Гучний законопроєкт про мобілізацію: то що зміниться
Увечері 25 грудня Кабінет Міністрів вніс до Ради законопроєкт щодо змін у мобілізації, який анонсувався вищим керівництвом ще місяць тому й очікувано викликав суспільний резонанс.
Серед змін — зниження призовного віку, електронні повістки, скасування статусу «обмежено придатних», нові обмеження для «ухилянтів», зміна строків ротацій і демобілізації.
Заявлена мета — вдосконалення мобілізаційних заходів, військового обліку та самої військової служби. Як наслідок — зростання кількості населення, охочого стати на захист країни.
На законопроєкт іще очікує обговорення у профільному комітеті, а потім — голосування в залі парламенту.
Вочевидь, через шквал реакцій комунікувати про нові зміни мусив сам головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Уперше за час повномасштабного вторгнення він дав пресконференцію.
Чому деякі норми сам головком називає «обманом»? Яка реакція на законопроєкт в українців, військових та експертів? Усе про головні зміни, які пропонує запровадити уряд — у матеріалі hromadske.
Гнівні коментарі
Чи не кожна новина про зміни в мобілізації спричиняла обурення в соцмережах. Українці скаржаться на посилені заходи, які нібито калькують те, що робить росія; загалом свідчать про демотивацію; радять депутатам «починати з себе». Наводимо приклади доволі типових реакцій.
«Пункт, на який усі чекали: “встановлення обмеження прав громадян України, які ухиляються від взяття на військовий облік та проходження військової служби”. Це вже як в ерефії, чи ще ні?!»
«От нехай із себе почнуть. Покажуть приклад».
«Альо, а про демобілізацію?»
«Цей проєкт — плюс 1001 підстава для корупції, дивний Електронний кабінет призовника, який ще ніхто в очі не бачив, а також обмеження свободи без рішення суду — тобто начхали на судову систему і дали ТЦК право стати величезною мафією та бандою».
Звісно ж, не всі коментарі однозначно проти таких змін — інші дописувачі певні, що посилені заходи виправдані. Вони наголошують, що в нас триває важка повномасштабна війна, а рідні тих, хто вже майже 2 роки на фронті, вимагають справедливості.
«Ті, у кого мобілізовані близькі, хочуть, щоб і інші українці пішли на фронт. Вони вважають це справедливим. Справа йде до конфлікту всередині українського суспільства».
«Україні або воювати, або здатися. Третього не дано. А якщо воювати, то для цього треба люди».
Головні зміни
Деякі зміни, запропоновані в законопроєкті, уже «перезріли» — стверджує в коментарі hromadske юрист кримінального права Микита Татаринов.
«З одного боку, ухвалення цього акта виправить неточності (наприклад, визначить статус строковиків) та посилить обороноздатність нашої країни. Проте цей законопроєкт містить багато “новел”, які наразі не забезпечені правовими механізмами, що ставить під сумнів можливість їхньої реалізації», — каже юрист.
Далі — докладніше про запропоновані зміни.
Зміна призовного віку
Уряд пропонує знизити призовний вік із 27 до 25 років. А ще запровадити обмеження прав громадян, які ухиляються від узяття на військовий облік та проходження військової служби.
Електронні повістки
У законопроєкті пропонують, аби повістка про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки могла бути надіслана через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста або на електронну пошту.
Повістка може також бути вручена громадянину особисто:
- у приміщенні військкомату його представниками;
- за місцем проживання (перебування) представниками ТЦК або поліціянтами;
- за місцем роботи співробітниками військкомату, роботодавцем або поліціянтами;
- у громадських місцях представниками ТЦК або поліціянтами.
Поважними причинами для неявки до ТЦК є:
- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина чи інші обставини;
- смерть його близького родича або близького родича його дружини.
Автори законопроєкту посилаються на створення електронного кабінету в «Порядку, встановленому Кабміном». А втім, самого порядку досі не існує, каже юрист.
«Тому наразі обмаль інформації, за якою можливо було б робити висновки, у якому вигляді й кому будуть надходити електронні повістки і яка відповідальність передбачатиметься за їхнє ігнорування», — додає Татаринов.
Єдиний реєстр боржників
Військовозобовʼязаних і резервістів, які вчасно не прибули до військових частин, пропонують вносити до Єдиного реєстру боржників. До них застосовуватимуть тимчасові обмеження у вигляді:
- заборони виїзду за кордон;
- заборони на проведення операцій із рухомим та нерухомим майном;
- обмеження на право керування власним транспортним засобом та отримання посвідчення водія;
- обмеження права на користування та розпорядження коштами та іншими цінностями;
- відмови в укладенні кредитного договору та договору позики;
- призупинення отримання пільг і послуг від держави.
Ці обмеження скасовуватимуть за повідомленням керівника Територіального центру комплектування та соціальної підтримкиТЦК та СП.
З можливим «реєстром ухилянтів» теж виникає багато питань. Чи буде він відкритий? Хто буде мати до нього доступ і на якій стадії особа набуватиме статус «ухилянта»?
«Обмеження прав і свобод громадян під час воєнного стану можливі. Проте не зовсім зрозумілі механізми, якими держава буде забезпечувати такі обмеження. В який спосіб можливо забезпечити обмеження права розпоряджатися коштами та іншими цінностями? Тобто будуть арештовувати банківські рахунки людей? Відкривати кримінальні провадження? Станом на зараз Кримінальний кодекс України не передбачає кримінальної відповідальності за неявку до ТЦК», — зазначає Микита Татаринов.
Ротації
Пропонується, щоб військовослужбовці не пізніше ніж через 6 місяців безперервної участі у відсічі збройної агресії підлягали заміні (ротації) для відпочинку та відновлення боєздатності за рішенням військового командування.
Період відновлення має становити щонайменше два місяці. Військовослужбовці під час відновлення боєздатності за їхнім бажанням переміщуються до бойових підрозділів військових частин на рівнозначні та вищі посади.
А втім, судячи зі слів самого головнокомандувача Валерія Залужного, урядовий законопроєкт, принаймні в цьому пункті, іде в розріз із позицією Генштабу. Адже для реалізації потрібна повноцінна «лава запасних».
«Законодавчо прописувати, що ми будемо рухатися в такий спосіб (ротація через 6 місяців — ред.)? Повірте моєму 30-річному досвіду служби у ЗСУ та майже 10 рокам війни: це, скажімо так, обман у нинішніх реаліях», — зауважив Залужний на пресконференції.
Демобілізація через 3 роки
Серед підстав для звільнення з військової служби, зокрема за власним бажанням, у документі є:
- закінчення строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців та закінчення строку контракту.
«Разом з Міноборони ми погодилися на 36 місяців, сподіваючись на два моменти. Перше: що не буде загострення на фронті. Друге та найголовніше: що цих людей через 36 місяців буде ким замінити. Уряд, який узявся реалізувати цей закон [про мобілізацію — ред.], думаю, чітко розуміє, які у нашої держави можливості. Я сподіваюся, що ми впораємося із завданням, щоб замінити тих людей», — заявив Залужний.
Звільнення строковиків
Уряд хоче виключити строкову військову службу як вид військової служби. Так, усіх строковиків пропонують звільнити в запас.
«Ще станом на літо ми були не готові звільнити строковиків, але наприкінці листопада це була наша пропозиція. Ми звернулися до Міноборони, щоб строковиків звільнити з військової служби. Станом на сьогодні вони непотрібні», — заявив головнокомандувач.
Відпустки для звільнених з полону
Кабмін пропонує надати можливість військовим, яких звільнили з полону, відпочити і пройти відновлення через надання їм додаткової відпустки зі збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів.
Водночас звільнення з полону є також підставою для звільнення з військової служби за власним бажанням.
Без «обмежено придатних»
Законопроєкт пропонує виключити з переліку висновків Військово-лікарських комісійВЛК висновок про обмежену придатність до військової служби. Натомість хочуть залишити лише два поняття: «придатний до військової служби» або «непридатний».
Валерій Залужний назвав це необхідним кроком.
«Коли ми дамо собі відповідь на ці питання — придатний або непридатний, відповідно, ми зрозуміємо, чи є нам сенс далі оперувати такими поняттями як інвалідність 2-ї групи чи інвалідність 3-ї групи», — зауважив головнокомандувач.
За словами юристів, аби виключити обмежену придатність, законодавцям необхідно в короткий термін оновити положення про ВЛК. А саме перелік хвороб, які раніше підпадали під обмежену придатність.
Усі раніше визнані обмежено придатними будуть зобов’язані пройти повторну ВЛК.
Мобілізація людей з інвалідністю 3-ї групи
Згідно з новим законопроєктом, відстрочки та звільнення від призову хочуть позбавити людей з інвалідністю 3-ї групи. Не підлягають призову лише ті, хто має інвалідність 1-ї або 2-ї групи.
Третя група інвалідності встановлюється, зокрема, за:
- відсутності однієї легені;
- відсутності одного ока;
- сліпоті на одне око;
- двобічній глухоті;
- карликовості;
- паралічі кисті тощо.
«Недоліки тут очевидні. Група інвалідності призначається за обсягами шкоди, яку той чи інший дефект завдає здоров’ю. Проблема не надто далекоглядної мобілізації в тому, що людина, окрім того, що має потрапляти в армію, має бути ще й ефективна. А мобілізовувати людей, які можуть бути недієздатні, немає сенсу», — певен юрист LCF Law Group, молодший лейтенант запасу Володимир Романчук.
Скасування відстрочки для частини студентів
У законопроєкті йдеться, що право на відстрочення залишать науковцям і викладачам навчальних закладів, якщо вони працюють на повну ставку.
Призову не підлягають також студенти училищ, коледжів і вишів денної або Формат навчання, коли студент проходить теоретичну підготовку в навчальному закладі з педагогами, а практичну частину опановує в компанії, де працює за спеціальністюдуальної форми навчання, які здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий за однією спеціальністю. Тобто якщо бакалаври йдуть на магістратуру, а магістри — на доктора філософії тощо.
Отже, відстрочку більше не надаватимуть тим, хто здобуває повторний рівень освіти. Наприклад, удруге здобуває освіту бакалавра чи магістра.
«Якщо раніше окремий громадянин міг раз на 4 роки вступати на бакалаврат якогось університету і в такий спосіб мати безстрокову відстрочку від мобілізації, то наразі така опція буде неможлива», — пояснює Володимир Романчук.
«Бронь» і відстрочення для депутатів
Згідно з документом, чинні народні депутати України та депутати ВР Автономної Республіки Крим звільняються від призову під час мобілізації.
«Бронювати» можуть і військовозобов’язаних, які працюють в органах державної влади: усіх на посадах державної служби категорії «А» і до 50% — для державної служби категорії «Б» та «В».
Права на відстрочку від призову за новим законопроєктом не матимуть державні службовці, працівники Бюро економічної безпеки України, Державної виконавчої служби та прокуратури.
Бойова загальновійськова підготовка та рекрутинг
Для громадян віком від 18 до 25 років у всіх навчальних закладах хочуть запровадити базову загальновійськову підготовку до 3 місяців. Для тих, хто її не пройшов, планують запровадити базову військову службу за бажанням.
Тих, хто пройшов базову загальновійськову підготовку, беруть на військовий облік у територіальних центрах комплектування за місцем проживання.
Законопроєкт вводить нове військове звання — рекрут. Також уряд хоче залучити до заходів рекрутингу на військову службу центри надання адміністративних послуг, центри зайнятості та центри рекрутингу.
Реакція військових
За інформацією hromadske, до розробки законопроєкту щодо змін у мобілізації були залучені й самі військові, які входили до фокус-групи. Подекуди їхні думки розходилися з позицією Генштабу.
Зі свого боку ми теж вирішили запитати декого з військових, як вони оцінюють запропоновані урядом зміни.
Бойова медикиня Аліна Сарнацька вважає, що «законопроєкт відверто ху*овий». Але закликає не розганяти «зраду».
«Можна було, крім залякування, додати аргументів за добровільну мобілізацію. Нащо брати людей з інвалідністю? 36 місяців для багатьох у піхоті — це вирок. Але росіяни зараз качатимуть ситуацію, будуть закликати до публічної непокори та розганяти зраду. Не допомагайте їм. Програємо війну — помремо», — зазначила Сарнацька.
«Те, що зараз будуть тягнути інвалідів 3-ї групи — це не зовсім ок», — погоджується військовослужбовець Сергій Гнезділов. Водночас каже, що не завжди йдеться про інвалідність у класичному розумінні цього слова. «У когось, наприклад, немає фаланги пальця, а проте в тилу він може нормально працювати на якійсь тиловій посаді та приносити користь війську».
Прописану норму щодо ротацій через пів року в зоні безперервних дій Сергій Гнезділов вважає нереальною в нинішніх умовах. І вимагає менших строків демобілізації.
«Ми не погоджуємось із трьома роками. Максимальний термін, який у таких умовах взагалі може витримати людина — це два з половиною роки. Це просто край з усіх можливих варіантів. Навіть два роки — це просто пи*дець», — ділиться Гнезділов у коментарі hromadske.
Водночас посилення мобілізаційних заходів військові загалом підтримують.
«Я взагалі шкодую, що держава тільки зараз узялася за це. Вже зараз людям треба заявити, що воювати будуть усі, абсолютно всі, і готувати до цього суспільство. Нам нарешті треба кричати не тільки “а що там політик, а де його сини?” Але й запитати в сусіда, запитати свого товариша, що він робить. Чи воює сьогодні дядя Гріша і дядя Степан? Ні, не воюють. Чому тоді вони верещать про політиків? Треба все ж таки починати з себе і розуміти, що рівні права породжують рівні обов’язки», — додає боєць.
«Якщо людям не подобаються посилені заходи, то це досить дивно для мене, тому що ризик для життя і здоров'я цих людей незрівнянно нижчий на війні, ніж в умовах, які передбачає російська окупація», — каже hromadske військовослужбовець із «Вовків Да Вінчі» Олександр Ябчанка.
«Коли ви чуєте аргументацію людей, що вони не хочуть бути гарматним м'ясом — то якщо вони справді не хочуть ним бути, мають зараз бігти в українську армію! Адже якщо, боронь Боже, ми програємо, то їх мобілізує вже армія окупанта. І я наголошую: якщо ми зараз не проведемо мобілізацію — кінець кінцем, рано чи пізно у нас посиплеться фронт. Ми ризикуємо програти війну».