Чому ЄС розблокував рахунки Юрія Іванющенка

З минулорічної редакції санкційного списку зникло прізвище Юрія Іванющенка — українські правоохоронні органи не змогли довести до суду кримінальні провадження щодо біглого олігарха.

До списку ЄС Іванющенко потрапив навесні 2014-го року. Але загроза зняття з нього санкцій з'явилася вже за півроку — на той час в Україні щодо Іванющенка не відкрили жодного кримінального провадження. Таким чином ЄС не мав формальних підстав для продовження санкцій ще навесні 2015 року.

Як Іванющенко потрапив у санкційні списки ЄС

Підставами для включення в санкційні списки є незаконне привласнення державних коштів або активів. Також під санкції потрапляють співучасники цих злочинів. Персональні санкції стосуються арешту банківських рахунків фігурантів списку та їхнього майна на території Євросоюзу.

У жовтні — листопаді 2014-го року громадська організація Центр протидії корупції направила до Генеральної прокуратури три заяви про злочини. Одна з них стосувалася розкрадання 1,7 мільярда гривень «кіотських» коштів(які були отримані в ході продажу квот на викиди в атмосферу за “Кіотским протоколом” і були призначені для утеплення лікарень а дитячих садочків) при утепленні дитячих садочків компаніями Іванющенка.

Генеральна прокуратура відреагувала на ці факти і відкрила кримінальне провадження за статтями «незаконне збагачення» та «розкрадання». Процесуальним керівником у справі став Юрій Столярчук — екс-заступник генпрокурора Віктора Шокіна, а зараз — заступник Юрія Луценка.

ГПУ одразу надіслала в ЄС інформацію про відкриття провадження. Євросоюз використав цю інформацію для продовження санкцій в 2015 і 2016 роках.

За даними прокуратури, у Іванющенка заарештували 1,8 мільйони швейцарських франків, 30 мільйонів доларів на рахунках латвійських банків, та 575 тисяч доларів на рахунках в банках Монако. Щоправда, за даними Центру протидії корупції, правоохоронці в Швейцарії та Монако сумарно арештували значно більше – близько 200 мільйонів доларів.

Генпрокуратура України завела справу проти Іванющенка за фактом розкрадання 1,7 мільярда гривень «кіотських» коштів (на архівному фото 5 квітня 2013 року Іванющенко (ліворуч) виходить з будівлі Ради)

Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

Розгляд справи Іванющенка в суді

Згідно чинного законодавства, з моменту оголошення про підозру, у слідчих органів є 2 місяці для передачі справи до суду. У виключних випадках термін можна продовжити на рік. Але і за цей час обвинувальний акт прокуроти так і не підготували. За рік, за даними Центру протидії корупції, прокуратура провела лише одну слідчу дію — допит юриста, який написав заяву про злочин.

В січні 2016 року адвокати Іванющенка звернулися до Печерського суду Києва з вимогою закрити провадження щодо їхнього клієнта.

Звернення адвокатів Іванющенка розглянув суддя Солом’янського суду Києва Олександр Бобровник. Він же зараз розглядає і справу проти відстороненого голови Державної фіскальної служби Романа Насірова. 27 січня 2016 року Бобровник прийняв ухвалу про задоволення скарги адвокатів Іванющенка. ГПУ було зобов’язане виключити Іванющенка з провадження.

Зверненя адвокатів Іванющенка до Печерського суду Києва у січні 2016 року з вимогою закрити провадження щодо їхнього клієнта розглядав суддя Солом’янського суду Києва Олександр Бобровник, який нещодавно розглядав справу Романа Насірова Фото: Інна Соколовська/УНІАН

ГПУ намагалася оскаржити таке рішення в судах апеляційної і касаційної інстанції. Зрештою справа дійшла до Верховного суду.

28 лютого цього року Генеральний прокурор Юрій Луценко звинуватив Верховний суд України у закритті всіх справи проти Іванющенка.

«Сьогодні дізнався, що Верховний суд без повідомлення прокуратури прийняв рішення закрити всі справи по Іванющенку. У мене є багато емоцій і не менше аргументів проти цього рішення. Але єдиний вихід — якнайшвидше змінити склад ВСУ», — заявив Луценко.

У Верховному суді спростували заяву генпрокурора.

«Верховний суд не мав підстав брати ці справи до розгляду, оскільки прокуратура не надала доказів неоднакового застосування законодавства судами інших інстанцій. Прокуратура може звернутися повторно до ВСУ із заявою про перегляд цих справ, але ці справи мають бути належним чином оформлені, тобто мати всю доказову базу», — заявили у ВСУ.

Крім того, у Верховному суді зазначили, що термін звернення не обмежений. Але станом на 7 березня прокуратура не зверталася до ВСУ із заявою про перегляд справи.

Після розгляду в українських судах, правоохоронні органи мали розморозити арештовані рахунки Іванющенка в банках України.

Крім того, після рішення судів, ЄС виключило Іванющенка з санкційного списку. Це мало зняти арешт з усіх його активів і рахунків в Євросоюзі. За даними Центру протидії корупції — це 5,4 мільярди гривень.

Акція протесту активістів антикорупційних організацій 6 березня 2017 року біля Адміністраціх президента Україні проти виключення Радою ЄС зі списку санкцій Юрія Іванющенка

Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

Що далі буде з санкційним списком?

Генеральна прокуратура звітує, що продовжує справу проти Іванющенка за фактом розкрадання 1,7 мільярда гривень «кіотських» коштів. І навіть об’єднала це провадження з провадженням щодо ринку «Сьомий кілометр» (у 2010 одразу після приходу до влади Віктора Януковича, Іванющенко отримав у дар 25% одеського ринку. В 2016 році ГПУ відкрила проти нього справу за фактом вимагання).

Але об’єднання двох проваджень в одне не допоможе повернути олігарха-втікача до санкційних списків, вважає експерт Центру протидії корупції Дарья Каленюк:

«Ця справа по «Сьомому кілометру» не допомогла б зберегти санкції. Тут йде мова про вимагання, в якому державний бюджет не постраждав. А санкції ЄС були накладені саме стосовно осіб, дії яких спричинили втрати коштів з державного бюджету України».

За словами експертів, якщо слідство здобуде додаткові докази для того, щоб оголосити Іванющенку підозру, це можна зробити в будь-який момент. Але це зовсім не означає, що санкції будуть відновлені, а гроші повернуті. Також в наступному році буде в рази складніше переконувати ЄС у потребі продовжити санкції щодо інших фігурантів.

«Якщо не буде результатів ще рік, я думаю, що з цього списку зникне не одне прізвище. Питання перебування в санкційному списку є ключовим в цій історії. Іванющенко виключений зі списку, а під час перебування там, фактично у нього були найбільші арештовані кошти зі всіх фігурантів», — стверджує експерт Трансперансі Інтернешенал Андрій Слюсар.

Санкційні списки були створені в 2014 році. Проте, за три роки немає висновку по жодному фігуранту. За цей період в кріслі генпрокурора сиділи троє осіб: Віталій Ярема, Віктор Шокін та Юрій Луценко.

Загалом в списках значилися двадцять двоє осіб. Зараз під санкціями залишаються Віктор Янукович, Віталій Захарченко, Віктор Пшонка, Олена Лукаш, Андрій Клюєв, Віктор Ратушняк, Олександр Янукович, Артем Пшонка, Сергій Клюєв, Микола Азаров, Сергій Курченко, Дмитро Табачник, Сергій Арбузов, Олександр Клименко та Едуард Ставицький.

Раніше з санкційного списку були виключені Андрій Портнов, Віктор Янукович молодший, Раїса Богатирьова, Олександр Якименко, Олексій Азаров, Ігор Калінін та Юрій Іванющенко. Більшість із них випали зі списку по причині відсутності підозри з української сторони.