Ексрегіонал Андрій Шипко став виконувачем обов'язків директора Національного інституту раку. Що про нього відомо

Про це нам повідомило джерело в Національному інституті раку.

Влітку 2020 року виконувач обов'язків директора Олександр Яцина представив Андрія Шипка своїм заступником. Наразі на сайті інституту Шипко вже вказаний в.о. директора, раніше він був першим заступником директора.

Яцина став в. о. директора після того, як попередню директорку Олену Колесник відсторонили від роботи у 2019 році.

Що відомо про Шипка?

Він — колишній член «Партії регіонів» (2006–2014 роки). У 2012 році Шипко потрапив до Верховної Ради від «Партії регіонів». Він був одним із депутатів, які голосували за «диктаторські закони» у січні 2014 року. Їх ухвалили з численними порушеннями процедури — зокрема «регіонали» та їхні союзники голосували підняттям рук, без обговорення, а тексти законів стали доступні тільки після того, як депутати за них проголосували.

У 2013 році журналісти «Цензор.нет» опублікували фото, де Шипко начебто вирішує, чи надавати ліцензії на медичну практику.

Перед тим Шипко працював із Юрієм Вілкулом у Дніпропетровській обласній раді (батько Олександра Вілкула, ексвіцепрем'єр-міністра України за часів уряду Миколи Азарова).

Після подій Революції гідності Шипко вийшов із партії, у 2015–2019 роках він був членом партії «Відродження», від якої потрапив до парламенту 8-го скликання.

Андрій Шипко брав участь у конкурсі на голову Національної служби здоров'я України, але після одного з етапів вибув із конкурсу.

Олігарх Ігор Коломойський називав Шипка своїм другом, а також пророкував йому посаду міністра охорони здоров'я у 2019 році.

Крім того, рух «Чесно» вказує, що ексдепутат є фігурантом антикорупційних розслідувань. Зокрема, дружина Андрія Шипка начебто збудувала клубну багатоповерхівку замість реконструкції.

А з Інститутом раку все ок?

Не зовсім. У 2019-му Міністерство охорони здоров’я провело аудит в Національному інституті раку, де виявили низку порушень. Висновки перевірки скерували до правоохоронних органів.

Тоді зафіксували такі порушення:

• відсутність регламентованого порядку формування потреб для закупівель ліків та медичних виробів;
• несвоєчасне постачання обладнання, ліків та медичних виробів, неналежний контроль за відвантаженням товарів, що підтверджує ризик неефективного використання бюджетних коштів;
• «необґрунтовано великі» залишки препарату для дорослих онкохворих «Метотрексат Тева»: понад 4 тисяч упаковок (середньорічне використання становить близько 800 флаконів);
• сім одиниць дорогого медичного обладнання стоять на складі, замість використання у лікуванні пацієнтів. Зокрема не введено в експлуатацію лінійний медичний прискорювач Varian Clinac iX, куплений ще у 2011 році;
• нестача 149 комп’ютерів загальною вартістю близько 700 тисяч гривень (за даними МОЗ, їх Інститут закупив у 2017 році)
• відсутність належної системи зберігання, видачі та інвентаризації техніки, створило ймовірний ризик втрати матеріальних цінностей.