Держкіно пояснило видачу прокатних ліцензій фірмі російського продюсера під час війни
Журналісти програми «Схеми» виявили, що Державне агентство з питань кіно з 24 лютого 2022 року видало 35 прокатних посвідчень компанії, яка пов’язана з російсько—німецьким продюсером Міхаелем Шліхтом. У Держкіно підтвердили це і пояснили, що не мали правових підстав для відмови.
Про це йдеться в матеріалі «Схем» та заяві Держкіно.
Що з’ясували журналісти?
Після початку повномасштабного вторгнення компанія Шліхта UFD отримала від Держкіно прокатні посвідчення для демонстрації в українських кінотеатрах своїх фільмів, серед яких «Вендета», «Фіктивний агент», «Райське місто», мультфільми «Моя незграбна фея» та «Ведмедики», з’ясували журналісти «Схем».
У біографії Шліхта на сайті Гільдії продюсерів росії вказано, що свого часу він працював у Міністерстві закордонних справ та Міністерстві культури Німецької Демократичної Республіки, утвореної на підконтрольній СРСР території Німеччини.
З 1991 року Шліхт працював у росії. Зокрема, продюсував «патріотичні» російські фільми «Батальонъ» і «Сталінград», режисером яких є член партії «Єдина росія» Федір Бондарчук.
За інформацією журналістів, попри те, що в березні 2023 року Шліхт вибув із засновників української фірми UFD, його донька, громадянка рф, у травні 2023 року брала участь у Каннському фестивалі саме як представниця цієї української кінокомпанії.
Водночас директор UFD Андрій Дяченко заявив, що зі Шліхтом вони не співпрацюють з 2022 року, та заперечив, що донька продюсера представляла компанію на Каннському фестивалі.
Що відповіли у Держкіно?
Держкіно повідомило, що не мало правових підстав для відмови в оформленні державних посвідчень на право розповсюдження фільмів ТОВ «ЮФД».
В агентстві перерахували підстави, на яких заявнику можна відмовити у реєстрації прокатних посвідчень. Шліхт під жодну з них не потрапляє, стверджують у Держкіно.
Так, Шліхт є громадянином Німеччини, а не росії, а Держкіно не має інформації, що він зареєстрований для проживання в рф.
«Особисті сторінки в соціальних мережах осіб та інші посилання на неофіційні інтернет-ресурси не є офіційним джерелом інформації для ухвалення рішень. А тому не можуть бути законною підставою для заборони розповсюдження й демонстрування фільмів», — пояснили у Держкіно.
UFD зареєстрована як український дистрибутор у 2005 році. Тому Держкіно не мало підстав для додаткової перевірки цієї компанії.