Грошей має вистачити на все і на всіх. Що треба знати про сімейний бюджет

 Умійте домовлятися

Витрачаючи сімейний бюджет, кожен опиняється між двох вогнів: об’єктивними законами економіки, які потрібно враховувати, і людською психологією, яка піддається корекції.

«Людина так влаштована, що хоче задоволення вже зараз. Вона не може постійно з собою боротися, тому періодично ловиться на заклинання маніпуляторів типу “Дозволь собі це — ти цього вартий» і нераціонально використовує гроші. Саме через психологічний фактор не може бути якогось одного універсального правила оптимізації сімейного бюджету», — каже Любомир.

У кожної сім’ї свої моделі використання бюджетних коштів. Подружжя складає зароблені гроші в спільну скарбничку. Сім’я утримується коштами чоловіка, а власні гроші дружина витрачає тільки на свої забаганки. Чоловік заробляє, а витратами переймається дружина. Чоловік і дружина приховують одне від одного частину своїх доходів і множать таємні «заначки». Дружина оплачує поточні витрати, чоловік — відпустки та крупні покупки. Варіантів безліч.

Експерт радить парі ще до шлюбу з’ясувати, які в кожного доходи, хто з них має кредит чи інші боргові зобов’язання, скільки кожен готовий витрачати на потреби сім’ї, яку фінансову мету мають він і вона, наскільки ця мета є прийнятною для кожного тощо.

«Подружжя має узгодити свої фінансові цілі та стратегії, аби не конфліктувати на фінансовому ґрунті. У цьому допоможуть повага одне до одного та здоровий глузд. Модель, яку обере подружжя, має бути однаково комфортною для обох. Але за будь-якої моделі головне — проговорити всі нюанси стосовно сімейного бюджету», — говорить Любомир Остапів.

Він наголошує: якщо сім’я має спільний сімейний бюджет, важливо, щоб кожен міг витрачати частину свого доходу на власний розсуд, без сімейного обговорення та звіту. Так за дужки виносяться «яблука розбрату» і члени родини отримують певну фінансову свободу.

Корисні фінансові звички

Основою здорових фінансових стосунків є здорові фінансові звички. Любомир Остапів рекомендує звернути увагу на такі:

Постійно відкладати кошти

Технік існує багато. Можна відкладати щодня, щотижня чи щомісяця. Можна відкладати з кожного отримання грошей чи з кожної витрати (коли витратив менше, ніж передбачав, і залишок переміщаєш у скарбничку — ред).

Починати слід з малих сум і поступово навчитися заощаджувати десь до 20% свого місячного доходу. Малі кроки виробляють стійку звичку.

Із психологічного погляду оптимальніше платити собі першому. Тому, краще відкласти якусь суму відразу після отримання грошей і адаптувати свої витрати до коштів, які залишилися.

До заощаджень слід підходити здорово: гроші заради грошей — це вже психологічне викривлення. Тому, заради зайвої гривні на рахунку не відмовляйтеся від насущних потреб: якісної їжі та ліків, повноцінного відпочинку, розваг тощо. Необхідно знайти оптимальний баланс між потребами та бажанням заощадити якнайбільше.

У процесі збільшення доходу сума відкладених коштів має збільшуватися пропорційно.

Записувати й аналізувати свої витрати

Записуйте впродовж, наприклад, трьох місяців, на що та скільки ви витратили. Потім проаналізуйте, які витрати були справді необхідними. Це дозволить уже в наступні місяці оптимізувати планування бюджету й заощаджень. Регулярний запис витрат зменшує їхній обсяг на 5-7%.

Аналіз витрат допомагає, зокрема, уникнути так званих емоційних покупок. До речі, утриматися в межах розсудливості значно простіше, якщо берете на шопінг не картку, а обмежену кількість готівки.

Щоб відчути задоволення від витрат, зробіть пожертву на благодійність. Ви отримаєте відчуття справжньої радості й усвідомлення своєї соціальної відповідальності.

Знайти «групу підтримки»

Заощаджувати буде легше, якщо людина матиме «групу підтримки» — оточення, яке поділятиме її фінансову стратегію.

Таких груп нині дуже багато. Участь у них дозволяє людині відчувати, що вона чинить правильно та має однодумців. Це дуже мотивує.

Відмовитися від дорогого й шкідливого

Кожну річ можна придбати в дорогому, середньому або дешевому сегменті. Орієнтуйтеся на середнє — функціонально воно мало відрізняється від дорогого.

Є речі, на якості яких не варто економити: освіта, лікування, сантехніка, зв’язок, інтернет, утеплення квартири, безпека. А є речі, відмовившись від яких, ви тільки виграєте: тютюн, алкоголь, азартні ігри, шкідливі для здоров’я розваги тощо.

Дитяча частка

Як тільки дитина пішла до школи, у сімейному бюджеті з’являється ще одна стаття видатків — її кишенькові гроші.

До цього моменту дитина має засвоїти безліч фінансових знань. Наприклад, що кожна річ має свою вартість і вона може бути іншою в різних магазинах; що монети й купюри мають свій номінал; що зекономлені гроші можна накопичувати тощо.

А батькам треба засвоїти інше: кишенькові гроші, як і кошти, подаровані дитині на день народження, є її безумовним доходом і не можуть вилучатися дорослими в сімейний бюджет ні за погану успішність чи поведінку, ні на потреби когось із членів родини.

«Розмір кишенькових грошей залежить від багатьох моментів, — говорить Любомир Остапів. — Як і скільки разів на день можна харчуватися в школі, чи користується дитина громадським транспортом тощо. Спочатку кишенькові гроші варто видавати щоденно — для потреб одного дня. Маленькій дитині легко буде освоїти цю невелику суму. 

Коли дитина підросла, кишенькові гроші слід видавати вже на тиждень. Дітям старшого віку — на місяць. Це прекрасний тренінг: діти вчаться витрачати гроші так, щоб їм вистачило до наступного траншу. Тобто вчаться визначати пріоритети».

Експерт наголошує: у будь-якому віці гроші школярам треба видавати із запасом, щоб виробляти в дитини звичку до заощаджень. А якщо батьки потурбуються про відкриття банківського рахунку для дитини, вона вже в школі прекрасно засвоїть механізми покупок і оплати онлайн, переказування грошей, їх накопичення.

«Не треба боятися, що кишенькові гроші будуть витрачені на якусь дурницю. Це може статися раз чи два, а потім дитина зрозуміє, як треба витрачати, щоб не збанкрутувати. 

Поступово вона навчиться планувати й розраховувати, ставити перед собою фінансові цілі та досягати їх: наприклад, назбирати на новий гаджет чи на туристичну поїздку. У межах сімейного бюджету дитина формуватиме свій власний бюджет. Якщо вона підійде до цього відповідально, сімейний бюджет від цього тільки виграє», — переконаний Любомир Остапів.

Дітей-студентів (18-23 роки) він радить поступово переводити на самозабезпечення. Повнолітні мають подумати про власний заробіток або хоча б підробіток. Адже доросле життя починається з фінансової незалежності, яку треба забезпечити собі самотужки.

«Загалом,проблема сімейного бюджету криється не в невмінні відкладати чи розпоряджатися грошима, а в невмінні їх заробляти. Не можеш заробити більше в своєму місті чи на своїй роботі — переїдь у інше місто, знайди іншу роботу, підробляй, підвищуй професійні навички, щоб збільшити свою ціну на ринку праці. Можливості завжди є, якщо є бажання», — підсумовує експерт.