Дебати без краваток: Якими ми побачили кандидатів на голову Суспільного

10 квітня Наглядова рада Національного суспільного телерадіомовлення України має обрати голову НСТУ. На цю посаду є вісім кандидатів. Переможець наступні 4 роки визначатиме, яким курсом розвиватиметься Суспільне мовлення, вже як публічне акціонерне товариство, 100% акцій якого належить державі.

Щоб зробити конкурс більш публічним, Громадське разом з колегами з Громадського радіо, організували дебати між учасниками конкурсу. В дебатах взяли участь 6 з 8 кандидатів: Зураб Аласанія, Роман Вибрановський, Олександ Зирін, Олександр Зорка, Олександр Коваленко і Марек Сєрант.

Не знайшли можливості прийти на дебати Юрій Дараган і Олег Наливайко. Останній очолює Державний комітет телебачення і радіомовлення і після відставки Зураба Аласанії супроводжував фінальний етап перетворення Національної телекомпанії України. Медіаексперти вважають, що він є одним із фаворитів на цьому конкурсі, тож до нього було багато питань.

Дебати відбувалися в студії Громадського телебачення в режимі прямого ефіру; одночасно трансляція провадилася на хвилях Громадського радіо.

Зліва направо кандидати на посаду голови НСТУ: Зураб Аласанія, Олександр Зирін, Олександр Коваленко, Марек Сєрант, Олександр Зорка та Роман Вибрановський

Фото: Громадське

Питання до кандидатів були поділені на три блоки. В першому претендентів на крісло голови НСТУ просили розповісти свою візію Суспільного і пояснити, чому вони йдуть на цю посаду.

Зураб Аласанія бачить Суспільне мовником, незалежним як від влади, так і від олігархів. З цією тезою погоджується Роман Вибрановський, який додає, що здивований малою кількістю претендентів на цю дуже важливу для постмайданної України посаду.

Олександр Зирін хоче повернути НСТУ лідерські позиції на ринку, для чого йому потрібно «жорстко налагодити» виробництво і технічне оснащення. «Переобладнати обладнання» для якісної картинки обіцяє і Олександр Коваленко. Олександр Зорка вбачає в місії Суспільного бути «капілярами», якими ідеї громадянського суспільства «просочуються» до влади. «Деолігархічним і аполітичним» бачить суспільне мовлення Марек Сєрант, який наголошує на рівних квотах в ефірі для політиків і створені тематичних каналів за польським прикладом.

В другому блоці кандидатів просили дати відповідь, як би вони діяли в гіпотетичній ситуації, якби мізансцена з славнозвісним «вінком Януковича» повторилася з нинішнім найвищим посадовцем країни. З різною аргументацією всі учасники відповіли, що дали б цей епізод в ефір, навіть, якби якби Кабінет міністрів чи Адміністрація президента просили б цього не робити.

В заключній частині дебатів кандидати, на основі власних концепцій розвитку, розповідали як вони збираються зробити Суспільного мовника впливовим і популярним. А також мали можливість задати питання своїм суперникам.

На відео нижче можна подивитися найкращі моменти дебатів.

ХТО ВИБИРАЄ, КОГО ОБИРАЮТЬ

Наглядова рада НСТУ складається з 17 членів— по одному від депутатських груп і фракцій та дев’ять від представників громадськості.

Також нагадаємо, у фінальній частині конкурсу беруть участь 8 кандидатів.

 ЗУРАБ АЛАСАНІЯ, 52 роки

Інженер-будівельник за освітою. Засновник харківського інформагентства «Медіапорт». Член Громадської організації «Громадське телебачення».

З 2005 по 2010 очолював Харківську обласну державну телерадіокомпанію.

У березні 2014-го призначений директором Національну телерадіокомпанію України. У листопаді 2016 подав у відставку, стверджуючи, що ситуація з фінансуванням НТКУ є катастрофічною.

Наприкінці 2016 заявив про намір знову подати свою кандидатуру на конкурс очільника суспільного мовлення: «Бажання довершувати те, що починав, є природнім, як на мене. Моя стратегія — збудувати суспільне мовлення. Можуть бути тисячі стратегій, але насправді має бути одне і теж — побудова суспільного мовлення, якого в країні немає»

 РОМАН ВИБРАНОВСЬКИЙ, 39 років

Журналіст за освітою, з 2002 по 2005-й працював на «Громадському радіо».

Після нетривалої роботи на 5 каналі, став директором з виробництва публіцистичних програм Національної телекомпанії України.

Керував виробництвом документальних фільмів на 1+1.

З 2015-го по 2016 рік опікувався роботою з міжнародною пресою РНБО.
Тоді ж працював на телеканалі ЗІК та UA:Перший.

«Наша логіка відрізняється від логіки державного телебачення в дуже простий спосіб: державне телебачення має певну кількість людей і вони щось роблять. Це неприпустимо в сучасному світі. Нам потрібно змінити саму логіку підходу. Хороша людина – це не професія, патріот – не професія… Все залежить від того, якої якості продукт видається і який сервіс отримують люди», — говорить Роман Вибрановський.

 ЮРІЙ ДАРАГАН, 56 років

Має журналістську освіту. Починав роботу позаштатним кореспондентом УТ-1.

Очолює сумську телерадіокомпанію «Відікон». Раніше працював кореспондентом Національної телерадіокомпанії в Сумській області.
В інтерв’ю сумському сайту dancor.sumy.ua на питання журналіста «Як ви дивитеся на те, що «Відікон» асоціюється з рупором влади?», відповів:

«У Сумах транслюється приблизно 40 каналів, і у кожного є свій господар
— «Керманич». У «Відікон» також є підтримка, і це цілком нормально. Я вважаю, що розумна влада повинна допомагати телебаченню. Але, якщо вона буде «нахиляти» і «викручувати руки» журналістам, від такого телебачення користі не буде нікому. Результат може бути непередбачуваний. Розумна влада повинна керувати телебаченням, розставляючи бажані акценти, і не більше того. А все інше має бути на совісті тих, хто безпосередньо це телебачення робить».

У стратегії основну увагу планує приділити регіональним підрозділам НСТУ.

 ОЛЕКСАНДР ЗИРІН, 57 років

Журналіст за освітою, незалежність України зустрів на УТ-1, де працював продюсером і режисером постановником програм «Вечірні новини» та «Вечірній вісник». Пізніше, як автор, співпрацював з виданнями «День», «Дзеркало тижня», «Вечірній Київ», «Телекритика», «Профіль» та іншими.

У резюме зазначає: впродовж 2001 — 2005 років працював над авторською концепцією побудови громадського ТБ в Україні.

«Моєю метою є повернення національного телебачення і радіомовлення на чинне місце в системі телебачення і радіомовлення України. Програма, яку я пропоную називається «виробництво та переоснащення», — Олександр Зирін.

 ОЛЕКСАНДР ЗОРКА, 61 рік

За освітою журналіст. Очолював програмну службу НТКУ, керував телеканалом «Право TV», працював у газеті «Вечірній Київ».

Стратегія Олександра Зорки має підзаголовок «Суб’єктивні нотатки». У ній не йдеться про структуру менеджменту чи розпорядженням майном — радше про загальні принципи роботи «каналів мовлення» та філософію управління.

 ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО, 33 роки

Має технічну та управлінську освіту. Працював енергетиком, слюсарем-механіком на великих підприємствах — Алчевському металургійному комбінаті, «Пивзаводі на Подолі».

Останні 6 років  керує електропідстанціями на НТКУ.

«Пішов на посаду для того щоб реалізувати свої плани. В першу чергу я запропоную якісний контент. Перше — якість і контент, наступне — технічне і технологічне переоформлення на новітні системи обладнання виробничих приміщень. За моїми підрахунками це можна зробити за 5 років», — Олександр Коваленко

 ОЛЕГ НАЛИВАЙКО, 56 років

За освітою журналіст. До 1991-го, впродовж семи років, — завідувач відділу політики і преси Львівського обкому Ленінської Комуністичної Спілки Молоді України.

На початку 90-х працював керівником прес-служби Міністерства економіки України. Був президентом Інформаційного агентства УНІАН.

З 2014 очолює Державний комітет телебачення та радіомовлення України.

Стратегія Наливайка є найбільшою і найдетальнішою з усіх запропонованих. За інформацією головної редакторки «Детектору медіа» Галини Петренко, кандидат у своїй концепції реформи відповів навіть на питання, які не ставила Наглядова рада.

Одне з його першочергових завдань — «провести ретельний аудит і розробити план оптимізації наявних фондів та експлуатаційних витрат на їхнє утримання, значна частина яких взагалі не потрібна для забезпечення діяльності Суспільного мовника, але при цьому вона, як важка гиря, тягне компанію вниз».

 МАРЕК СЄРАНТ, 40 років

Польський журналіст, політолог за освітою. Працював на телеканалах «Polsat», Еспресо TV, а також у Студії Савіка Шустера. Впродовж трьох останніх років мешкає в Україні, висвітлює українські події в польських медіа.

«Я  балотуюся, тому що хочу бачити Суспільне мовлення в Україні. Його немає, хоча Україна має для цього великі ресурси. Я людина, яка прийшла з бізнесу, яка зробила успішний телеканал у Польщі. Також, я людина ззовні, тому я не пов’язаний з жодними політичними силами і олігархами. Це гарантія того, що може зробити моя особа і це є гарантією того, що ми можемо зробити суспільне мовлення якісним і професійним — як у Західній Європі. Хочу зробити тематичні канали, хочу змінити підхід до роботи, оновити техніку, студії, і оновити штат людей або з наявного штату зробити професіоналів», — Марек Сєрант

Фото: Громадське