ФБР по-українськи: коли запрацює Державне бюро розслідувань і хто хоче його очолити
ДБР покликане розслідувати злочини посадовців найвищого рівня –від екс—президента, Кабміну та керівників відомств, до правоохоронців та суддів
Після запуску Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, наступним кроком для реформування старої правоохоронної системи має стати створення Державного бюро розслідувань.
ДБР покликане розслідувати злочини посадовців найвищого рівня – починаючи від екс-президента, усього Кабміну та керівників відомств, до правоохоронців та суддів. Новостворений орган не зможе розслідувати лише окремі корупційні злочини, які належать до підслідності НАБУ.
Однак, закон про Держбюро потребує значного доопрацювання, — на цьому наголошують як правозахисники, так і самі члени конкурсної комісії з відбору керівництва ДБР. Наприклад, можуть виникати конфлікти між ДБР і НАБУ щодо обрання підслідності у певних резонансних справах. Також досі остаточно не зрозуміло, за яким алгоритмом ДБР забиратиме кримінальні провадження у Генеральної прокуратури. Тут варто зазначити, що після початку роботи бюро в Генпрокуратури заберуть слідчі функції, і прокурори зможуть лише представляти сторону державного обвинувачення в суді.
Попри те, що закон про ДБР був ухвалений у листопаді 2015 року, а президент підписав його у січні 2016 року, наразі досі не обрані навіть директор бюро і його заступники. Згідно із законом, керівника ДБР призначає президент за поданням прем’єр-міністра відразу після проведення комісією конкурсного відбору. До речі, керівник бюро не зможе обирати собі команду – за нього це робитиме конкурсна комісія.
Загалом орган налічуватиме 1500 співробітників у центральному апараті та семи відокремлених територіальних управліннях.
Державне бюро розслідувань порівнюють з американським ФБР, яке служить у ролі федерального кримінального слідчого органу і внутрішньої розвідки, та підпорядковується Міністерству юстиції США. В юрисдикцію ФБР входять повноваження розслідувати більш ніж 200 категорій правопорушень і федеральних злочинів. Зокрема, ФБР займається протидією тероризму та кібер-злочинності.
В Україні ці злочини належать до компетенції СБУ.
Федеральне бюро розслідувань має близько 17000 спеціальних агентів і понад 16400 співробітників, що здійснюють спеціальні функції підтримки, зокрема адміністративні, технічні, та канцелярські.
Як відбирають керівництво ДБР?
У законі про ДБР встановлені високі вимоги до кандидатів на директора бюро. Зокрема, вік має бути не менше 35 років, вища юридична освіта і не менше 10 років роботи на керівних посадах. Після першого етапу конкурсу – тестів на знання законодавства – залишилося 50 претендентів. На другому етапі, де визначалися загальні здібності та інтелектуальний рівень кандидатів, комісія вирішила не встановлювати прохідний бал, тому усі конкурсанти «пройшли» цей тест. Тут варто зазначити, що після довготривалих дискусій і суперечок, члени комісії вирішили не публікувати результатів тесту, який визначає здібності охочих стати директором ДБР.
Наступним етапом відбору буде співбесіда: спочатку кандидати прочитають мотиваційне есе, після цього комісія спілкуватиметься з ними в форматі «екзамену». Також кандидати повинні будуть пройти тест на поліграф. За словами членів конкурсної комісії, щодо кожного претендента буде проводитись ретельна внутрішня перевірка.
Сама комісія утворена за принципом квот: троє членів від президента, троє від Верховної Ради і троє від Кабінету міністрів.
Від уряду до складу комісії увійшли: перша заступниця міністра юстиції Наталія Севостьянова, доцент Хмельницького університету управління та права Денис Монастирський та радник голови МВС Іван Стойка. Від парламенту – народні депутати Владислав Бухарєв («Батьківщина»), Євген Дейдей («Народний фронт») і Микола Паламарчук (БПП). Від президента – два професори КНУ ім. Тараса Шевченка Роман Майданик та Віктор Самохвалов, а також партнерка юридичної фірми «Саєнко Харенко» Тетяна Сліпачук.
Сумнівні кандидати
До комісії прикута особлива увага, адже деякі кандидати на посаду директора бюро мають неоднозначну репутацію у суспільстві.
Громадське вже писало про не переатестованого міліціонера Ігоря Цюприка, який несподівано був призначений заступником начальника Департаменту спецрозслідувань ГПУ.
Скріншот з відео
Зокрема, адвокатка родин «Небесної Сотні» Євгенія Закревська оприлюднила документи, згідно яких полковник Цюприк у лютому не пройшов переатестацію в Національну поліцію. Водночас, у розпорядженні Громадського є копія атестаційного листа із рекомендаціями від керівництва Департаменту протидії наркозлочинності стосовно Цюприка.
Сам полковник стверджує, що ніколи не працював у департаменті наркозлочинності. Також він позивається до Євгенії Закревської та низки ЗМІ, заявляючи, що не служив у Нацполіції та не проходив атестації.
Цюприк стверджує, що на посаду заступника голови Державного бюро розслідувань подався, щоб змінити «жахливий рівень злочинності у країні, яке допустило керівництво Національної поліції». Першими кроками на можливій майбутній посаді Цюприк називає зміну законодавства, щоб надати ДБР статусу органу боротьби з організованою злочинністю і також — функцій оперативно-розшукової діяльності.
Зараз Цюприк працює заступником начальника прокуратури Луганської області, у своїй декларації вказав 351 тисячу гривень доходів, 110 тисяч гривень збережень і 2 автомобіля.
Також очолити ДБР хоче головний військовий прокурор Анатолій Матіос. Генерал-лейтенант юстиції у 2011 — 2014 роках працював в адміністрації екс-президента Віктора Януковича, до цього – в управлінні по боротьбі з корупцією Служби безпеки України.
Фото: bykvu.com
Ще не очоливши бюро, Матіос вже закликає змінити законодавство і позбавити Національне антикорупційне бюро виключного права на розслідування корупційних злочинів топ-посадовців. Як відомо, між НАБУ і Генеральною прокуратурою влітку цього року стався резонансний конфлікт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НАБУ проти всіх: Чому виник конфлікт між Генпрокуратурою та Антикорупційним бюро
Матіос відмовився коментувати Громадському свою позицію щодо закону про ДБР, однак раніше в ефірі шоу Савіка Шустера він сказав: «закон містить дискримінаційні вимоги в частині формування слідчих підрозділів, а саме, в частині відсоткового обмеження формування особового складу. Також він містить ризики порушення незалежності ДБР у зв'язку з визначенням його як центрального органу виконавчої влади».
У своїй декларації Матіос вказав дачний будинок у Києві площею 182 кв м., земельну ділянку площею 606 кв. м у Києві, ділянку площею 965 . кв. у селі Нижча Дубечня і чверть 100-метрової квартири в Києві. У власності сім'ї прокурора є також 3 автомобілі. Річна зарплата головного військового прокурора в минулому році становила 410 тисяч грн. У декларації також зазначено не грошовий подарунок від дружини Матіоса вартістю 432 тисячі гривень. На банківських рахунках подружжя розміщено вклади в різних валютах на суму понад 300 тисяч доларів.
Колишній керівник Головного слідчого управління СБУ генерал-майор Василь Вовк також хоче очолити Держбюро розслідувань.
Фото з Facebook Василя Вовка
Вовк є випускником московської школи КДБ СРСР, однак він уникнув люстрації, отримавши статус учасника бойових дій. За словами самого Василя Вовка, він брав безпосередню участь у звільненні з полону спецпризначенців СБУ в 2014 році.
У 2012 році генерал-майор брав участь у виборах депутатів Верховної Ради у Вінницькій області, але програв діючому на той час губернаторові Вінниччини Миколі Джизі. Також генерал є близьким соратником екс-голови СБУ Валентина Наливайченка.
У коментарі Громадському Вовк запевнив, у нього є «величезний досвід роботи слідчого, який допоможе розслідувати злочини високого рівня». «Ми бачимо сьогодні запит суспільства, що потрібні потужні кримінальні провадження, які отримують потужний обвинувальний акт, забезпечений легітимними доказами, які стануть потім основою для вироку суду і покаранням винних», — вважає генерал
Очолити ДБР хочуть також деякі народні депутати, попри те, що кандидати не можуть бути членами політичних партій. Парламентар восьмого скликання Юрій Македон раніше працював у Службі безпеки України. Очолити Держбюро розслідувань хоче, щоб «реанімувати правоохоронну систему в Україні».
Фото: depcontrol.org
«Залежність слідчих від свого політичного керівництва ускладнює розкриття злочинів. Значна частина слідчих імітують роботу та бачать основною задачею власне збагачення, а не притягнення до відповідальності злочинців», — заявив Македон в коментарі «i-vin». Депутат та колишній працівник СБУ вказав у декларації елітний Mercedes-benz S500 2007 року випуску.
Юрій Македон не єдиний народний обранець, що претендує на ключові посади в ДБР. Ігор Лапін — член фракції «Народний фронт» — теж у списку кандидатів. Лапін є екс-командиром роти батальйону «Айдар», з 2014-го року воював на Луганщині.
Фото з сайту Луцької міськради
У власності родини Лапіна – 7 земельних ділянок, декілька квартир, будинок та дві іномарки. Сам депутат готівкою зберігає близько 1,4 мільйона в гривневому еквіваленті.
Коли запрацює ДБР?
Згідно Кримінально-процесуального кодексу України, Державне бюро розслідувань має запрацювати не пізніше 20 листопада 2017 року. Водночас конкурсна комісія сподівається призначити керівництво ДБР до березня наступного року.
«Десь в січні — лютому 2017 року ми зможемо обрати керівництво Державного бюро розслідувань. Не пізніше лютого. Одразу після цього ми можемо оголосити конкурси на інші посади», — сказав у коментарі Громадському член конкурсної комісії Денис Монастирський. За його словами, комісія обиратиме як керівництво територіальних управлінь і центрального апарату, так і працівників підрозділу внутрішнього контролю. «За нашими попередніми оцінками, це загалом від 60 до 140 осіб, яких ми повинні будемо обрати», — зазначив Монастирський.
Верховна Рада досі не визначила критерії, за якими мають відбирати, зокрема, керівників територіальних управлінь та керівників підрозділу внутрішнього контролю. Голова конкурсної комісії Роман Майданик застерігає, що це може ще більше затягнути процес формування ДБР.