НАТО їде в Україну — інтерв’ю з очільником місії

НАТО їде в Україну, а не навпаки, як зазвичай. Альянс проведе чергове виїзне засідання свого керівного органу — Північноатлантичної ради — в Києві 9 — 10 липня. До нього входять посли країн-членів НАТО, що постійно працюють у Брюсселі.

Їхати в Київ вирішили не одразу. Цьому передували консультації. Мовою дипломатії так називають сумніви, дискусії, суперечки перед ухваленням складного рішення. Востаннє з таким візитом альянс приїздив до України десять років тому. На той момент він був значно відкритішим до ідеї можливого подальшого розширення на схід, ніж нині.

Отже, що означає цей візит, як саме обговорюють українське питання на засіданнях НАТО, та чи спілкуються між собою українські й російські дипломати при альянсі — про це в інтерв’ю з в.о. голови місії України при НАТО Єгором Божком. Розмова відбулася в кулуарах під час засідання голів держав-членів у Брюсселі, де відкрили нову штаб-квартиру.

В.о. глави місії України при НАТО Єгор Божок Фото: Місія України при НАТО

Як так сталося, що цього разу не Україна їде у штаб-квартиру Північноатлантичного альянсу в Брюсселі, а НАТО приїжджає в Україну? Від чого це залежить? В чому унікальність такого заходу?

Північноатлантична рада – це найвищий постійно діючий керівний орган альянсу, уповноважений ухвалювати рішення з усіх важливих політичних питань. Коли Північноатлантична рада здійснює візит до якоїсь країни – це є чітким та беззаперечним сигналом твердої підтримки НАТО цієї країни.

Наприклад, Північноатлантична рада в обов’язковому порядку періодично здійснює візит в столицю кожної країни-члена альянсу. Коли вона їде до країни-партнера, це означає, що в організації вирішили засвідчити недвозначну, повну та беззастережну підтримку країні.

Вирішили відвідати Україну – це говорить саме за себе. Запрошення відвідати її президент Петро Олексійович Порошенко передав НАТО відразу після вступу на посаду. З того часу тривали консультації всередині альянсу щодо того, чи може організація так неоднозначно засвідчити свою підтримку нашої держави чи ні. В результаті ухвалили рішення, що так. Врешті-решт у липні цього року відбудеться візит Північноатлантичної ради в Україну. В його рамках — обов’язкове засідання комісії Україна-НАТО за участю українського президента.

Вам вдавалося отримувати якісь реакції від російської місії щодо цього, і чи ви, взагалі, спілкуєтеся? Можливо, через посередників із НАТО між місією Росії та України?

Реакції як такої ще не було, але я абсолютно чітко її передбачаю. Контактів з російськими дипломатами у штаб-квартирі НАТО немає. По-перше, тому що вони позбавлені можливості доступу до штаб-квартири альянсу. По-друге, тому що всіляко уникають контактів з українськими дипломатами. Напевно, тому що їм просто немає чого сказати, дивлячись нам у вічі. По-третє, мені особисто було б неприємно здійснювати такі контакти, протягувати руку представнику країни, яка напала на мою батьківщину.

Влітку керівний орган НАТО проведе засідання в Україні (на архівному фото - генсек НАТО Єнс Столтенберг (ліворуч) та президент України Петро Порошенко) Фото: EPA/SERGEY DOLZHENKO

На засіданні в Брюсселі 25 травні на рівні голів держав-членів порушувалося питання Мінських угод, генсек підтвердив це. Ми часто чуємо, що вони мають бути виконані. Лунають різні заяви, зокрема з боку Єнса Столтенберга щодо цього. Це дуже загальні речі. Можна пояснити предметніше, якщо Макрон і Меркель порушують це питання на саміті НАТО, що це означає? Про що вони можуть говорити?

Все, що протягом останніх років відбувалося в НАТО з точки зору оборони та стримування Російської Федерації, обумовлене тим, що в 2014 році Росія напала на мою державу. А ще тому що в 2008 році Росія напала на Грузію. І свого часу, в 2008 році, цьому не надали належної уваги. Після того, як Росія напала на нашу країну в альянсі зробили правильні висновки й почали відновлення політики оборони та стримування.

В.о. глави місії України при НАТО Єгор Божок Фото: Місія України при НАТО

До речі, засідання 25 травня не є саммітом. Це є позачерговою зустріччю лідерів країн-членів альянсу, яка проводиться здебільшого у зв’язку з тим, що до влади у США, ключовому союзнику, прийшла нова адміністрація. З нею треба звірити годинники, уточнити підходи і публічно підтвердити незмінність трансатлантичної єдності та раніше ухвалених рішень щодо політики оборони й стримування, підтримки України і політичного тиску на Росію.

На момент проведення Північноатлантичної ради в Києві, ймовірно, буде відоме ім’я постійного голови місії України при НАТО. Можна сказати щось з цього приводу? Так довго чекали цього призначення.

Я хочу сказати, що питання призначення голови місії України при НАТО має вирішитися, сподіваюся, протягом ближчих тижнів. Наскільки мені відомо, президент України зробив свій вибір. Прекрасно знаючи всіх українських дипломатів, які працюють нині в центральному апараті Міністерства закордонних справ і за кордоном, президент України, на мою думку, вибрав найкращого представника дипломатичної служби для того, щоб він представляв нашу державу в НАТО. Це свідчить про те, що він дуже серйозно ставиться до нашої взаємодії з альянсом.

Чи буде в України свій офіс у новій будівлі штаб-квартири НАТО? Вона переїжджає разом з країнами-членами?

Переїжджають всі, але не завтра. Для завершення підготовчих робіт в новій штаб-квартирі нам потрібно ще трохи часу. Можу вам підтвердити, так, Україна матиме свій невеличкий офіс в новій штаб-квартирі альянсу.