Героїзація чи переслідування: що чекає на військовополонених після повернення
Підтвердити, що боєць у полоні, — задача з зірочкою. Однак не лише ця процедура тривожить родичів полонених військовослужбовців Донецької окремої бригади Сил територіальної оборони (№ 109). Вони побоюються, що після повернення додому на їхніх рідних може очікувати кримінальне переслідування. Зі своїми страхами родини полонених звернулися в редакцію hromadske, щоб журналісти допомогли знайти відповіді на важливі для них запитання.
Для цього ми поспілкувалися з юристами, представниками 109 бригади та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, а також з Командуванням Сил територіальної оборони ЗСУ.
Підстави для тривоги
У березні 2022 року сім`ї багатьох бійців 109 бригади отримали сповіщення, що їхні рідні зникли безвісти. Згодом стало відомо, що дехто з них (зокрема, з управління бригади і зі 107 батальйону) — у полоні. Хтось потрапив у російський полон з «Азовсталі», хтось — з інших локацій Маріуполя. Фактично всі в руках росіян опинилися до кінця травня 2022 року.
Однак в офіційних сповіщеннях, які родичі отримують з бригади, йдеться про зовсім інші дати. Наприклад, чоловік Наталі Г., згідно з довідкою, перебуває в полоні з липня 2022 року, чоловік Ольги Х. — з жовтня 2022 року, син Лариси Х. — з травня 2023 року. Вікторія Ч. досі не може домогтися отримання довідки про факт перебування свого брата в полоні, хоча, за словами його побратимів, він там з травня минулого року.
Довідки з військової частини потрібні родичам, аби долучити їх до заяв у Міністерство реінтеграції щодо отримання статусу члена сім’ї військовополоненого (їхні форми затверджено наказом Мінреінтеграції) й оформлення відповідної державної грошової допомоги.
«Це все не просто розбіжності, — говорить сестра бійця 107 батальйону 109 бригади. — За рік перебування військовослужбовця в полоні його сім’я отримує 100 тисяч гривень. Сім’я зниклого безвісти отримує його колишнє грошове забезпечення. Є різниця».
Дружину військовополоненого, який служив у тій самій бригаді, бентежить не тільки неможливість отримати гроші, а й доля чоловіка після повернення.
«За офіційними довідками виходить, що після травня 2022 року наші рідні перебували невідомо де — хто кілька місяців, а хто і понад рік. А якщо після повернення з полону їм через це висунуть якісь звинувачення? Представники Командування Сил тероборони на зустрічах з родичами полонених говорять, що кожен військовослужбовець після полону проходить через процедуру внутрішнього розслідування. Військова частина з'ясовує, за яких обставин, коли він потрапив у полон і чи справді полон був неминучим. Під час оборони Маріуполя було стільки всього — хто через роки зможе розібратися, як хлопці потрапляли в полон? Чи не закінчиться це внутрішнє розслідування кримінальними справами?»
Комусь страхи родин видаються необґрунтованими й перебільшеними. Але вони востаннє спілкувалися зі своїми рідними ще в лютому-березні 2022 року, декому з них чоловік чи брат один раз зателефонував з Оленівської колонії — і все. Жінки почуваються беззахисними.
Начальниця групи цивільно-військового співробітництва 109 бригади Маргарита Полєсовая заспокоює родичів: «Дата потрапляння бійця в полон може бути остаточно встановлена тільки після його обміну і повернення додому — під час внутрішнього розслідування. До того моменту ніхто не може сказати точно: 10, 17 чи 20 травня військовослужбовець опинився в полоні — вони виходили в різні дні та з різних локацій.
Тому в довідці значиться дата офіційного підтвердження перебування в полоні. Якщо в інформації від Міжнародний комітет Червоного ХрестаМКЧХ йдеться про травень чи липень 2023 року, ми фіксуємо саме травень 2023-го, а не 2022 року. Але в підсумку це ніяк не впливає на можливість отримання державної допомоги. Вона буде виплачена обов'язково за весь час перебування військовослужбовця в полоні — тільки після того, як за результатами внутрішнього розслідування буде встановлено точну дату його потрапляння в полон».
«Без бумажки ти — букашка»
«Управління 109 бригади, бійці 107 батальйону стали обліковуватися як зниклі безвісти з кінця березня 2022 року, коли з ними було втрачено зв'язок, —пояснює Полєсовая. — Ми маємо список цих осіб. Коли надходять офіційно підтверджені дані про те, що військовослужбовець з цього списку перебуває в полоні, ми обліковуємо його як військовополоненого».
Довідка для Міністерства реінтеграції видається військовою частиною тільки після офіційного підтвердження перебування військовослужбовця в полоні. Таким підтвердженням можуть бути документи, наприклад, з Національного інформаційного бюро, яке веде реєстр українських полонених, з Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими тощо. Однак спиратися ці підтвердження мусять на інформацію від Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ).
«МКЧХ має можливість отримувати інформацію з міністерства оборони росії, відвідувати місця утримання наших військовополонених в рф і на окупованих українських територіях, — говорить керівник пресслужби Координаційного штабу Петро Яценко. — Тому саме дані МКЧХ вважаються остаточними».
Коли в травні 2022 року маріупольських захисників вивозили з «Азовсталі», представники МКЧХ просили їх заповнити відповідні анкети — ці опитувальники стали першим офіційним підтвердженням потрапляння військовослужбовця в полон. Але анкети заповнювали не всі.
Наприклад, чоловік Ольги Х. телефоном з Оленівки сказав дружині, що не заповнював ніяких паперів. І таких випадків могло бути дуже багато. Представників МКЧХ не було на інших локаціях Маріуполя — тож звідти бійці того ж 107 батальйону потрапляли в полон без жодних анкет.
Але найгірше те, що російська сторона не хоче пускати представників МКЧХ до полонених. І процес підтвердження факту полону просувається не так швидко, як хотілося б. За словами Маргарити Полєсової, наразі офіційно підтверджено полон менше третини з кількасот зниклих безвісти зі 109 бригади.
За словами родичів військовослужбовців, часто вони самостійно звертаються до міноборони росії, аби з'ясувати, чи перебувають їхні рідні в полоні. Однак відповіді російської сторони батькам чи дружинам не вважаються офіційним підтвердженням факту перебування в російському полоні.
«Інформація, яку родичі військовослужбовців отримують від країни-агресора, не перевірена МКЧХ, а тому не може вважатися офіційною, — говорить Маргарита Полєсовая. — Ми цю інформацію можемо тільки взяти до відома. Як і дані, отримані з інших джерел: від обміняних військовополонених, від родичів тощо. Бо ці дані часто бувають плутаними і недостовірними. Матері, наприклад, здалося, що в російських новинах показали саме її сина, а потім експертиза ДНК доводить, що її син і не був у полоні, а загинув. Буває усяке».
За словами Петра Яценка, бійці, стосовно яких існує неперевірена інформація щодо їхнього перебування в полоні, є так званими «імовірно полоненими». Дані про них передають в МКЧХ для перевірки їх перебування в місцях утримання українських військовополонених.
Є ще одна проблема, про яку говорять родичі полонених військовослужбовців 109 бригади Тероборони. У кінці лютого 2022 року через важку обстановку в Маріуполі з деякими бійцями тероборони укладалися тільки паперові контракти.
«Вони підписувалися напряму з командирами батальйонів, і вже ніхто не вносив їх у базу бригади», — пояснює сестра військовополоненого Ніна К.
А паперовий контракт — це папірець, який дуже легко може згоріти, намокнути, просто загубитися. Як тоді підтвердити свою приналежність до 109 бригади? Свій факт перебування в полоні саме як бійців 109 бригади? Як довести своє право і право своїх сімей на державну допомогу?
«Фактично йдеться про підтвердження статусу учасника бойових дій у складі підрозділу Тероборони, — говорить юрист Ілля Воробйов, асоційований партнер юридичної компанії «Міллер». — Відповідна процедура передбачена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з доповненнями, затвердженими в березні-квітні 2023 року. Стаття 6 цього закону якраз стосується осіб, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року захищали Україну у складі збройних формувань, що взаємодіяли із ЗСУ».
За словами юриста, відповідна процедура гарно зарекомендувала себе під час підтвердження участі в бойових діях бійців добровольчих батальйонів періоду війни на Донбасі 2014-2018 років. Звичайно, процедура не проста, розпочати її можна буде тільки після повернення бійця з полону. Однак вона існує і дозволяє отримати не лише потрібний статус, а й забезпечує отримання належних державних виплат.
Чи можливе кримінальне провадження після полону і за яких обставин?
Службове розслідування, якого так бояться родичі військовополонених зі 109 бригади Тероборони, є регламентованою процедурою. Її визначено наказом МО № 608 від 21.11.17 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних силах України».
У наказі чітко визначено, що є службовим розслідуванням. Це «комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення».
«Службове розслідування стосовно бійців 109 бригади мають проводити військовослужбовці цієї ж бригади, — пояснює Маргарита Полєсовая. — Вони з'ясовують, коли та за яких обставин боєць потрапив у полон, як вийшов з полону. Наголошую: службове розслідування — це не фільтраційні заходи і не суд. Це просто з'ясування всіх обставин, пов’язаних з потраплянням в полон».
За словами юриста Іллі Воробйова, у результаті службового розслідування можуть дійти висновку, що військовослужбовець вчинив щось кримінальне. Тоді звертаються до правоохоронців. А далі вже слідчий визначає, чи є підстави для реєстрації кримінального провадження.
«Ця стаття (стаття 430 Кримінального кодексу України) передбачає кримінальну відповідальність за добровільну здачу в полон через боягузтво, — говорить Воробйов. — Якщо боєць міг чинити опір ворогові й не чинив його, є підстави застосовувати 430-ту статтю. Якщо боєць не міг чинити опір: був поранений, не мав боєкомплекту, отримав відповідний наказ — тоді підстав для застосування статті немає.
Відомо, що Генштаб ЗСУ заявив 17 травня 2022 року про те, що "Вищим військовим командуванням було віддано наказ командирам підрозділів, які перебувають на “Азовсталі”, зберегти життя особового складу" і розпочати евакуацію бійців. Йшлося про подальше повернення бійців на підконтрольну Україні територію через процедуру обміну. Ця заява була, зокрема, опублікована на сторінці Генштабу у ФБ».
Отже, за словами юриста, до бійців 109 бригади, які виходили з «Азовсталі», у принципі не можуть бути висунуті звинувачення за статтею 430 Кримінального кодексу України. Інша справа — бійці бригади, які потрапили в полон з інших локацій Маріуполя і стосовно яких Генштаб не виступав з жодними заявами.
«Якщо слідчий за матеріалами проведеного службового розслідування зареєструє кримінальне провадження, він має провести слідство і визначити, чи є склад правопорушення. Якщо є — то чи достатньо доказів для притягнення військовослужбовця до кримінальної відповідальності. Усе це ще треба погодити з прокурором. Якщо провина підозрюваного за підсумком проведеного слідства не доводиться, справа закривається. Якщо доводиться — справа передається до суду. З 2014 року я не знайшов жодної інформації про вироки за цією статтею», — розповідає Ілля Воробйов.
На переконання юриста, у ситуації, коли бійців з різних районів Маріуполя вивозили гелікоптерами, коли вони не мали їжі, води, боєкомплекту, медичної допомоги, говорити про їхнє боягузтво чи легкодухість просто неможливо.
«Вони протрималися, скільки могли. Які можуть бути до них питання? Який прокурор посміє підписати підозру проти захисника Маріуполя, що потрапив у полон? Думаю, що сім’ям військовополонених нічого боятися», — стверджує Воробйов.
Поки ми готували цей матеріал, родини полонених тероборонівців отримали більше можливості для вирішення своїх проблем. За словами представника Командування Сил Тероборони полковника В’ячеслава Власенка, що очолює службу соціального супроводу військовослужбовців ТРО і членів їхніх сімей, для підтвердження перебування бійців у полоні з вказанням відповідної дати в довідці тепер, крім інформації МКЧХ, будуть залучати ще й дані СБУ — за їх наявності.
«Для цього родини повинні звернутися із запитом на пошту to_info@post.mil.gov.ua», — говорить полковник Власенко. Підпорядкована йому служба буде опрацьовувати запити в СБУ і комунікувати з сім’ями, СБУ і військовою частиною.