Чи вдалося врятувати саміт Україна-ЄС?

Єдність президентів Європейської ради та Європейської комісії не дорівнює єдності країн-членів Європейського Союзу. Якщо є перша, але немає другої — Україні варто чекати серйозних проблем.

Черговий 19-й саміт ЄС-Україна, який відбувся в Києві 13 липня, підтвердив правильність цієї тези. Ще до зустрічі Петра Порошенка з Дональдом Туском та Жан-Кодом Юнкером з дипломатичних джерел було відомо, що київське засідання на найвищому рівні завершиться без спільної підсумкової декларації, хоча її 7-сторінковий проект був готовий.

У гру знову, як і в історії з ратифікацією Угоди про асоціацію, вступили Нідерланди.

Засідання саміту ЄС-Україна у Києві на найвищому рівні завершилось без спільної підсумкової декларації (на фото зліва направо - президент України Петро Порошенко, президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер та президент Європейської Ради Дональд Туск) Фото: Микола Лазаренко/POOL 

ЄДНІСТЬ КЕРМАНИЧІВ ІНСТИТУЦІЙ ЄС

«Сьогодні ми ясно бачимо, що зовнішньому ворогу вас не здолати. Але ви можете зазнати поразки від самих себе. Ви маєте будь-що тримати свою єдність й уникати внутрішніх конфліктів, як чуми. Я завжди повторював це своїм співвітчизникам, коли був прем’єр-міністром Польщі. Я повторюю сьогодні це всій Європі», — такими словами розпочав свою участь у засіданні в стінах Адміністрації президента Дональд Туск, президент Європейської ради.

Не вперше на таких зустрічах він говорив українською — цього разу навіть ще впевненіше й вільніше. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер навіть пожартував, чи не стала українська, завдяки Туску, робочою мовою саміту.

Сам Юнкер озвучив головну проблему України: «Ми просимо, але це не повчання, щоб Україна посилила протидію корупції, тому що вона зводить нанівець усі зусилля, яких ця чудова нація нині докладає».

Головний закид до української влади: вона досі не створила антикорупційний суд, прострочивши дедлайн — червень 2017-го.

Обидва президенти європейських інституцій закидають Україні невирішенність кпроблеми корупції всередині країни Фото: Микола Лазаренко/POOL 

У зв’язку з цим глава Єврокомісії озвучив нову ідею: мовляв, чи не створити замість окремого суду антикорупційну палату у складі Верховного Суду. Саме палату у складі суду, де засідатимуть судді, а не антикорупційну комісію, антикорупційний комітет чи будь-які інші наслідки «труднощів перекладу».

Юнкер назвав таку палату «проміжним рішенням». Мовляв, її реальніше створити в короткі терміни — за кілька місяців. Отже, у ЄС визнали, що сформувати й запустити повноцінний антикорупційний суд за кілька місяців Україні не до снаги. У перспективі, як можна зробити висновки зі слів президента Єврокомісії, Україна таки мала б знайти «остаточне рішення», тобто створити окремий суд.

Порошенко ж волів говорити не про нестворений тут і зараз суд, а про майбутні далекосяжні плани євроінтеграції у різні простори й ринки Євросоюзу: «Намірами України в перспективі є приєднатися до Митного Союзу з ЄС, інтегруватися до Шенгенської зони, стати частиною Цифрового ринку чи Енергетичного союзу. Це потужний стимул для реалізації економічних, соціальних, секторальних та інших реформ».

Глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер запропонував створити замість окремого суду антикорупційну палату у складі Верховного Суду Фото: Микола Лазаренко/POOL 

НЕЄДНІСТЬ КРАЇН-ЧЛЕНІВ ЄС

Президенти інституцій ЄС та український глава держави намагалися втримати фокус на позитивних установках, конкретних результатах співпраці й конструктивній критиці. Зрештою, були об’єктивні підстави: 11 червня почав діяти безвізовий режим із ЄС, 11 липня завершилася ратифікації Угоди про асоціацію, яка з 1 вересня запрацює вповні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Україна долала шлях до безвізу з Євросоюзом

Але повною мірою заретушувати головну контраверсію і навіть розчарування цієї зустрічі це все не могло. Саміт завершився без ухвалення спільної підсумкової декларації. Те саме трапилося й на саміті ЄС-Україна в листопаді 2016 року. Тоді все ще тривала епопея із призупиненням ратифікації Угоди про асоціацію Нідерландами. Нині ж ця країна таки завершила ратифікацію.

На виборах у березні цього року там перемогла дружня до України «Народна партія за свободу і демократію». У чому ж тоді знову проблема? Як виявилося, вона — у потребі тамтешнього уряду бути послідовним. Мовляв, обіцяли виборцям, що Україна не отримує перспектив членства в ЄС завдяки асоціації. Вони повірили —значить не можна на першому ж саміті знову говорити про європрагнення України.

Приблизно такою є логіка дій нідерландців, як пояснив Громадському на правах анонімності європейський дипломат. Рішення однієї країни достатньо, щоб заблокувати плани Євросоюзу підтримати спільну декларацію з Україною.

Не зайвим буде процитувати принагідно Угоду про асоціацію: «Європейський Союз визнає європейські прагнення України й вітає її європейський вибір, зокрема її зобов’язання розбудовувати розвинуту й сталу демократію та ринкову економіку».

Нідерланди не турбує, власне, цей юридично обов’язковий документ. Наріжним каменем стала політична декларація, що має символічний, а не правовий характер.

За день до саміту Туск, Юнкер і Порошенко винайшли певну формулу, як урятувати ситуацію: наголос вирішили робити на першоджерелі — Угоді, що підтверджує європейські прагнення України. Хоча для українських дипломатів, наскільки відомо Громадському, принципово було отримати підтвердження європейських перспектив України саме в тексті спільної заяви. Часом символи не менш значимі, ніж юридичні документи. Компромісу так і не вдалося домогтися.

«Найважливішим документом є Угода про асоціацію. Це не гасла. Запровадження безвізового режиму, Угода про асоціацію, зона вільної торгівлі — ось наша нова реальність. Я лише хочу ще раз процитувати Угоду: ЄС визнає європейські прагнення України та вітає її європейський вибір», — наголошував Дональд Туск. Він і справді намагався нейтралізувати терпкий посмак невдачі.

Головні учасники саміту намагалися втримати фокус на позитивних установках, конкретних результатах співпраці й конструктивній критиці (на фото зліва направо - президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер, президент України Петро Порошенко та президент Європейської Ради Дональд Туск під час официійної церемонії зустрічі біля Адміністрації президента) Фото: EPA/SERGEY DOLZHENKO

ГОЛОВНЕ — ЗАЯВИ ЧИ РЕФОРМИ?

Насправді ж нині м’яч на боці України. Від неї очікують конкретних реформ, кроків і результатів. Одне з нагальних питань — антикорупційний суд. Але воно не єдине. Перелік довгий. Для того, щоб отримати третій транш макрофінансової допомоги від ЄС розміром 600 мільйонів євро, Україна має виконати до жовтня 21 умову. Досі виконала 14. Проти семи наразі стоять мінуси.

Ідеться, зокрема, про зняття мораторію на вивіз лісу-кругляку, про покращення процедур електронного декларування статків чиновників, про реєстр бенефіціарних власників, про надання права на прослуховування Національному антикорупційному бюро.

У листопаді Єврокомісія оцінить стан виконання 21 умови. Відтак ухвалюватиметься остаточне рішення, чи перераховувати гроші. Власне, у короткостроковій перспективі це має значно більше значення для європеїзації України, ніж символічна декларація.

Європейський вибір робить Україна сама, незалежно від того, чи хтось його підтверджує, чи ні.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram