Чому чоловіки живуть менше, ніж жінки? Проблема в хромосомі Y — дослідження

Результати свого дослідження вчені оприлюднили в науковому виданні Biology Letters.

Відомо, що ДНК людини складається із 46 хромосом, з яких дві є статевими: в жінок вони однакові (позначаються XX), а в чоловіків — різні (позначаються XY).

Так само і в усіх ссавців: самки мають однакові статеві хромосоми (така стать ще має назву гомогаметної), а самці — різні (або гетерогаметна стать). Щоправда, в інших тварин може бути інакше: так, самці птахів мають статеві хромосоми ZZ, а самки — ZW.

Ще понад 30 років тому виникла гіпотеза, відповідно до якої види, в яких статеві хромосоми різні, живуть менше, ніж види з однаковими статевими хромосомами. Пояснювалося це тим, що відмінна статева хромосома більш вразлива до згубних мутацій.

Гіпотеза отримала назву «захищеної X-хромосоми». Її перевіряли й раніше — як на людях, так і на інших тваринах, наприклад, мухах-дрозофілах.

Утім австралійські дослідники вперше перевірити гіпотезу одразу на 229 різних видах. І результати показали, що особи всіх розглянутих видів із різними статевими хромосомами жили загалом менше — у середньому на 17,6%.

Там, де гомогаметна стать позначала чоловічі особини, їхня середня тривалість життя була на 20,9% довшою, ніж у жіночих. А в гомогаметних жіночих особин тривалість життя була більша від чоловічих лише на 7,1%.

«Я очікувала, що побачу лише зв’язок між гомогаметною статтю й тривалістю життя. Тож для мене став цікавою несподіванкою той факт, що те, яка саме стать є гомогаметною в того чи іншого виду, так само може грати роль у тривалості життя того чи іншого організму», — зазначила одна зі співавторок дослідження Зо Ксірокостас.

Хоча результати дослідження, за словами Ксірокостас, підтверджують «гіпотезу захищеної Х-хромосоми», вона все ж потребує подальших досліджень — зокрема й щодо відмінностей у тривалості життя залежно від того, чи є гомогаметна стать чоловічою або жіночою.