Два курячі стегенця на паспорт: треш виборів – 2019
Виборчий процес в Україні перетворився на змагання технологій, а не ідей чи стратегій
Зе!борди, Або знову перефарбувались
На цих виборах чимало кандидатів самовисуванців, а то й членів інших партій намагаються використовувати стилістику партії «Слуга народу»
Так зустрічаємо зелену зовнішню рекламу майже по всій Україні. У Києві нардеп Сергій Лещенко, який консультував команду нового президента, проте балотується самовисуванцем, розвішав борди, що саме він «справжній слуга народу». Що цікаво, на цьому окрузі партія «Слуга народу» висунула іншу людину.
Це не новий тренд – «фарбовуватися» під лідера. Наприклад, на минулих виборах багатьом кандидатам імпонували кольори БПП, а на виборах до Київради у 2015 році – популярним було використовувати символіку УДАРУ.
На Київщині самовисуванка по 91 округу Інна Костиря також використала стилістику ЗЕ, щоб відрекомендувати себе виборцям. Її борди рясно розвішано на Житомирській трасі.
Тарас Коновал, самовисуванець по 218 округу, що у Києві, оформив свій слоган «Слуга ЗА!кону» у стилі «ЗЕ!команди!».
Таким чином кандидати намагаються візуально запам’ятатися виборцям у зв’язці з партією – лідером перегонів.
Також під час цієї кампанії ми фіксуємо дуже багато клонів і «Слуги народу», і окремих кандидатів-мажоритарників.
У виборчому окрузі №37 зареєстрували кандидатів, які представляють три різні організації, в назвах яких є «Слуга народу», і які не мають ніякого стосунку до президентської партії – це громадський рух «Слуга народу», приватний підприємець «Зе! Слуга народу!», ГО «Слуга народу». На 95-му окрузі також зафіксували благодійний фонд «Слуга народу».
Координатор «Зе!команди» Олександр Корнієнко вважає, що подібну технологію із застосуванням клонів «Слуги народу» штаб виявив щонайменше у 10 округах:
«Поява цієї технології пов’язана з тим, що кандидати від партії "Слуга Народу" – це нові люди у політиці. А от назва самої партії широковідома у суспільстві. Наразі наші юристи працюють в напрямку захисту прав партії "СН", назва якої є зареєстрованим товарним знаком. Щодо різних інших назв: "Зе Слуга Народу", "Зе Команда Слуги", "Слуги Народу" і інших варіантів, ми наразі працюємо над юридичною позицією. Але однозначно будемо комунікувати цю ситуацію в медійному полі».
Курятина від мажоритарників
«Гречка» на парламентських виборах трансформується із продуктових наборів у розваги і послуги: концерти, дитячі заходи, роздачу квитків у кіно, вечори класичної музики.
Але є кандидати, які досі намагаються нагодувати виборця. Такий випадок зафіксували на Вінниччині.
[1] Олег Мейдич, кандидат по 18-му округу, роздавав, як би це дивно не звучало, курячі ніжки. Щоб отримати пару стегенеці, треба було показати паспорт з позначкою про реєстрацію у цьому окрузі.
Виконаю вже виконане
В різних регіонах фіксуємо плагіат у програмах. Кандидати «думають слово в слово» із своїми конкурентами, або ж запозичують тексти із партійних програм минулих виборів. Як правило, це трапляється в програмах техкандидатів, але плагіат зустрічаємо і в програмах реальних політиків. Є й такі, у яких програма збігається з програмою кандидата в президенти від цієї ж політсили. Очевидно, кандидати підходять до стратегій як до формальності, або сподіваються на те, що їхні виборці не вміють читати.
Одразу кілька кандидатів, зокрема представник «Слуги народу» з Вінниччини, у свою програму включили розділ «Електронна країна» і обіцяють зробити доступною інформацію по тендерах, закупівлях, аукціонах. Причому пишуть про це так, ніби системи Prozorro ще не існує. Так само як за законом мають оприлюднюватися міські бюджети та інформація про їх використання.
Найцікавіше, що наведені в розділі про електронне урядування пункти в Україні вже реалізовано. У нас функціонує система публічних закупівель ProZorro, а бюджети всіх рівнів обов'язково публікуються – і проекти, і витрати бюджетних коштів.
Типова програма кандидата-мажоритарника – це і досі популістичні обіцянки й жодного законотворчого елементу. Гасла про добробут в місцевих громадах розраховані на те, що мешканці округу віддадуть за таку програму голоси. Але парламент не може дбати про ліфти, світло в підземних переходах або лавки у парках. Парламент приймає закони.
Змиті парки
Однією з улюблених тем для піару кандидатів до парламенту є благоустрій. Це відносно не дорого, а поліпшення помітні одразу. Напевне чи не у кожного політика є фото з лопатою чи граблями, в садових рукавах, з поливальником.
Серйозніші кандидати ремонтують парки, встановлюють фонтани, споруджують відпочинкові зони. Причому це все роблять бюджетним коштом.
Зазвичай такі об’єкти споруджують та відкривають поспіхом – не тоді, коли роботи повністю завершені, а до святкової дати. Не так давно обговрювали скандальний міст, який мер Києва відкрив поспіхом.
Кандидат по 95-му округу, колишній мер Ірпеня,Володимир Карплюк активно піарився на міських парках. Проте погода розставила всі крапки над «ї»: після зливи мощені тротуарною плиткою парки просто напросто затопило.
Обіцянки сприяти
Нардеп Андрій Іванчук, який намагається потрапити в раду по 88-му округу, замість того, щоб зафіксувати свої позиції у програмі, підписав договір з місцевою владою Коломиї.
Обіцяє: якщо його оберуть, він добудує басейн, зробить капітальний ремонт доріг, проведе благоустрій району і облаштує парки. «Обіцяє сприяння», але не гарантує отримання коштів. Письмові меморандуми – це ноу-хау даної кампанії. Раніше всі блабла трималися, так би мовити, на «чесному» слові.
Прикольно, що такий меморандум місцева влада підписала тільки з чинним нардепом. Тобто з іншими політиками, які мають шанси потрапити в парламент, вони не підписують жодних меморандумів.
Таким чином надаються преференції лише одному кандидату і місцевій громаді мер та депутатський корпус показують, кого треба підтримувати. Такий підхід тільки принижує гідність виборців і говорить про те, що політики і технологи не сприймають людей серйозно.
Більше про трешові технології можна дізнатися в «Музеї виборчого трешу» руху Чесно, який від 5 липня працює за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 2.