Чому екстрена контрацепція без рецепта — право вибору, дуже важливе для жінок
Не один і не два рази від небажаної вагітності Марину рятували таблетки. Тож нині жінка здивована: чому ці ліки внесли до переліку рецептурних. Адже це означає, що потрібний рятівний засіб тепер просто так в аптеці не купиш, якщо стався незахищений секс чи зґвалтування.
Таких, як Марина, багато. Петиція про безрецептурний продаж препаратів екстреної контрацепції вже зібрала понад 25 тисяч підписів.
Ті, хто вимагає змін, наполягають, що зі списку рецептурних препаратів необхідно виключити «Постинор» та інші препарати екстреної контрацепції (далі — ЕК), адже заборона безрецептурного доступу до ЕК — це позбавлення жінок права уникнути небажаної вагітності та посягання на їхню репродуктивну свободу.
Екстрена контрацепція — це презерватив, але іншої дії
«Обов’язкова консультація лікаря для отримання рецепта затримує час прийому препаратів і робить їх менш ефективними. Також через релігійність, некомпетентність деяких лікарів жінка взагалі може не отримати рецепт, а часу на пошук іншого лікаря вже не буде. Перешкоди в отриманні препаратів ЕК призведуть до збільшення кількості абортів, народження небажаних дітей, страждань жінок і дітей», — пояснюють у петиції.
Авторка, яка зазначена на сайті КМУ, — Анна Туманян, однак текст петиції написала фемактивістка Ольга Гайович. Жінка має вищу медичну освіту та зауважує, що екстрену контрацепцію рекомендує до застосування ВООЗ в екстрених випадках, адже це вагомий фактор зниження частоти підліткових вагітностей.
«У 84 країнах, зокрема у всій Західній Європі та США, екстрена контрацепція продається без рецепта, тому що вона екстрена. На випадок, якщо не спрацювала регулярна контрацепція (а ефективної на 100% контрацепції не існує) або стався незахищений статевий акт, або зґвалтування. Це безпечні препарати, якщо дотримуватися правил прийому, а ризик шкоди від неправильного прийому нижчий, ніж від аборту і тим більше небажаної вагітності», — каже Гайович.
Фемактивістка ділиться, що її засмутила кількість медичних та інших блогерів, які не розібралися в питанні, не дослідили інформацію з офіційних медичних сайтів США, ЄС чи бодай ВООЗ, але почали розповідати, як це правильно — рецепт на «Постинор».
«Лікар на прийомі не зможе за цей час зробити обстеження й аналізи (ліки слід прийняти якнайшвидше після сексу, максимум за 72 години — ред.), його консультація буде аналогічна консультації провізора», — переконана Гайович.
Дехто не розуміє проблеми, мовляв, нині воєнний стан, і препарати ЕК дозволено відпускати без рецептів.
«Воєнний стан закінчиться — по-перше. По-друге, це брехня, що у всіх лікарів можна швидко отримати рецепт. Дуже багато з них не вийдуть ні на який зв’язок до прийому, а записатися до них на прийом можна буде лише за кілька днів. Окрім того, жінка може бути в іншому місті чи селі. Електронні рецепти, переписки з лікарями в месенджерах, дзвінки — це звична річ здебільшого у великих містах. Я живу в селищі Київської області, мені ніхто рецепт негайно не випише», — ділиться Ольга Гайович.
За її словами, поки що продаж препаратів ЕК частково регулюється здоровим глуздом і жіночою солідарністю.
«Але провізорки теж не мають ризикувати роботою через неадекватні закони. Після закінчення воєнного стану за продаж без рецепта аптекарів чекатиме штраф у розмірі приблизно 11 000 грн. Це інформація від провізорок», — зауважила Гайович.
«Екстрена контрацепція — це презерватив, але іншої дії, і «надягається» він вже не до, а після. Випадки бувають різні: десь поїхали далеко, в горах чи в селі, от сталось так. У вас є 72 години для прийому препарату, який допоможе не завагітніти. Але краще 48 чи навіть 24 години, бо не завжди є зв’язок з лікарем, а ще треба знайти аптеку. Тож однозначно — екстрена контрацепція має продаватись без рецепта», — переконаний Віталій Костенко, гінеколог вищої категорії.
«Ми діємо на випередження, щоб не боротись з наслідками, а запобігти проблемам»
«Боротьба за безрецептурний продаж препаратів ЕК — це стратегічна робота на безпеку жінок і покращення демографічної ситуації, — вважає Тамара Злобіна, філософиня й керівниця експертного ресурсу «Гендер в деталях». — В Україні зазвичай працюють з проблемою, коли вона вже сталась, і виправляють наслідки. А маємо мислити наперед і запобігати проблемам. Тому цією петицією ми діємо на випередження, щоб впровадити в Україні найкращі європейські практики».
Вона розповіла, як працювати з типовими запереченнями щодо цієї теми:
1.«Постинор» і так можна купити без рецепта.
«Тому що аптеки нехтують правилами, а під час війни можуть їх законно ігнорувати. Це закінчиться. «Постинор» — у списку рецептурних препаратів, і його потрібно звідти вилучити», — пояснює Злобіна.
2.Можна взяти рецепт у лікаря наперед і носити «Постинор» у сумочці.
«Це нереалістичне очікування, яке не враховує 100 і 1 випадковість життя», — констатує експертка.
3.Екстрена контрацепція має серйозні побічні дії, її потрібно приймати під наглядом лікаря.
«В екстреній ситуації запис до лікаря — це змарновані час і гроші, які можуть бути не у всіх. В екстреній ситуації лікар не проводитиме обстежень, а просто попередить про ризики і випише рецепт, — зауважує Тамара Злобіна. — Так само попередити про ризики може фармацевт, як це робиться в деяких європейських країнах. А культура регулярних медоглядів і профілактичних консультацій — це питання іншого рівня, і вирішується воно масштабною державною політикою, а не рецептами й заборонами».
4.Якщо зробити «Постинор» безрецептурним, жінки їстимуть його пачками.
«Не треба вважати жінок дурними за замовчуванням. Раптово в коментаторів з’явилась «донька куми маминої подруги», яка використовує «Постинор» замість звичайної контрацепції, — каже пані Тамара. — Це міська легенда, єдиний сенс якої — контролювати жінок. Більшість ліків можуть бути дуже шкідливими за умови необдуманого чи неправильного використання».
Керівниця «Гендеру в деталях» резюмує: «Рецептурні обмеження не можуть компенсувати брак державної політики та сексуальної освіти в школах — цим потрібно займатися окремо. Консультація фармацевта, заповнення короткої анкети під час купівлі знімає ризики необдуманого вживання ліків».
Авторка: Ніна Король