Хімічна кастрація педофілів: чому це не вирішить проблему злочинів проти неповнолітніх
Депутати 8-го скликання на прощання з Радою ухвалили популістський законопроект 6449, який посилює покарання для педофілів. Законопроект передбачає примусову хімічну кастрацію для людей, які вчинили злочини сексуального характеру стосовно неповнолітніх, створення відкритого реєстру педофілів та збільшення терміну позбавлення волі за зґвалтування неповнолітніх до 15 років.
Проте примусове введення препаратів здоровим людям легалізує катування та суперечить і вітчизняній, і міжнародній нормативній базі.
Розбираємось, кому потрібна хімічна кастрація, як допомогти хворим на педофілію та що пропонують правозахисники.
Що таке хімічна кастрація?
Під хімічною кастрацією розуміють введення гормональних препаратів — антиандрогенів чоловікам і антиестрогенів жінкам, які знижують сексуальний потяг.
«Метод хімічної кастрації — це не каральний метод, а лікування. Наприклад, жінка хворіє на гінекологічну хворобу ендометріоз або в неї міома матки. Їй прописують препарат «Візан». Жінка повинна приймати цей препарат пів року, для того щоб пухлина зменшилась в розмірах. Цей препарат – антиестроген, а його прийом це і є хімічна кастрація, яка застосовується з лікувальною метою», — пояснює психіатрка, начальниця відділу судово-психіатричних експертиз «Центру психічного здоров’я» Олена Козерацька.
Як і будь-яке лікування гормональними препаратами, хімічна кастрація має низку протипоказань, серед яких певні стадії ниркової, печінкової чи серцевої недостатності, деякі ендокринні хвороби, термінальні стадії онкозахворювань.
Має вона і побічні ефекти, серед яких депресія з подальшим розвитком агресивності, ожиріння, підвищений ризик тромбозів, схильність до розвитку ішемічної хвороби серця.
Та й ефект від хімічної кастрації тимчасовий – у разі припинення прийому ліків, говорить Олена Козерацька, лібідо відновлюється вже за декілька місяців.
Що потрібно педофілам?
Педофілія — це психічна хвороба, сексуальний потяг до дітей до 13-14 років. Лікують захворювання комплексною терапією.
Сексологиня Ольга Любімова пояснює: лише медикаментозного лікування мало.
«Потрібно перебудовувати саме мислення, перебудовувати емоційні якорі, які є в людини», — констатує сексологиня.
Хімічна кастрація ж в такому випадку є лише пригніченням одного симптому.
До того ж від першого усвідомлення своєї проблеми до скоєння статевого акту з неповнолітнім особа проходить певний шлях.
Так, при лікуванні на ранніх стадіях можна завадити майбутньому злочину, але відсоток педофілів, які намагаються вилікуватись — невеликий.
«Людині складно прийти і розповісти про це. У людини багато сорому, що ось він не такий, що його так збуджують діти», — коментує Ольга Любімова.
Не всі педофіли — ґвалтівники, не всі ґвалтівники — педофіли
Якщо хворий на педофілію скоїв злочин, до нього справді можуть застосовувати хімічну кастрацію.
Та для цього необхідне проведення судово-медичної та судово-психіатричної експертизи, які доведуть відсутність протипоказань та наявність відповідного діагнозу.
Втім, не всі ґвалтівники неповнолітніх мають психічний розлад. Якщо злочин скоєний не через хворобу — засуджений має відбути покарання.
А от примусове лікування здорової людини в будь-якому разі неможливе, оскільки порушує її права.
Проти примусової кастрації виступили виконуюча обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
Позицію МОЗ підтверджує і начальниця «Центру психічного здоров’я» Олена Козерацька.
«Ніхто з лікарів не буде брати участь в каральній психіатрії і силоміць вводити ці препарати психічно здоровим людям», —обурюється вона.
А що робити з тими, хто не хворий? Ґвалтівник, який скоїв злочин не будучи хворим на педофілію, має відбувати покарання як злочинець, примусове лікування відсутньої хвороби, в такому випадку, стає узаконеним катуванням.
Недосконале правосуддя
Втім, серед обвинувачених у скоєнні статевих злочинів проти неповнолітніх можуть трапитись і взагалі невинні люди.
Яскравий приклад — історія Пологівського маніяка Сергія Ткача, який ґвалтував і вбивав дітей протягом 25 років. В його злочинах помилково підозрювали дев'ятьох чоловіків. Трьох з них засудили, один повісився в СІЗО ще до суду.
Такі випадки нагадують про недосконалість українського правосуддя. Тепер же, навіть в разі помилування після помилкового обвинувачення людина отримає не лише моральні, а й фізичні ушкодження внаслідок примусового введення антиандрогених препаратів.
Чого вимагають правозахисники?
З огляду на всі ці аспекти, правозахисники звернулись до президента Володимира Зеленського з проханням ветувати законопроект 6449.
«Закон, що прийнято, не зможе бути реалізований, бо Україна не буде цього робити. Вона на це немає ані права, ані механізмів, ані ресурсів», — констатує директор Харківського інституту соціологічних досліджень Денис Кобзін.
Втім, інший законопроект 6607, який вважають альтернативним, правозахисників теж не задовольняє.
Щоправда, він передбачає хімічну кастрацію лише для хворих на педофілію та за їхнім бажанням. Також в ньому ідеться про створення не відкритого, а закритого реєстру.
Проте, на думку Кобзіна, він потребує доопрацювання.
«Там не прописано ані хто це буде робити, за якою процедурою, хто буде розпоряджатись коштами, звідки кошти на цю кастрацію візьмуться — обидва законопроекти не вказують, а це чималі гроші», — говорить Кобзін.
Правозахисник вказує на необхідність комплексного підходу до боротьби з педофілією, де хімічна кастрація також матиме місце, але не буде основою:
«Важливо зробити так, щоб деякі злочини не відбулись взагалі. Тому розробляти державну політику запобігання сексуальним злочинам проти неповнолітніх та створювати систему, коли дитину з дуже раннього віку будуть навчати як себе захистити від домагань, як їм запобігти, а педагогів та лікарів — розрізняти, коли дитина піддається якимсь домаганням в сім’ї, і повідомляти про це лікарів та правоохоронні органи», — перекнаний правозахисник.
Вдалим прикладом такої практики називають механізм, прописаний в законі «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Поки ж хід на стороні президента Зеленського.
Ухвалений депутатами законопроект чекає на його підпис, а правозахисники й суспільство — на цивілізованість і здоровий глузд.
Тож на перші 100 днів президентства Зеленському випав реальний шанс продемонструвати свою готовність до непопулярних рішень.