Документальне кіно як відкриття світу. З чого почати та які неігрові стрічки подивитися на Netflix

Документалістика стала набагато доступнішою, ніж це було ще кілька років тому. Наприклад, міжнародний фестиваль документального кіно Docudays UA, що триває просто зараз, другий рік поспіль відбувається в онлайні. Пандемія унеможливила перегляд програми в традиційному форматі, проте зробила стрічки доступними для поціновувачів зі всіх куточків України. 

Все більше документального кіно з’являється на Netflix, деякі стрічки навіть потрапляють до кінотеатрального прокату (наприклад, хіт Apple TV про Біллі Айліш).

Та все ж документалістика поки що програє ігровому кіно у щоденній битві за глядацьку увагу. Попри актуальність та розмаїття методу, в багатьох документальні стрічки асоціюються виключно з «балакучими головами» та видаються нудними.

Чому варто приділяти неігровому кіно більше уваги та з яких стрічок почати, hromadske розповіли організатори Docudays UA.

Дар’я Бассель, програмерка Docudays UADarya Bassel/Facebook

Дар’я Бассель, програмерка Docudays UA

1. Чому потрібно дивитися документальне кіно?

Документальне та ігрове кіно — різні форми роботи в аудіовізуальному мистецтві. Але в останні роки все більше і більше перетинаються, проникають одне в одне.

Наприклад, хіт авторського кінематографа «Земля кочівників», якому зараз пророкують купу «Оскарів», знятий на основі реальних подій за участі всього двох акторів, всі інші герої грають самих себе.

Документальне кіно натомість все більше тяжіє до зовнішньої схожості на ігрове (наприклад, статична камера, візуальні рішення, що потребують складної підготовки) та вже зовсім не соромиться працювати зі своїми героями, як з акторами. Тому межі між ігровим і документальним стають все більш примарними.

2. Яку документальну стрічку варто подивитися кожному?

Можна дати хрестоматійну відповідь і порадити «Шоа» Клода Лазмана або «Доросліший на десять хвилин» Герца Франка. Але я пораджу картину зі свого особистого топа — «Боббі Джен» данської режисерки Ельвіри Лінд.

Це кіно про американську танцівницю Боббі Джен Сміт, яка проходить шлях особистого становлення і відкриває себе та власний танець поза стосунками із трупою, її керівником-гуру, поза особистими, романтичними стосунками. Це кіно, сповнене танцю, свободи та сили.

Є крутий стримінговий сервіс dafilms, там тільки документальне кіно. Можна дивитись тематичні добірки або переглядати фільмографії видатних документалістів.

3. Який неігровий фільм подивитися на Netflix?

Крутий фільм Мартіна Скорсезе про Боба Ділана — Rolling Thunder Revue: A Bob Dylan Story. Ця стрічка побудована виключно на інтерв‘ю та архівних матеріалах, але так майстерно сконструйована, що може легко позмагатись із будь-яким екшном.

4. Яку стрічку варто переглянути на цьогорічному Docudays UA?

«Маленький Том» з конкурсної програми DOCU/СВІТ.

Ксенія Шиманська, директорка правозахисного департаментуKsenya Shymanska/Facebook

Ксенія Шиманська, директорка правозахисного департаменту

1. Чому потрібно дивитися документальне кіно?

Воно інше. Його родзинка у тому, що все, що ми бачимо у стрічці, діялось в реальному житті. Саме ця особливість не залишає байдужим/-ою.

2. Яку документальну стрічку варто подивитися кожному?

«Обережно, провалля!». Щоб перервати коло сімейного насильства.

3. Який неігровий фільм подивитися на Netflix?

Фільм «Мій учитель - восьминіг». А найкращі документальні стрічки шукайте на docuspace.org

4. Яку стрічку варто переглянути на цьогорічному Docudays UA?

«Невидимі», якщо плануєте народжувати чи бути на партнерських пологах.

Олександра Набієва, кураторка міждисциплінарної програми DOCU/СИНТЕЗSasha Nabieva/Facebook

Олександра Набієва, кураторка міждисциплінарної програми DOCU/СИНТЕЗ

1. Чому потрібно дивитися документальне кіно?

Йому вдається прорватися в ті сфери чуття і досвіду, в які немає доступу ігровому. А ще через щирість діалогів героїв і героїнь.

2. Яку документальну стрічку варто подивитися кожному?

Для тих, хто хоче зрозуміти, що таке документальне кіно і кіно взагалі, краще звернутися до витоків і подивитися «Кіно-око» Дзиґи Вертова.

3. Який неігровий фільм подивитися на Netflix?

Тема фемінізму вийшла в широке медіаполе. Так само важливо, аби в широке поле вийшло розуміння витоків руху та його суті, за можливості отримане з перших уст: від жінок, які боролися за свої права.

У фільмі «Феміністки: про що вони думали?» Джоанна Деметракіс звертається до фотографій 1970-х років та аналізує зародження фемінізму та його поточні питання.

4. Яку стрічку варто переглянути на цьогорічному Docudays UA?

Фільм «Розбитий ніс, пусті кишені» братів Россів із програми DOCU/ХІТИ.

Це найточніший коментар про те, що абсолютно все прекрасне — те, що тримає нас на плаву, — колись зникне. Однак, у нас є певний шанс і під час фільму, і загалом — пережити це також як досвід прекрасного.

Скидається на те, що герої братів Россів здійснили нашу найзаповітнішу мрію і лишилися з друзями в старому барі з чорно-білим телевізором, де сколапсував час. А простір навпаки — розширився. За межі цього всесвіту точно.

Дар’я Аверченко, директорка комунікаційного департаменту Docudays UADar'ya Averchenko/Facebook

Дар’я Аверченко, директорка комунікаційного департаменту Docudays UA

1. Чому потрібно дивитися документальне кіно? 

Мені документальне кіно ближче, ніж ігрове. Я мріяла стати професійною репортеркою, та після завершення магістратури журналістики у Києві, роботи в аналітичних виданнях і кореспонденткою новин, об’їздивши пів Європи, я врешті-решт твердо вирішила змінити професію.

Захотілося дивитися в глиб речей, ставити собі складніші завдання. Так з'явилися «Радуниця», «Кафе "Вояж», «Диксиленд», «Українські шерифи» — фільми, які ми зняли разом із режисером Романом Бондарчуком.

Цей досвід відкрив мені нашу країну значно краще, ніж журналістський. Тому, коли мені запропонували приєднатися до команди фестивалю Docudays UA, я не сумнівалася. Просто знала: попереду зустрічі з цікавими й глибокими людьми.

А фестиваль документального кіно — це не про пафос червоних доріжок, а про відкриття світу.

2. Яку документальну стрічку варто подивитися кожному?

Певно, йдеться про картину, яка мусила б перевернути свідомість. Для мене такою стала «Завтра свято» Сергія Буковського.

Я подивилася цей фільм ще студенткою на кінофестивалі «Молодість». І спіймала себе на думці, як же це круто — підходити до реальних людей так близько, вміти їх чути, проникати в чуже життя. Цей момент проживання ще одного, іншого життя — найбільш захопливий у документалістиці.

3. Який неігровий фільм подивитися на Netflix?

Я не особлива фанатка Netflix. Мені більше подобаються кураторські добірки фільмів на таких платформах, як MUBI.

Нині там ретроспектива Джанфранко Росі. Подивіться ретроспективу цього італійського генія. Ви закохаєтесь у жанр документального кіно.

4. Яку стрічку варто переглянути на цьогорічному Docudays UA?

На Docudays UA завжди фільми на будь-який смак. Ми ретельно добираємо програму, щоб стрічки були на різні теми й з різних кутків планети. Цього року у нас 105 фільмів з 38 країн світу. Як тут можна порекомендувати один?

До 4 квітня можна подивитися все, що вас зацікавило, в онлайн-кінотеатрі на docuspace.org.