Кінець «епохи Байдена»: головні цитати віце-президента США про Україну

На деякий час запанує невизначеність, адже поки що не відомо, хто в новій президентській адміністрації куруватиме питання України, і чи, взагалі, його виділять з-поміж багатьох інших нагальних проблем.

Досі в історії незалежної України Київ мав не так багато друзів та справедливих критиків такого рівня. Для прикладу, можна назвати ще президента Європейської ради Дональда Туска. У випадку з Байденом велике значення має його особиста дружба з українським президентом Петром Порошенком.

Барак Обама відвідав Україну після Помаранчевої революції ще до свого президентства. Однак під час двох каденцій у Білому домі Обама не прилітав сюди жодного разу, на відміну, приміром, від М’янми, де побував двічі.

Водночас, Джо Байден під час перебування на посаді побував в Україні цілих шість разів. Вперше – у 2009 році за часів президентства Віктора Ющенка та прем’єрства Юлії Тимошенко, а востаннє – 16 січня, за лічені дні до завершення виконання обов’язків віце-президента США.

Україна, разом з її проблемами, революцією, анексією Криму та війною на Донбасі, стали частиною посадових обов’язків Байдена. За його словами, від початку так званої «української кризи» він щотижня проводив  близько двох-трьох годин у телефонних розмовах з українськими лідерами. У заявах щодо України, він дозволяв собі відкрито захоплюватися сміливістю українського народу та активністю громадянського суспільства, а також жорстко критикувати постмайданну українську владу за недотримання обіцянок і повільність у впровадженні важливих реформ.

Однак є у відносинах між Україною та Джо Байденом і темна пляма – робота сина Гантера в раді директорів української газової компанії Burisma Holding Ltd., зареєстрованої на Кіпрі. Цю фірму пов’язували з міністром екології в останньому уряді Миколи Азарова Миколою Злочевським. Прихід до керівництва цією компанією американців експерти пов’язували з тим, що Злочевський її продав. Байден наполягав, що його син не був задіяний в Україні в жодних корупційних схемах і що він не отримував від нього, як батька, жодної протекції.

Громадське.Світ підготувало підбірку яскравих висловлювань цього політика. Іноді здавалося, що він вірить в Україну більше, ніж ті, від кого безпосередньо залежить майбутнє країни. Іноді здавалося, що він розумів цю країну краще, ніж ті, хто в ній народилися й сидять у її владних кабінетах.

Про залученість в українські справи

З виступу у Верховній Раді 8 грудня 2015 року:

Скріншот з відео Інформаційне управління Верховної Ради України

– Я був майже в кожному куточку цього світу. Мабуть, залишилося дуже мало країн, в яких я ще не побував. З часу обрання мене віце-президентом я подолав мільйон триста тисяч кілометрів. Увесь світ спостерігає за вами. Це факт. Вони спостерігають за вами, тому що сподіваються, що ваш успіх у вашій боротьбі проти безжалісної агресії Кремля і проти ракової пухлини корупції матиме вплив і на них.

Під час останнього візиту як віце-президента США, спільна заява з Петром Порошенком 16 січня 2017 року:

Фото president.gov.ua

– Пане президенте, я, певно, все одно буду телефонувати вам раз на два тижні, щоб просто почути ваш голос. Так я до цього звик.

Про боротьбу українців

Під час візиту до України в грудні 2015 року:

– Я щойно прилетів з Вашингтона до столиці України – Києва. І зустрівся з мером Києва, у минулому – всесвітньовідомим боксером, але зараз в українців інші бої. Перший з Москвою, що перетинає кордон і порушує міжнародні норми, а другий з місцевою корупцією, якою впродовж десятиріч живляться олігархи. Це дуже важкий бій. Ми обіцяємо допомагати їм на обох фронтах. Саме для цього я тут.

Під час візиту до України в грудні 2015 року біля меморіалу Небесної сотні:

Фото twitter/usembassykyiv

– Всі ці люди з Небесної сотні, кожен із них віддав життя за свободу. Це звичайні українці. Ця влада має зобов’язання – не допустити невдачі цього разу. Помаранчева революція не виправдала очікувань. Те, що сталося на Майдані, не може зазнати невдачі. Це обов’язок влади.

Під час візиту до України 21 листопада 2014 року:

– Ви дивовижні люди, український народе. Ви відважні люди. І ви показали це вчергове на весь світ. І завдяки вашій мужності і вашій жертовності, українці перемогли – ви виграли для себе шанс докорінно змінити історію вашої країни на краще, значно краще.

Під час візиту до України 21 листопада 2014 року:

– Будувати демократію складно. Побудова демократії вимагає терпіння. Вона вимагає дій на підкріплення риторики, яка звучить добре, лише коли підтверджена. Важка робота, залізна рішучість – ось що потрібно. І навіть тоді немає стовідсоткової гарантії успіху. Це важка робота.

З виступу у Верховній Раді 8 грудня 2015 року:

Скріншот з відео Інформаційне управління Верховної Ради України

– Вперше з часів середньовіччя дзвони Михайлівського собору підняли тривогу, закликаючи громадян України підкріпити своїх братів і сестер на Майдані. Десятки тисяч людей відповіли на цей заклик: приносили їжу, одяг, ковдри, медикаменти і свою допомогу. А світ дивився. І я в прямому сенсі висів на телефоні з  тодішнім Президентом, закликаючи до стриманості. Проте останній штурм таки розпочався. Серед криги й вогню, Небесна сотня, у яку полетіли кулі снайперів з дахів будинків, заплатила найвищу ціну, яку платять у цьому світі справжні патріоти. Їх кров і відвага дали українцям другий шанс на свободу. І їхня жертва,  скажемо прямо, зараз перетворилася на ваш обов'язок.

– Поставити загальне добро, вище власного інтересу. Це повинно бути стандартом для кожного з вас, депутатів, згідно якого будуть про вас судити. Це стандарт, згідно якого будуть судити вас ваші онуки, ваші правнуки, ваші нащадки: чи вистачило у вас моральної відваги поставити загальне добро вище місцевих упереджень. Ви це можете. Це все у ваших руках. Не у чиїхось – у ваших. Ви можете схилити траєкторію історії цієї нації в бік більшої справедливості та можливостей для вашого народу, і зробити це зараз.

Після візиту до України в грудні 2015 року:

– Ця країна має другий шанс на запровадження справжньої демократії, молоді люди ціною власних життів дали Раді другий шанс її збудувати. Депутати мають дві великі небезпеки: російську агресію та місцеву корупцію. І ми готові допомогти їм дати відсіч обом. Якщо вони це робитимуть, я не маю сумнівів, що вони увійдуть в історію, це зібрання, Рада, як вони її називають, як засновники нової,  першої в історії, щиро демократичної, вільної України. Я сподіваюся на це. Така моя надія.

Про агресію Росії

Після зустрічі з екс-прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком 22 квітня 2014 року:

Фото kmu.gov.ua

– Жодна держава не має залякувати сусідів, нарощуючи війська вздовж кордону. Ми закликаємо Росію відвести сили. Жодна нація не має живити нестабільність у сусідній державі.  Ми закликаємо Росію припинити підтримувати людей, що ховаються за масками у формі без розпізнавальних знаків, поширюючи неспокій у Східній Україні. І ми чітко дали зрозуміти, що подальша провокаційна поведінка Росії потягне збільшення санкцій та поглиблення ізоляції.

– Америка не визнає і не визнаватиме російську окупацію та спроби анексувати Крим. Ми цього не зробили, не зробимо, і наполягатимемо, щоб і інші не приймали цієї незаконної анексії.

Фото kmu.gov.ua

– Якби Росія виконала зобов’язання і поважала український суверенітет і територіальну цілісність, ми могли б почати раціональну дискусію про санкції. Але це не те, що сталося. Замість цього ми побачили більше провокаційних дії, більш кричущу неповагу до угоди, яка була підписана Росією . І допоки це триває, Росія зіткнеться із зростанням ціни цього для неї і більшою ізоляцією. Це досить просто і зрозуміло. Є спосіб усе це змінити. Робіть те, що ви погодилися зробити, пане Путін.

Під час останнього візиту як віце-президента США 16 січня 2017 року:

– Ми не будемо визнавати сфери впливу за жодною країною. Суверенні держави мають право на власні рішення і на вибір союзів за своїм бажанням. Все, на цьому крапка. Крапка.

– Разом із нашими партнерами в ЄС та у «Великій Сімці» ми дали чітко зрозуміти, що санкції діятимуть доти, доки Росія повністю, наголошую – повністю, не виконає свої зобов’язання за Мінськими угодами.

– Політична складова Мінських угод не може бути виконана, поки російські силові дії не будуть зупинені. Лише тоді, коли Росія та контрольовані нею особи припинять бойові дії, і на Донбасі знову буде мир і безпека, можна очікувати від України виконання її політичних зобов’язань.

Автор: Мирослава Пеца