Кури на мільярд: Як гіганти птахівництва отримали половину бюджетних дотацій

Система дотацій замінила спецрежим ПДВ, який аж до минулого року дозволяв аграріям не сплачувати податок, акумулювати кошти на спецрахунках і використовувати для власних потреб. Це категорично не подобалося Міжнародному валютному фондові — він завжди виступає проти податкових преференцій для окремих галузей, а спецрежим саме такою преференцією і був.

Щоби зберегти держпідтримку для виробників молока і м'яса, які потерпали найбільше, з комітетом парламенту узгодили і запровадили механізм прямих державних дотацій. Подібним користуються, зокрема, і в країнах ЄС.

Суть у тому, що фіксована сума, закладена в держбюджет на дотації розподіляється між «тваринниками» пропорційно, залежно від суми сплаченого ПДВ. Отже, сума отриманої держпідтримки залежить виключно від податкової звітності. Це мало б виключити суб'єктивний фактор при розподілі коштів і мінімізувати корупційні ризики, але в підсумку забезпечило максимальну вигоду для найбільших підприємств.

Претендувати на державну підтримку можуть лише ті підприємства, дохід від тваринництва яких становить не менше 75% обороту, адже мета була — підтримати саме тваринників. Але багато середніх та дрібних виробників молока якраз утратили право на дотації — зазвичай вони також займаються вирощуванням рослинних культур. Відтак зиск мають саме великі виробники м’яса птиці.

Про те, що найбільше грошей отримають птахівники, сам міністр аграрної політики Тарас Кутовий оголосив іще в грудні 2016 року. У лютому вийшла постанова Кабінету міністрів, згідно з якою птахівники не можуть отримати за місяць більше, ніж половину коштів, що виділяються для всіх.

Минулого року міністр аграрної політики Тарас Кутовий заявив, що найбільше грошей з держдотацій отримають птахівники Фото: УНІАН

Як пізніше пояснив міністр, критерії прописані для галузі тваринництва в цілому, виділити в окрему категорію птахівників неможливо, адже «галузь дуже інтегрована».

За даними, які оприлюднила Державна фіскальна служба України, з початку року аграрії отримали дотацій на 1,9 мільярдів гривень. Половину грошей (809 мільйонів) отримала група компаній «Миронівський хлібопродукт» (далі — «МХП») Юрія Косюка, 142 мільйони — агрохолдинг «Авангард», який входить до групи «Укрлендфармінг» Олега Бахматюка. Обидві компанії спеціалізуються на птахівництві.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «На курячих ніжках»: як мільярдер Юрій Косюк збудував палац на місці археологічної пам’ятки

Глава правління групи компаній «Миронівський хлібопродукт» Юрій Косюк Фото: Владислав Мусієнко/УНІАН

Як пояснив Тарас Висоцький, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу — однієї з найбільших асоціацій сільгоспвиробників — підтримали саме тваринництво тому, що галузь працює переважно на внутрішній ринок. Виробники зернових та олійних культур переважно експортують продукцію за кордон. А відтак отримують експортне відшкодування ПДВ.

Проте, незважаючи на «інтегрованість» виробництва яєць та м’яса птиці, галузь відрізняється від тваринництва в цілому. Тарас Висоцький пояснює прибутки «МХП» (прибутковість 17% станом на 2016 рік) та «Авангарду» швидкою оборотністю — курка росте кілька місяців, тоді як, наприклад, корова — два роки.

Отже, виділяти птахівників в окрему категорію — не вихід. Якби встановили верхню межу дотацій для однієї промислової групи, держпідтримка відповідала б заявленій меті — підтримувати мале та середнє фермерство. Концепція, запропонована урядом, не передбачала обмеження, тому що це, за логікою Мінагро, створює нерівні умови на ринку.

Позицію підтримали «тваринники» — на думку заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова (лобіює інтереси м’ясо-молочної галузі), незважаючи на успіхи підприємств Косюка, не можна одну групу залишити поза межами держпідтримки:

«Чим кури «МХП» гірші або кращі за всіх інших курей? Як на них впливає прізвище власника фабрик? Якщо ми вважаємо, що не треба підтримувати птахівництво, не треба підтримувати все птахівництво, а не тільки «МХП». Установлення ліміту на одне підприємство — це обмеження держпідтримки конкретного підприємства. Не думаю, що це справедливо і правильно», — переконаний Соколов.

Водночас він зазначає, що в цілому галузь не є надуспішною:

«У 2015 і 2016 роках поголів'я і виробництво яєць різко скорочувалися. Якщо у 2017 році ситуація змінилася і птахівництво стало прибутковим, тоді про це і треба говорити. Інакше все зводиться до того, що потрібно підтримувати тих, хто працювати не вміє і карати тих хто вміє».

Однак, згідно з ухваленими в грудні 2016 року змінами до Податкового кодексу, обмеження в 150 мільйонів гривень «в одні руки» на рік усе ж діятиме з 1 січня 2018 року.

Глава ради директорів агрохолдингу «Укрлендфармінг» Олег Бахматюк Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

Висоцький, який брав учать в обговоренні закону, пояснив, що уряд погодився на пропозицію парламентарів «відсікти» великих виробників. Ухвалюючи рішення про обмеження, законотворці керувалися, зокрема, «експортною» логікою. Галузь, на думку уряду, має великий експортний потенціал, отже не потребуватиме таких об’ємів дотацій.

За словами експерта, до 2015 року включно ринок був надто слабким, а Україна була імпортером курятини. У 2016 великі виробники вже повністю забезпечували внутрішнє споживання.

Проте ідея з’явилася в законопроекті аж у кінці грудня, за 5 днів до голосування в Раді. На цей момент компанії-виробники спланували 2017 фінансовий рік з урахуванням дотацій, обмеження стало б для них великим шоком. Тому воно почне діяти лише за рік.

Якщо норму не скасують, з наступного року держпідтримка вже не буде монополізована «пташиними» гігантами. ​

Підписуйтесь на наш канал у Telegram