Екскомандира «Беркута» судитимуть за масові розстріли майданівців

Колишнього командира роти спеціального призначення «Беркут», якого обвинувачують у масових розстрілах учасників Революції гідності в Києві, судитимуть заочно. Наразі він переховується в росії.

Про це повідомляють в Офісі генерального прокурора.

Правоохоронці встановили, що 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській міліціонери спецроти київського «Беркута» під керівництвом свого командира та разом з ним застосували проти учасників протесту табельну гладкоствольну та автоматичну нарізну вогнепальну зброю, споряджену бойовими припасами.

У результаті 48 учасників Революції гідності тоді загинули, а 90 — отримали вогнепальні поранення.

За даними слідства, згодом обвинувачений наказав сховати, пошкодити чи викрасти зброю. Однак під час розслідування частину зброї вдалося віднайти та ідентифікувати.

Екскомандиру спецроти «Беркуту» інкримінують:

  • перешкоджання проведенню мирних акцій протесту;
  • перевищення службових повноважень, що призвело до настання тяжких наслідків;
  • вчинення терористичного акту;
  • спричинення тяжких тілесних ушкоджень;
  • умисні вбивства;
  • закінчені замахи на умисне вбивство двох і більше учасників акцій протесту;
  • викрадення табельної вогнепальної зброї.

Також йому обрано запобіжний захід — тримання під вартою.

Як зазначили в Офісі Генпрокурора, наразі обвинувачений переховується на території росії, де отримав громадянство.

«Справи Майдану»

Усі злочини, скоєні під час Революції гідності, умовно об'єднані в одну велику «справу Майдану».

Головні епізоди «справи Майдану» стосуються розгону студентів у ніч на 30 листопада 2013-го, незаконних дій силовиків під час акцій протесту 1 грудня та спроби розігнати Майдан у ніч на 11 грудня, а також убивств активістів протягом січня-лютого 2014 року.

За ці події до відповідальності вже притягнули щонайменше 343 людини, зокрема й керівників органів внутрішніх справ, які безпосередньо організували вчинення зазначених злочинів. Серед них — ексміністр внутрішніх справ України та його заступник, керівництво ГУ МВС України в Києві, а також виконавці з-поміж співробітників МОП «Беркут».

А в листопаді 2022 року Державне бюро розслідувань повідомило, що вже ідентифікувало понад 20 колишніх міліціонерів розформованого спецпідрозділу «Беркут», які зараз воюють у складі російської армії або протидіють Україні у складі російських окупаційних правоохоронних органів.

Водночас у лютому представник Офісу генпрокурора Олексій Донський заявив, що у 60 зі 134 кримінальних проваджень у справах Майдану закінчуються строки давності, у 22 із них — вже цьогоріч.

Донський пояснив, що для розв’язання проблеми потрібно законодавчо встановлювати строки судового розгляду. За його словами, наразі законодавство дає можливості для того, щоб затягування судового процесу могло застосуватись як елемент адвокатської тактики.