До законопроєкту про держбюджет подали поправки, які можуть суттєво звузити застосування української мови
До законопроєкту про зміни до держбюджету України на 2021 рік подали кілька поправок, які у разі їх ухвалення можуть суттєво звузити застосування державної мови. Наразі їх ще має розглянути комітет Верховної Ради, однак Уповноважений із захисту державної мови вже висловив занепокоєння ситуацією.
Про внесення поправок до законопроєкту № 5551-2 повідомили народні депутати Володимир В'ятрович та Ярослав Железняк.
Зокрема, як зазначає В'ятрович, йдеться про чотири поправки від депутатів політичної сили «Слуга Народу».
Поправки №13-14 виводять створення та показ фільмів і телепрограм з-під дії закону про українську мову. Їх? за даними В'ятровича, внесли голова партії «Слуга Народу» Олександр Корнієнко та «слуга»-мажоритарник зі Львівської області Орест Саламаха відповідно.
Поправка №16, яку подав «слуга» Андрій Клочко, прибирає необхідність держслужбовцям, які зараз обіймають посади, підтверджувати володіння українською мовою.
Також поправка №17, яку подав Максим Бужанський, передбачає зміни до закону про мову і всіх освітніх законів.
Депутати заявляють, що ця поправка може дозволити використовувати мову корінних народів та нацменшин (а отже, і російську) в освіті та скасовує штрафи за порушення мовного закону у сфері послуг.
Наразі подані поправки ще має розглянути бюджетний комітет Верховної Ради. У четвер, 15 липня, їх можуть розглянути на позачерговому пленарному засіданні Ради.
Водночас, як зазначив В'ятрович, на засіданні підкомітету з питань бюджету 13 липня, де мали розглядати ці поправки, не були присутні депутати від «Слуги Народу», а сам підкомітет не ухвалив жодного рішення щодо них.
Попри це Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь вже зустрівся з головою Верховної Ради України Дмитром Разумковим щодо внесених поправок.
Він висловив занепокоєння, що у разі ухвалення ці поправки суттєво звузять застосування державної мови.
Окрім того, Кремінь наголосив, що внесення їх не відповідає визначеній Регламентом Верховної Ради України процедурі: вони не відповідають предмету правового регулювання самого законопроєкту № 5551-2.
«Отже, внесені таким чином пропозиції та поправки не можуть навіть бути розглянуті ні на засіданні комітету, ні, тим більше у залі парламенту», ㅡ зазначив він.
Мовне питання
У липні 2019 року набув чинності закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Згідно з ним, єдиною державною мовою в Україні є українська, і вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави.
Зокрема, українську мають вживати в освітній та медичній сферах, у трудових відносинах та у сфері обслуговуванні споживачів, а також під час публічних заходів, у рекламі тощо.
Також закон зобов'язує посадовців володіти українською та послуговуватись нею під час виконання службових обов’язків. Знадобиться українська й для набуття громадянства України — усі охочі муситимуть скласти іспит на рівень володіння державною мовою. Більше про це читайте тут.