Екоактивісти — ваші сусіди. Як живуть і чим дихають захисники природи в Молдові, Україні та Азербайджані

Забруднення навколишнього середовища, вирубка лісів і забруднення водойм — спільні проблеми для країн Східної Європи і Кавказу. І все більше людей беруть на себе особисту відповідальність за збереження природи навколо них. Журналісти з України, Азербайджану та Молдови розповіли про людей, завдяки яким лісів, свіжого повітря і чистої води стає більше, а сміття менше.

Залиште ялинки живими

У 2020-му на Донбасі горіли ліси. Пожежі знищили 75% лісопосадок в Луганській області (Сєвєродонецький район, Попаснянський район, Новоайдарський район). Екологічна активістка Валентина Агафонова придумала і запустила акцію «Не купуй ялинку до Нового року». «Або купи її в бочці, — каже Валентина. — Мало того, що згоріло все, так ще й вирубаймо те, що не згоріло». Навесні 2021-го Валентина планує рекультивувати місця, які давно були «лисими». Для цього за осінь активісти зібрали близько 1000 дерев, — щось купували і привозили підприємці, щось давали розплідники.

Ліси Донбасу і без того настраждалися від війни. Сєвєродонецькі активісти організували онлайн-дискусію щодо відродження лісів Луганської області, запросили українських і зарубіжних експертів. Їм порадили висаджувати саджанці з того насіння, які сформувалися на цій території. Так активісти запустили збір шишок і жолудів. За словами Валентини, тільки жолудів місцеві жителі зібрали понад 5 тонн. Зібрані шишки і жолуді передали в лісгоспи, частину віддали в теплиці при школах. Однак перш ніж висаджувати саджанці, каже Валентина, треба розчистити від суміші попелу і опалих голок вигорілі ліси, інакше рослини не приживуться.

Про те, як активісти в Україні пожвавлюють «мертві» водойми і організовують роздільний збір сміття читайте в матеріалі hromadske «Звідки ви взялися?», або Як активісти вирішують екологічні проблеми і привчають до цього інших.

Озеро сміття

Жителі бакинського селища Бинагади самі звернулися до активістів екологічної організації «Екофронт» за допомогою. Побіля селища є озеро, яке неможливо було очистити тільки зусиллями місцевих жителів.

«Ми з хлопцями ходили рибу ловити, було багато сміття. Іноді самі збирали сміття, але кілька людей там не впораються, — розповідає житель селища Бахлул Ісмаїли. — Тоді ми написали на сторінку "Екофронту" в Фейсбуці. Вони прийшли і зібрали сміття. Їм допомогли і місцеві рибалки, і ми».

Активісти «Екофронту» допомогли не тільки організувати збір людей для допомоги жителям селища, а й зібрати необхідні для очищення озера гроші. Акція тривала понад місяць, в ній взяли участь сотні людей.

Про те, як активісти «Екофронту» борються з вирубкою лісів і забрудненням води підприємствами, читайте в матеріалі Meydan.tv «"Екофронт": на сторожі навколишнього середовища».

Нехай листя не горить

Щороку в Молдові селяни палять листя. Це традиційний спосіб утилізації опалого листя, сенсу в якому, крім традиції, немає.

Русанда Курке живе в селищі Хиртопе і займається екологічним активізмом вже три роки. Два роки вона вимагає від влади, щоб вони карали тих, хто спалює рослинні відходи, а також говорить односельчанам про небезпеку спалювання листя. До того ж в Молдові це просто незаконно.

Хоча багато місцевих жителів гостро реагують на діяльність Русанди, за її словами, вона помічає і деякі зміни на краще: «Вони так реагують, тому що цей звичай спалювати листя існує з давніх часів. Це робили їхні бабусі та дідусі та їхні предки. Коли вони стають агресивними, я дзвоню в поліцію. Але іноді вони йдуть назустріч, і я бачу це все частіше. Люди можуть змінитися, коли вони обізнані, і коли ви з ними спілкуєтеся», — вважає вона.

Детальніше про молдавських екоактивістів — в матеріалі Ziarul de Gardă «Екоактивісти кажуть "ні" спалюванню листя: "У природі немає нічого зайвого, не руйнуйте цей баланс"».

Над матеріалами працювали: Ліза Сівець, Ксюша Савоскіна, Тахміна Тагієва, Олена Чурке, Ольга Булат, Женя Снєжкіна.

За підтримки «Медіамережі»