Децентралізація на фініші: чи завершать реформу за 9 місяців?
Що ближче до кінця року, то більше децентралізації. Спершу стартували виборчі процеси в громадах, в яких відбудуться вибори 22 та 29 грудня. Потім на з’їзді «Слуги народу» її новообраний лідер Олександр Корнієнко заявив, що партія братиме участь у цих виборах, а реформа децентралізації має завершитися в 2020 році. hromadske пояснює, на якому етапі реформа і що потрібно зробити для її завершення.
Де та коли обиратимуть керівництво громад у 2019 році?
22 та 29 грудня відбудуться перші вибори в 92 об’єднаних територіальних громадах (далі — ОТГ). Керівництво 86 із них обиратимуть напередодні католицького різдва. Ще 6 підуть на вибори в останню неділю року.
Найбільше громад, які підуть на перші вибори, — в Закарпатській (9 громад), Рівненській (9 громад), Дніпропетровській (8 громад) та Запорізькій областях (9 громад). Натомість в Черкаській області взагалі жодна громада не йде на вибори, а в Львівській, Луганській, Сумській, Житомирській та Донецькій областях вибори відбудуться тільки в одній громаді.
Крім перших виборів, довибори відбудуться ще в 40 громадах.
Чому об’єднуються громади?
Головна ідея децентралізації — максимальне делегування повноважень на місця. А щоб було за що ці повноваження виконувати, уряд в 2014 провів фінансову децентралізацію, віддавши об’єднаним територіальним громадам частину загальнодержавних податків та перевівши їх на прямі відносини з державним бюджетом. Після цього ОТГ отримали можливість самостійно формувати власні бюджети і не залежати від волі районних та обласних адміністрацій.
Завдяки децентралізації власні доходи місцевих бюджетів за 5 років зросли на 200 мільярдів гривень: з 67 мільярдів в 2014 до 267 мільярдів гривень у 2019 році.
Також уряд за 5 років витратив більше 60 мільярдів на субвенції та підтримку Державного фонду регіонального розвитку. За ці гроші в регіонах будували та ремонтували дороги, школи, лікарні та амбулаторії, спортивні майданчики, купували необхідне обладнання чи техніку.
Чи далеко ще до завершення децентралізації?
За 5 років децентралізації об’єдналися чи приєдналися до вже створених ОТГ 4572 громади. Це майже 42% від усіх територіальних громад.
Аби місцеві вибори восени 2020 відбулися за новою системою, коли виборці обиратимуть керівництво громади, а не сіл чи селищ, урядові та Мінрегіону за 9 місяців необхідно переконати об’єднатися більше ніж 6 тисяч міських, селищних та сільських громад.
Чому децентралізація буксує?
Процес сповільнювали обласні ради, які все ще мають право затверджувати та переглядати перспективні плани формування громад області. Рекордсменом стала Закарпатська облрада, яка тільки у вересні, на 6 році реформи, затвердила перспективний план ОТГ області.
Аби уникнути подібних проблем в майбутньому, Кабмін розробив і вніс до Верховної Ради законопроєкт, за яким уряд затверджуватиме розроблені обласними адміністраціями перспективні плани. Народні депутати підтримали документ в першому читанні і відправили на підготовку до другого читання за скороченою процедурою.
Інший камінь спотикання — голови міських, селищних та сільських рад, які не бажають об’єднуватися. Причини різні: страх перед змінами, небажання втрачати владу, неготовність іти на поступки сусідам. Все це підігрівається на рівні районних адміністрацій, сенс існування яких втрачається за умови 100% децентралізації.
Окремо питання до Центральної виборчої комісії, яка не змогла призначити дату виборів в 23 об’єднаних громадах, через що вони наступного року не зможуть отримати фінансову автономію, навіть якщо такі вибори відбудуться.
Які виклики стоять перед урядом?
Головний виклик перед Кабміном Гончарука — до жовтня 2020 року завершити реформу децентралізації. Єдиний спосіб це зробити — ухвалити новий адміністративно-територіальний устрій і прийняти його в парламенті як закон, вважає директор з питань науки та розвитку «Інституту громадянського суспільства» Анатолій Ткачук. На його думку, період для добровільного об’єднання закінчився, і єдиний спосіб піти на місцеві вибори в 2020 році за новою системою — це примусово об’єднати громади, які досі цього не зробили.
При цьому текст нового закону може бути максимально простий і складатися з 24 пунктів — по одному на кожну область, де буде виписаний перелік нових районів та громад, що входять до їхнього складу.