Екстремістські групи намагалися зірвати 12 різних подій з початку 2018-го — Freedom House

За перші три місяці 2018 року екстремістські групи намагалися зірвати 12 різних подій.

Про це ідеться у доповіді «Ультраправий екстремізм як загроза українській демократії» Freedom House.

«І це не рахуючи окремих атак, вчинених ними проти політичних та/або культурних опонентів) і атакували велику кількість об’єктів та заходів», — йдеться у доповіді.

Серед інцидентів, які сталися з початку 2018 року:

• Зрив лекції про Голокост у Львові в січні, коли підліток кинув димову шашку у приміщення;
• Вчинений на ґрунті гомофобії напад на відвідувачів офісу Queer Home Кривбас у Кривому Розі в лютому, а також зрив лекції про ЛГБТ-рух у Харкові;
• Також вчинена в лютому спроба зірвати презентацію проекту, спрямованого на подолання дискримінації проти ромської спільноти у Львові;
• Декілька нападів на учасників маршів 8 березня, присвячених гендерній рівності, у Києві, Львові та Ужгороді;
• Спроба зірвати заходи, що проводилися спільно з фестивалем документального кіно про права людини Docudays у Києві в березні, та подальші напади на учасників цих заходів;
• Низка актів насильства, що сталися в Києві у квітні по відношенню до ромів, у тому числі фізичні напади на них та підпал їхнього поселення.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Нині вже»: Погроми ромських таборів та рік безвізу з ЄС

«Правий націоналізм та екстремізм у сучасній Україні створюють загрозу демократичному розвитку суспільства. Організації з ультраправими поглядами відкидають демократичні цінності (такі, як свобода вираження поглядів, свобода зібрань, рівність тощо), але активно використовують можливості, які надає демократія. Окрім трансформацій, які переживає суспільство, дії ультраправих в Україні викликають особливе занепокоєння з декількох причин», — наголошують у Freedom House.

Під визначення екстремістських організацій на загальнонаціональному рівні підпадають такі політичні партії: Всеукраїнське об’єднання «Свобода» (на чолі з Олегом Тягнибоком; партія отримала 4,71% голосів на останніх парламентських виборах і має шість представників у Верховній Раді); «Національний корпус» (на чолі з Андрієм Білецьким, який на останніх виборах балотувався як самовисуванець і став депутатом Верховної Ради); і «Правий сектор» (під керівництвом Андрія Стемпіцького; на останніх виборах партія отримала 1,8% голосів;  її єдиний представник у Верховній Раді Дмитро Ярош вже вийшов із партії). Ці три партії зараз ведуть переговори про те, щоб іти одним фронтом на майбутні парламентські вибори. Усі вони є загальнонаціональними партіями з представництвом майже у кожному регіоні країни, з молодіжними та спортивними групами, а також парамілітарними і культурними рухами, що мають зв’язок із партійними структурами. Іноді ці групи та рухи залучають до своїх лав або до діяльності осіб, які є більш радикальними, ніж основна маса членів партії, активістів, які особливо відзначаються використанням сили.

Окрім партій, існує також велика кількість екстремістських угруповань, що налічують у своєму складі від декількох десятків до декількох сотень активістів. У деяких випадках вони не ведуть офіційної реєстрації своїх членів, що відображає своєрідне середовище субкультури. Ці невеличкі групи не претендують на участь у виборах, але через агресивну пропаганду та незаконні дії зі свого боку відзначаються помітною активністю у публічній сфері. Відповідно до наших визначень до цих груп належать: «Волонтерський Рух ОУН», «Братство», «C14», «Карпатська Січ», «Соціал-національна асамблея», «УНА-УНСО», «Традиція і порядок», «Реванш», «Революційні праві сили», «Катехон» та інші.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто такі неонацисти та чи є вони в Україні