольм і Галущенко підписали угоду про співпрацю, де йдеться, серед іншого, про диверсифікацію джерел енергії, яка забезпечить енергетичну безпеку країни. Також сторони домовляються про будівництво енергоблоку Хмельницької АЕС. На думку ж українського президента, російський газ — «найбрудніший у світі» через виробничі витрати, «корупцію, шантаж і маніпуляції».

$30 млрд для сільськогосподарського і цифрового хабу

За кілька годин голова Пентагону Ллойд Остін говорить про $60 млн військової допомоги, виділених Байденом напередодні. Він запевняє: США підтримуватимуть Україну в захисті суверенітету від російської агресії. А також — сприятимуть інтеграції в НАТО. До цієї теми українська сторона збирається повернутися.

В американському Міноборони Остін і Таран підписали одну з ключових угод між Україною і США — про стратегічні основи оборонного партнерства. Документ на п'ять років передбачає поглиблену співпрацю між оборонними відомствами обох країн у сфері кібербезпеки, безпеки Чорноморського регіону та розвідки, а також реформи оборонного сектору.

Також Україна та США погодили обмін передовими розробками та митною інформацією, налагодження каналу захищеного зв'язку та співпрацю в авіаційній та космічній сферах.

Але своєрідною родзинкою програми став анонс плану трансформації України — десятирічного проєкту вартістю до $30 млрд, який допоможе перетворити країну на енергетичний, сільськогосподарський і цифровий хаб і форпост безпеки.

«Це те, про що експертна спільнота говорила досить давно — що Зеленському треба було їхати до Вашингтона з конкретною стратегією дій, — зазначає експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв. — Коли ми не можемо показати більш практичні результати реформ, коли вони в нас переважно планові, така стратегія і є свого роду лакмусовим папірцем, що ми від реформ не відмовляємося і це — процес незворотний».

Свій план трансформації український президент анонсував у Маунт-Верноні — садибі першого президента США Джорджа Вашингтона, що нині працює як музей. Почувши, що Вашингтон близько восьми років очолював боротьбу за незалежність США (і переміг), Зеленський зазначив: «У нашій країні, на жаль, восьмий рік йде війна. Ми теж дуже віримо в перемогу, і те, що ми перебуваємо тут — це, можливо, хороший знак».

Зеленський також анонсував, що в плані трансформації України закладено понад 80 проєектів на загальну суму $277 млрд. Ідеться про залучення програм міжнародної допомоги, кредитів, інвестицій. Президент зазначив, що сподівається, що американські партнери «активно долучаться до реалізації цього амбітного плану».

Конкретні кроки щодо втілення цього плану обіцяють показати восени — до засідання комісії зі стратегічного партнерства на чолі з Кулебою і його американським візаві Ентоні Блінкеном. Комісія ця, до слова, не збиралася з 2018 року. І вже цей факт, а також згадка «плану трансформації» у спільній заяві Зеленського і Байдена свідчить: Вашингтон ініціативу схвалив.

Під час презентації плану Зеленського ведуча та головна редакторка Української служби «Голосу Америки» Мирослава Ґонґадзе запитала у президента про боротьбу з корупцією — тему, яку неодноразово порушували у відносинах України та США. Зеленський заявив, що ця боротьба залежить від судової реформи і повноцінної роботи програми «Держава в смартфоні» (додаток «Дія», електронний сервіс державних послуг, розроблений Міністерством цифрової трансформації України — ред.). Вона мінімізує вплив чиновників на різні процеси і, відповідно, повинна буде зменшити корупційні схеми.

«Це фундаментальні речі. У цьому напрямі, у боротьбі з корупцією, я вважаю, що ми вже перемогли. А оцінять і будуть використовувати вже наступні люди, наступні президенти», — заявив Зеленський.

Зустріч у Білому домі

Другий день у Вашингтоні ми проводимо в очікуванні найголовнішої частини візиту — зустрічі Зеленського і Байдена. До пів дня український президент бере участь у церемонії покладання вінків на знаменитому Арлінгтонському кладовищі, презентує «план трансформації» американському бізнесу і виступає з промовою в Меморіальному музеї Голокосту.

Допуск на територію Білого дому — після ПЛР-тестування, навіть якщо ви повністю вакциновані та в масці.

За лічені хвилини до приїзду Зеленського, саме коли українських журналістів пропустили за ворота Білого дому, не витримує навіть погода — починається дощ. А потім — саме до приїзду кортежу — на кілька хвилин стихає. І далі знову ллє (і литиме весь день).

У цей час в теплі Овального кабінету Байден і Зеленський обмінюються заготовленими привітаннями й розповідають пресі про план зустрічі. Американський президент зазначає, що відносини між країнами як ніколи міцні й будуть ще міцнішими. І згадує свою промову у Верховній Раді в грудні 2015 року, де він говорив, що сподівається «одного разу повернутися» до Києва.

Зеленський своєю чергою підкреслює бажання Байдена зустрітися «в цей непростий час» — на тлі евакуації американських військ з Афганістану й урагану «Іда», що звалився на східне узбережжя США. Висловлює співчуття щодо 13 американських військовослужбовців, які загинули внаслідок теракту в Кабулі 25 серпня. «Ми розуміємо цей біль», — додає український президент.

Переговори Зеленського і Байдена спочатку відбуваються в складі делегацій, а потім — віч-на-віч. Замість запланованих 40 хвилин вони тривають трохи більш як дві години.

«Класична дипломатія говорить про те, що якщо запланована зустріч була розширена зненацька, то були знайдені або точки дотику, за якими робота пішла вперед, або проблемні точки, які потребують обговорення. Обидва випадки для нас — позитив», — пояснює Олександр Краєв.

«Наші відносини — наріжний камінь для безпеки, демократії та прав людини в Україні та в усьому регіоні. Ми підтримуємо глибокі та всеосяжні реформи, необхідні для втілення європейських і євроатлантичних прагнень України... Її успіх має центральне значення для глобальної боротьби між демократією та автократією», — йдеться у спільній заяві за підсумками переговорів.

Заява більша, ніж очікувалося, і складається з п'яти блоків: безпека й оборона; демократія, правосуддя і права людини; енергетична безпека та клімат; економічне зростання і процвітання; протидія пандемії та гуманітарна допомога. У заяві повторюються вже досягнуті домовленості (наприклад, рамкова оборонна угода) і є нові (наприклад, $12,8 млн фінансової допомоги Україні для боротьби з пандемією).

Поки ЗМІ читають заяву, Зеленський їде до Конгресу для зустрічі з представниками Українського корпусу — групи з більш ніж 30 американських парламентаріїв, які підтримують Україну. Їх на зустрічі було лише вісім — зараз сезон відпусток, і конгресмени не у Вашингтоні. Але і ця кількість, запевняє нас Вільям Тейлор, — хороший знак.

«Це свідчення того, якого значення конгресмени надають цій зустрічі. Вони були готові повернутися з відпусток, навіть в умовах урагану, і зустрітися з Зеленським та його делегацією», — пояснює колишній посол США в Україні.

Усе краще, ніж очікувалося

Після цієї зустрічі Зеленський їде на відкриття Українського дому — центру української культури в столиці США. Там він спілкується з українськими журналістами та розповідає про «чоловічу розмову» з Байденом, яка «не протягом усього часу відбувалася в сонячній атмосфері». Зеленський запевняє, що з боку американського президента «негативу щодо нього, його команди, Офісу президента не було».

Головні теми, які обговорювали Зеленський і Байден, очевидні: Крим і Донбас, «Північний потік-2», НАТО. Український президент передав американському підготовлені заздалегідь формати участі в урегулюванні війни на Донбасі, зокрема за допомогою «Нормандського формату». Він заявляє, що слово «Крим» в розмові лунало дуже часто.

Стосовно «Північного потоку-2», то Зеленський говорить про «велику перемогу» — гарантії американських санкцій проти російського трубопроводу, якщо Росія «створить енергетичні проблеми для України». Мабуть, це ті «конкретні речі й гарантії», за які український президент обіцяв боротися напередодні. Хоча схоже зобов'язання Вашингтон разом із Німеччиною давали й у своїй спільній заяві трохи більше як місяць раніше.

Але стосовно НАТО позиція США залишилася незмінною: вони підтримують приєднання України до Альянсу, хоча конкретних термінів не називають. Раніше Зеленський заявляв, що для України членство в НАТО — це «питання тактики», тоді як для США і Європи — стратегії. «Але ми чекати не можемо», — говорив він.

В цілому і переговори, і підсумкова заява Байдена і Зеленського відбулися краще, ніж можна було очікувати, вважає Олександр Краєв: «Це демонструє, що Україну сприймають не просто як яму, яку потрібно засипати грошима і допомогою, щоб вона просто функціонувала. Україну сприймають як партнера; не як проблему, а як потенційний розв'язок проблеми».

«Я вважаю, українська делегація приїхала добре підготовленою. Вони приготували презентацію своєї дипломатичної, політичної, економічної, інвестиційної стратегій та стратегії безпеки. Її важливо було презентувати в ЗМІ, а через них — американцям і українцям, аби показати: між Україною і США існує партнерство», — додає Вільям Тейлор.

На підтвердження цього американського президента можна очікувати в Україні вже наступного, 2022 року, вважає Тейлор.

За підтримки «Медиасети»