Дівчина роками прикидалася підлітком і дурила людей в Ірландії, Канаді та Австралії. Але вона просто не може жити інакше
Жертва міжнародної секс-торгівлі. Дівчина, яку відрядили жити в прийомну сім’ю. Сирота, над якою знущалися в школі. Агентка, яка шукає акторів для зйомок. Родичка шведської королівської сім’ї.
Емілі Піт. Ліндсі Коулін. Дакота Джонсон. Джорджія Маколіф. Гарпер Гернандес. Гарпер Гарт. І ще з кілька десятків подібних імен.
Спільне в усіх цих історій та імен — одна людина. Її справжнє ім’я — Саманта Аззопарді, і їй 32 роки. 28 травня суд в Австралії засудив Аззопарді до двох років позбавлення волі за звинуваченнями в шахрайстві й викраденні дітей.
Доля заводила Аззопарді в Ірландію, Канаду й ледь не всі штати рідної Австралії. Жінка вже не раз відбувала покарання за ґратами через свій обман. Але при цьому нікого не скривдила і, схоже, ні в кого нічого не вкрала. То чому вона видає себе за когось іншого?
Розповідаємо історію Саманти Аззопарді, яка, схоже, просто не може не брехати — і що з нею може статися далі.
***
Жовтень 2013 року. Дублін, Ірландія. «Дівчина з головпоштамту»
Біля будівлі головпоштамту стоїть перелякана білява дівчина у фіолетовому топі з капюшоном, темних джинсах і сірому вовняному светрі. Незвична сцена привернула увагу правоохоронців.
Поліція ірландської столиці намагається зрозуміти, хто вона така і що з нею сталося. Дівчина тижнями відмовлялася розмовляти, хіба дала зрозуміти жестами, що їй було років 14.
Правоохоронці підозрювали, що вона могла бути жертвою секс-торгівлі. Про «дівчину з головпоштамту» почали писати ірландські ЗМІ.
Пошукова операція загалом тривала понад 2000 людиногодин. Правоохоронці аналізували відео з камер спостереження, опитували людей, співпрацювали зі службами з пошуку безвісти зниклих, Інтерполом, управління з імміграції та опергрупою з протидії домашньому насильству й сексуальним злочинам. Помітивши нещодавно встановлені брекети, поліція також зв’язалася з найближчими стоматологічними клініками — раптом це вони оперували дівчину.
На все це, за даними The New Yorker, витратили мінімум 250 тисяч євро.
Справа зрушила з мертвої точки, коли дублінська поліція пішла на безпрецедентний крок — запросила у суду дозволу оприлюднити фото, як вони вважали, неповнолітньої.
У листопаді 2013 року — того ж дня, коли фото дівчини оприлюднили, — поліція Дубліна повідомила: її впізнав чоловік — колишній хлопець матері, до якого та приїхала гостювати з Австралії. З’ясувалося, що дівчині було насправді 25 років, а звали її Саманта Аззопарді.
Правоохоронці спершу не знали, що робити. Одні вважали, що потрібно порушувати кримінальне провадження: адже на встановлення особи дівчини витратили багато грошей і зусиль.
Але детектив поліції Ірландії Девід Ґалаґер, який вів справу «дівчини з головпоштамту», вирішив просто відправити її в Австралію. «Під правовим кутом зору вона насправді не зробила жодної неправдивої заяви — вона взагалі не говорила. Тому мало йтися про питання її психічного здоров’я та самопочуття», — згадував пізніше Ґалаґер.
Аззопарді в супроводі поліцейських сіла на літак до рідного Сіднея. Вона й тоді не мовила ані слова.
***
Вересень 2014 року. Калґарі, Канада. «Жертва міжнародної секс-торгівлі»
У клініку міста в південній канадській провінції Альберта завітала чорнява дівчина. Вона розповіла лікарям, що її звати Аврора Гепберн, їй 14, її викрали невідомі, і що вона роками зазнавала сексуальних домагань.
«Аврору» поклали в лікарню. Поліція два тижні намагалася встановити, що з нею трапилося і як їй можна допомогти. У цієї пошукової операції теж була своя ціна — понад 150 тисяч доларів.
Аж тут із канадською поліцією зв’язалися колеги з Дубліна — і розповіли про справжнє ім’я, вік та історію Саманти. 6 жовтня 2014 року поліція Калґарі звинуватила 26-річну австралійку в шахрайстві з метою введення в оману правоохоронців.
Розгляд справи в суді викрив ще більше дивних подробиць життя Саманти. Після депортації з Дубліна вона змогла незрозуміло як отримати документи на нове ім’я в австралійської влади і за їх допомогою повернутися в Ірландію у квітні 2014-го і попрацювати з місяць доглядальницею в прийомній родині. А потім — якимось чином приїхала в Канаду й зрештою опинилася в Калґарі.
У грудні 2014-го суд визнав Аззопарді винною, але замість максимальних п’яти років ув’язнення присудив лише два місяці — більшість із яких дівчина й так відбула під час тримання під вартою.
На суді Аззопарді сиділа, самовдоволено всміхаючись, у фіолетовій кофті й наручниках. Єдине слово, яке вона промовила за весь час слухань, — відповідь на питання, чи не була вона проти дочекатися депортації, перебуваючи під вартою. «Ні».
Під кінець року, коли два місяці ув’язнення Аззопарді минули, її в супроводі поліції посадили на літак до Австралії. Історія повторилася знову.
***
Липень 2018 року. Брисбен, Австралія. «Кастинг-менеджерка» й «дружина баскетболіста»
Подружжя Тома й Джез Джервісів — відносно відоме в Австралії. Том — колишній професійний баскетболіст, Джез — мотиваційна спікерка з адвокатським минулим. Пара виховує малу доньку Клементину. Три роки тому влітку їм якраз потрібна була доглядальниця для неї.
Джервіси знайшли на спеціалізованому сайті Au Pair Australia профіль 17-річної Гарпер Гернандес із Мельбурна. Поспілкувалися з нею у Facetime. Гарпер була доволі приємною у спілкуванні. Нічого підозрілого у вічі не впадало.
Протягом наступних місяців дівчина стане ледь не частиною родини Джервісів. Їм вона розповіла, що її батько — пілот, а мати — юристка у Сан-Франциско. А сама вона вчилася в Дубаї.
«Я ставилася до неї як до своєї доньки», — пригадувала Джез.
Єдине, що здалося їй дивним: Гарпер категорично була проти фото. У сім’ї зберігся лише один знімок із дівчиною: недовірливий погляд, натягнута посмішка.
Минув майже рік, і в Джервісів стало ще більше приводів цікавитися, на кого ж вони довірили Клементину.
У травні 2019 року Джез повідомили, що її доньку бачили з якоюсь дівчиною, що називала себе Марлі. Вона заявляла, що є дружиною Тома й працює кастинг-агентом.
Ба більше: «Марлі» вже кілька місяців, як з’ясується пізніше, раз на тиждень зустрічатиметься з 12-річною дівчинкою, якій обіцятиме кар’єру в студії Pixar. Але для цього дівчина мала пройти тренування своїх акторських здібностей.
Так, «Марлі» просила її зайти в центральну лікарню міста, назватися Дашею і попросити допомоги; сказати жінці в крамниці, що її мати померла, а вона була вдочерена; розповісти соцпрацівникам, що її звати Емілі й вона бачить привидів.
Але все це буде пізніше. Нині ж Джервіси прямо запитали в Гарпер, чому вона називає себе дружиною Тома. Та вигадала настільки заплутану брехню, що їй навіть повірили, згадує Джез.
У червні 2019-го Джервіси заявили Гарпер, що не потребують її послуг. Вони посадили дівчину на літак до Перта, куди вона їхала, щоб начебто побачитися з дідусем і бабусею.
Гарпер, як і Марлі, ніколи не існувало. Не існувало і бабусі з дідусем у Перті.
***
Травень 2021 року. Мельбурн, Австралія. Суд і вирок
На суді над Аззопарді стало відомо про низку ще більш неймовірних історій її перевтілень і обманів.
У 2014 році Саманта прикинулася Аннікою Деккер — далекою родичкою королівської сім’ї Швеції, яку в дитинстві викрали й забрали в Сідней. У це повірила 18-річна американська подорожувальниця Емілі Бамберґер, яка якраз тоді була в Австралії.
Та й як можна було не повірити, коли одного дня їй на пошту прийшло повідомлення з адреси, яка завершувалася interpol.com і де її з «Деккер» звинувачували в підробці документів? Емілі вирішила залишитися зі своєю новою подругою до кінця.
Історія розгорталася, мов справжній шпигунський детектив. Дівчата понад тиждень жили в будинку без інтернету. Потім, коли в Емілі закінчилася віза, вона повернулася додому, до США. «Анніка» продовжувала писати їй, що за ними стежать і вони в небезпеці.
Завершилося все тоді, коли Емілі приїхала в канадське місто Калґарі й зустрілася з «Аннікою». Вона помітила, як хтось намагався заговорити з нею шведською, і та не зрозуміла ані слова. Емілі поїхала додому й більше ніколи не бачилася з дівчиною.
І це ще не все.
У вже згаданому Перті Аззопарді розповідала одній із сімей, в якій деякий час жила, що вона — російська гімнастка, чию сім’ю вбили у Франції. У Сіднеї вона змогла якимось чином переконати соцпрацівників, що вона жертва сексуальних домагань — і її навіть зарахували до школи й поселили в прийомну сім’ю.
Історія, яка стала останньою в шерезі вигадок Аззопарді, сталася 2019 року в місті Джилонг штату Вікторія. Там вона знову працювала доглядальницею у французькій сім’ї, назвавшись 18-річною Саках.
Одного дня «Саках» узяла дітей на пікнік. Він переріс у подорож до міста за 200 кілометрів, під час якої прикидалася вагітним підлітком і переконала незнайомого чоловіка зателефонувати в соцслужби, назвавшись її батьком.
Зрештою, детектив поліції затримав підозрілу дівчину з дітьми в одній із крамниць. У листопаді 2019 року її арештували. Знову.
Звинувачення проти неї все більшали й більшали. Окрім викрадення двох дітей французької пари, Аззопарді пригадали й «заняття» з 12-річною дівчинкою, коли та працювала в сім’ї Джервісів. А останні заявили, що 32-річна шахрайка незаконно отримувала гроші як доглядальниця їхньої доньки — адже, як виявилося, весь цей час вона їм брехала.
Аззопарді визнала себе винною за всіма пунктами обвинувачення.
Психіатриня, яка працювала з нею, встановила: та страждає на рідкісний психологічний розлад — міфоманію, або патологічну брехню. Інакше кажучи, Саманта просто не може не брехати. Ще фахівчиня підозрює, що Саманта в дитинстві зазнавала сексуального й психологічного насилля.
«Ви — травмована молода жінка», — заявила суддя Джанна Меткаф, яка розглядала справу Аззопарді.
Психіатриня Аззопарді пропонувала, щоб її відправили на лікування (якщо вона сама погодиться на це). Але в’язниця, де сидить дівчина, відмовилася видавати направлення.
На момент винесення вироку дівчина провела під арештом 574 дні. А отже, з в’язниці вона вийде менш ніж через пів року. А можливо, навіть раніше — якщо подасть апеляцію.
А отже, ми можемо почути ще не одну історію про десятки персоналій, які ховаються в Саманті Аззопарді.